
Справа № 703/3032/17
2-а/703/20/18 .
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Опалинської О.П.
при секретарів судових засідань Литвин Г.Т., Римському Д.І.
за участі позивача ОСОБА_3
представників відповідача Герасевич О.А., Краснюк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якому просив: визнати дії Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо припинення виплати йому пенсії протиправними; зобов'язати Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області поновити йому виплату пенсії на загальних підставах за місцем реєстрації з моменту припинення 01 серпня 2017 року; стягнути з Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на його користь сплачений ним при подачі до суду адміністративного позову судовий збір у сумі 640 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 19 серпня 2010 року набув права на отримання пенсії за віком. До 2014 року він постійно проживав в м. Донецьк. 07 квітня 2014 року на території його постійного місця проживання м. Донецьк розпочалася антитерористична операція, яка продовжується по даний час. В зв'язку з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №595, якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та на надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, у населеному пункті, де він мешкав було припинено здійснення повноважень відповідним Управлінням Пенсійного фонду України, а також зупинені до моменту повернення непідконтрольної території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Пенсійні виплати він припинив отримувати з липня 2014 року. Внаслідок зазначених обставин, з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту він у липні 2014 року був змушений покинути своє місце проживання у м. Донецьк та переселитися на підконтрольну територію України. З жовтня 2014 року на виконання вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та в порядку реалізації Постанови Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб», він став на облік та отримав довідку внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання. За період з липня 2014 року до моменту купівлі власного житла у серпні 2016 року, він перебував на обліку у різних містах України як внутрішньо переміщена особа та отримував належну йому пенсію. 02 серпня 2016 року його дружина придбала житло у м. Сміла Черкаської області та 08 серпня 2016 року він змінив місце постійної реєстрації з м. Донецьк на м. Сміла. Після зміни місця реєстрації він у серпні 2016 року подав заяву про переведення його пенсійної справи до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області та з 01 вересня 2016 року перебуває на обліку в такому. Після зміни місця реєстрації та за вимогою відповідача він подав заяву в Управління праці та соціального захисту населення та отримав листа про зняття з обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб. Після переведення справи до м. Сміла Черкаської області та зняття його з обліку як внутрішньо переміщеної особи з вересня 2016 року по липень 2017 року пенсія сплачувалася щомісячно без будь-яких проблем на картку Приватбанк на загальних підставах. 28 липня 2017 року йому надійшов лист відповідача щодо умов подальшого отримання пенсії, а саме: відкриття рахунку в Ощадбанку, отримання довідки внутрішньо переміщеної особи. Він не бажає отримувати статус внутрішньо переміщеної особи, відтак з серпня 2017 року йому було припинено виплату пенсії. У період з липня 2017 року по вересень 2017 року він, з метою відновлення отримання пенсії, письмово звернувся до відповідача та інших органів влади, які відповідають за вищевказані питання, з проханням здійснювати виплату належної йому пенсії на загальних підставах за місцем реєстрації та надав всі необхідні документи. Однак, у листах відповідача йдеться про те, що він повинен надати довідку внутрішньо переміщеної особи для можливості отримувати надалі пенсію. Крім того, у своїх відповідях відповідач посилається на той факт, що підставою для виплати пенсії необхідна паперова пенсійна справа, яку не можливо отримати, відтак законних підстав сплачувати йому пенсію не має. Діями, що полягають у невиплаті пенсії, відповідач грубо порушив охоронювані Конституцією України та Законами України його права, тим самим позбавивши єдиного джерела для існування.
11 липня 2018 року ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області постановленої на місці без виходу до нарадчої кімнати відповідач Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області в зв'язку з його реорганізацією було замінено його правонаступником на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Позивач ОСОБА_3 в судовому засідання адміністративну позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити з наведених у ній підстав. Крім того, зазначив, що статус внутрішньо переміщеної особи жодним чином не впливає на розмір пенсії, однак такий обмежує його у його правах.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Герасевич О.А. в судовому засідання позовні вимоги не визнала та пояснила, що з 01 вересня 2016 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію за віком. Виплата пенсії ОСОБА_3 проводиться по електронній пенсійній справі останнього, відповідно до атестату про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання в м. Черкаси. Згідно довідки від 18 жовтня 2014 року №712200003424.08 ОСОБА_3 було взято на облік в якості особи, яка переміщена з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. З 06 вересня 2016 року позивач відмовився від статусу відповідно до п.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІІ, так як з 08 серпня 2016 року зареєструвався в м. Сміла за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та поновлення виплати пенсій здійснюється за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою виданою згідно із Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509. Статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІІ передбачено підстави для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зокрема, шляхом подання заяви про відмову від довідки та, водночас, згідно пункту 12 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, здійснення контролю за проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року №637, соціальні виплати припиняються в разі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи. Також, однією з підстав для здійснення переведення пенсійної виплати чи її поновлення та виплати за даними електронних пенсійних справ, на підконтрольній українській владі території, з періоду, коли буде можливо запросити паперові пенсійні справи, є письмова відмова відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи. Рішення про відмову у видачі довідки, з обов'язковим зазначенням підстав для відмови, підписується керівником уповноваженого органу з питань соціального захисту населення та видається заявнику. У випадках, коли місце проживання (реєстрація в паспорті або довідка уповноважених органів з місця проживання/реєстрації) осіб, без реєстрації внутрішнього переміщення, є підконтрольною українській владі територія, та в територіальному управлінні Пенсійного фонду є паперові пенсійні справи, пенсія таким особам виплачується на загальних підставах. Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішеннями про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонера. В управлінні відсутня паперова пенсійна справа та на даний час є неможливим її отримати з території, яка непідконтрольна Україні. Позивачу листом від 28 липня 2017 року було запропоновано для умов подальшого отримання пенсії надати до управління наступні документи: надання заяви щодо виплати пенсії на рахунок відкритий у відділенні «Ощадбанк», паспорт, ідентифікаційний код, фото 6х4, обов'язковою умовою є наявність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. На підставі вищевикладеного, та в зв'язку з відсутністю у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області паперової пенсійної справи, а також не наданням позивачем довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, управління припинило виплату пенсії. Під час проживання в м. Черкаси ОСОБА_3 отримував пенсію як внутрішньо переміщена особа. Просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.
Крім того, для огляду в судовому засідання представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Краснюк О.М. надано у паперовому вигляді пенсійну справу №165797 на ім'я ОСОБА_3, яка також пояснила, що надана суду пенсійна справа являється відновленою. В такій є всі необхідні документи для призначення ОСОБА_3 та отримання ним пенсії на загальних підставах. Разом з тим, у ній відсутні первісні документи, які свідчать про перевірку занесених до трудової книжки ОСОБА_3 відомостей. Виплата пенсії ОСОБА_3 була зупинена в зв'язку з тим, що він не надав довідку внутрішньо переміщеної особи.
15 грудня 2017 року набрав чинності новий Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.10 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України від 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали адміністративної та пенсійної справи, перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти нього обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_2 виданого Пенсійним фондом України 05 березня 2014 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється пенсіонером та отримує пенсію за віком довічно (а.с.26).
Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_3 до 2014 року постійно проживав в м. Донецьк. 07 квітня 2014 року на території його постійного місця проживання м. Донецьк розпочалася антитерористична операція, яка продовжується по даний час, в зв'язку з чим він переїхав на підконтрольну українській владі територію України та отримав статус внутрішньо переміщеної особи.
З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІІ, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІ для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
За правилами вилами ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІ, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року №637, призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509.
Згідно пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІ, та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 вищевказаного Закону.
Як вбачається з листа №150/3-10 від 14 серпня 2017 року заступника начальника Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, ОСОБА_3 на підставі довідки №7122000034 від 17 жовтня 2014 року було взято на облік в якості особи, яка переміщена з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення (а.с.12).
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 31 травня 1980 року, ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_9, яка змінила прізвище на «ОСОБА_9» (а.с.22).
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 02 серпня 2016 року, який зареєстрований в реєстрі за №823 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В., ОСОБА_9 придбала у ОСОБА_12 квартиру АДРЕСА_1 (а.с.23-25).
Відповідно до документу, що посвідчує особу серії НОМЕР_4, ОСОБА_3 08 серпня 2016 року зареєструвався у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.27-28).
Крім того, положення ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІ містять вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
Згідно заяви від 06 вересня 2016 року ОСОБА_3 адресованої начальнику Управління праці та соціального захисту населення, перший відмовився від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.18).
Листом №01-2736/24 від 06 вересня 2016 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради повідомив начальника Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебуває згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 29 жовтня 2014 року №1706-VІІ (підстава - заява ОСОБА_3 про відмову від реєстрації як внутрішньо переміщеної особи та від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) (а.с.19).
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 з 08 серпня 2016 року втратив статус внутрішньо переміщеної особи, оскільки змінив своє місце реєстрації на м. Сміла Черкаської області, яке з підстав, встановлених ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІ, не залишав, відтак суд приходить до обґрунтованого висновку, що з вказаної дати на нього більше не розповсюджуються положення вказаного закону, постанова Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року №637 та не можуть бути застосовані положення Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509.
Крім того, суд вважає, що з часу повідомлення Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Смілянської міської ради начальника Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про те, що ОСОБА_3 не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, Смілянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області припинило виплату ОСОБА_3 пенсії як внутрішньо переміщеній особі.
Разом з тим, як зазначив під час судового розгляду ОСОБА_3, що також підтвердили представники відповідача, він з вересня 2016 року по серпень 2017 року безперешкодно отримував пенсію.
Враховуючи, що як встановлено вище ОСОБА_3 виплата пенсії як внутрішньо переміщеній особі була припинена у вересні 2016 року, відтак з даного час по серпень 2017 року, такому виплачувалася пенсія на загальних підставах.
Як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_3 виплата пенсії була припинена з серпня 2017 року.
Листом №5978/03 від 27 липня 2017 року заступник начальника Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області повідомив ОСОБА_3, що для вирішення питання продовження виплати пенсії з серпня 2017 року відповідно до постанови КМУ від 08 червня 2016 року №365 йому необхідно з'явитися до Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області та при собі мати: заяву щодо виплати пенсії на рахунок, відкритий у відділенні «Ощадбанку» - подається безпосередньо до управління Пенсійного фонду за місцем проживання разом з паспортом (копія), ідентифікаційним номером (копія), фото 6х4 (1 шт). Обов'язковою умовою є наявність довідки про взяття на облік ВПО - видається управлінням праці та соціального захисту населення відповідно до Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 (а.с.17).
31 липня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до начальника Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якій зазначив, що внутрішньо переміщеною особою він не являється та просить виплачувати йому пенсію на загальних підставах (а.с.16).
Разом з тим, листом №150/3-10 від 14 серпня 2017 року заступника начальника Смілянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, у задоволенні його заяви було відмовлено, в зв'язку з ненаданням ним довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи (а.с.12).
Відповідно до пунктів 1.5, 4.12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Жодних доказів здійснення відповідачем дій, передбачених зазначеним порядком матеріали справи не містять.
Суд вважає, що неможливість витребувати письмову пенсійну справу з органів, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України жодним чином не може бути підставою для позбавлення особи соціальних гарантій на отримання пенсії у зв'язку із переїздом із цих територій та зміною реєстрації місця проживання.
Також, суд має зазначити, що під час судового розгляду встановлено, що у відповідача наявна відновлена письмова пенсійна справа ОСОБА_3, яка була оглянута під час судового засідання, при цьому представник відповідача зазначила, що така має всі необхідні документи для виплати йому пенсії.
У відповідності до ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року);
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Отже, перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
З врахуванням наведеного, підстава припинення виплати пенсії має бути визначена безпосередньо законом, отже до спірних правовідносин застосуванню підлягає Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які мають вищу юридичну силу.
Припинення виплат через підстави, визначенні у підзаконному нормативному акті (зокрема, відсутність паперової пенсійної справи), суд вважає необґрунтованими, оскільки закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних.
З огляду на викладене, підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Згідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини, у контексті Європейської конвенції до майна належить, крім рухомих і нерухомих речей, також і право на пенсію (справа «Мюллер проти Австрії»).
У рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (п.51). У п.54 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, 1959 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», згідно якої користування правами та свободами, визнаними Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольбору шкіри, мови, релігії, політичнтих чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної або юридичної особи мирно володіти своїм майном, та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У рішення в справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», яке набрало статусу остаточного 08.07.2004 року, Європейський суд з прав людини, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдови за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я» (МРП). Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за ст.1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи її позивачу з серпня 2017 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в зв'язку з чим порушені права ОСОБА_3 підлягають захисту, в тому числі шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату йому належної йому пенсії за віком за минулий час, а саме за період з моменту припинення її виплати, тобто з 01 серпня 2017 року.
Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до беззаперечного висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до вимог пункту першого частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими рішення суду, зокрема, про присудження виплати пенсій у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно, суд вирішив за необхідне допустити до негайного виконання це рішення у вказаній частині.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 139 КАС України, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 77, 139, 242-246, 371, п.10 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року №1706-VІІ, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року №1382-IV, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05 листопада 2014 року №637, Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Смілянського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити виплату пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на загальних підставах за місцем реєстрації з моменту припинення із 01 серпня 2017 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, 640 (шістсот сорок) гривень сплаченого судового збору.
Допустити негайне виконання рішення в частині сплати пенсії у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п.5 п.15 «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Сторони справи:
Позивач - ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1;
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, юридична адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, 18000, код ЄДРПОУ 21366538.
Головуючий О.П.Опалинська
Судове рішення № 75915729, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 01.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 703/3032/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: