Постанова № 75915687, 15.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/731/18 Справа № 712/2432/18 Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія:ст. 183-1 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2018 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., за участі прокурора Руденка Р.О. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора Черкаської місцевої прокуратури, який здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян – ОСОБА_4 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2018 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.04.2018 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин виконання суспільно корисних робіт.

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 352, 40 грн.

З постанови районного суду вбачається, що ОСОБА_3 не сплачує аліменти на сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до виконавчого листа № 2/540/2007 виданого 20.07.2007, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 01.02.2018 становить 39335, 08 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції через істотне порушення вимог Конституції України та КУпАП та просить закрити провадження щодо ОСОБА_3 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП.

Апелянт, посилаючись на положення КУпАП та практику ЄСПЛ, вказує, що адміністративна відповідальність за ст. 183-1 КУпАП настає у випадку виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документу до примусового виконання.

Зокрема, дана норма впроваджена ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» і не має зворотної дії в часі. Тому, період часу несплати аліментів особою до вступу в дію ст. 183-1 КУпАП, тобто до 06.02.2018 не може прийматися до уваги при обрахунку сукупного розміру аліментної заборгованості, як умови притягнення до адміністративної відповідальності.

На думку прокурора, суддя суду першої інстанції приймаючи рішення по даній справі, в порушення вимог ст.ст. 8,247 КУпАП та незважаючи на те, що заборгованість зі сплати аліментів виникла до набрання ст. 183-1 КУпАП чинності, незаконно визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та наклав адміністративне стягнення.

Крім того, прокурор просить поновити строк на оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.04.2018 з огляду на поважність причин його пропуску, посилаючись на те, що про зміст оскаржуваного судового рішення стало відомо 18.07.2018, під час проведення перевірки Придніпровського РВ з питань пробації філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області щодо додержання вимог законодавства України при виконанні адміністративних стягнень у виді суспільно корисних робіт.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку заявлених апеляційних вимог в повному обсязі, міркування ОСОБА_3 про задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга прокурора належить до задоволення.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб» № 1952-VIII від 16.03.2017 внесено зміни до ст. 294 КУпАП, які набрали законної чинності 16.04.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП в діючій редакції, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Згідно вимог ч. 5 ст. 7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

З огляду на викладене, оскільки щодо ОСОБА_3 застосовано захід адміністративного стягнення, який, на думку прокурора, не має бути застосовано, а прокурором в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища останнього по відношенню до прийнятого в справі судового рішення, вважаю за необхідне допустити прокурора до провадження, як такого, що має право оскаржувати в апеляційному порядку постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.04.2018

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення.

Як передбачено ст. 289 КУпАП, в разі пропуску десятиденного строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою може бути поновлено.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, під час розгляду справи судом першої інстанції прокурор участі не брав, а про зміст винесеного в справі рішення, як це вбачається з апеляційної скарги, дізнався лише 18.07.2018, під час проведення перевірки Придніпровського РВ з питань пробації філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області щодо додержання вимог законодавства України при виконанні адміністративних стягнень у виді суспільно корисних робіт.

За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження прокурору слід поновити з огляду на поважність причин його пропуску.

Що стосується апеляційних вимог прокурора по суті винесеного по справі рішення, вихожу з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі точного додержання законності, всебічного і об’єктивного з’ясування всіх обставин справи, правильного і справедливого її вирішення, а постанова суду повинна відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.

Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

За змістом ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції, суд на підставі досліджених доказів в їх сукупності прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП. В основу прийнятого по справі рішення суд поклав наступні докази, зокрема дані: протоколу про адміністративне правопорушення № 8921775 від 05.03.2018; виконавчого листа № 2-540/2007; постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.09.2008; довідки-розрахунку; заяви ОСОБА_3

Повторно дослідивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, допитавши ОСОБА_3, оцінивши наведені докази в їх у сукупності в ході перегляду справи в апеляційному порядку, прихожу до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та наявність підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Так, виконавчим листом, виданим Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області 20.07.2007 стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі, в розмірі 221 грн. щомісячних виплат, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для неповнолітньої особи даного віку, починаючи з 04.07.2007. 05.09.2008 головним державним виконавцем Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ ОСОБА_7 відкрито виконавче провадження. Згідно довідки-розрахунку заборгованості по аліментам з червня 2015 року по січень 2018 року ОСОБА_3 визначений розмір аліментів не сплачено. У зв’язку з чим, станом на 01.02.2018 сума заборгованості ОСОБА_3 по аліментам склала 39 335,08 грн. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 8921775 від 05.03.2018, він складений по факту виникненням заборгованості у ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання дитини, розмір якої станом на 01.02.2018 становить 39 335, 08 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 183-1 КУпАП.

Зокрема, диспозиція ст. 183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

З об’єктивної сторони даний адміністративний проступок характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов’язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї. При цьому, для утворення складу правопорушення є обов’язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Адміністративна відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» № 2234-VIII від 07.12.2017, що набрав законної сили 06.02.2018 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Статтею 8 КУпАП передбачено, що закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

З огляду на наведене, за загальним положенням, закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності.

Не має зворотної сили закон, що вперше встановлює юридичну відповідальність за певну поведінку, так і акт, який обтяжує відповідальність за вчинення будь-якого діяння порівняно з діючим законом. Виняток з цього правила становлять закони або інші нормативно-правові акти, що пом’якшують або скасовують відповідальність і саме тому, мають зворотну силу.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє відображення і в ст. 7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Враховуючи викладене, оскільки ст. 183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів та передбачає суспільно корисні роботи, як вид адміністративного стягнення, то дана норма не має зворотної дії в часі.

Тому, в період несплати аліментів особою до вступу в дію ст. 183-1 КУпАП не має прийматися до уваги при обрахунку сукупного розміру аліментної заборгованості, як умови притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 КУпАП.

Визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та накладаючи на нього відповідне стягнення суд першої інстанції, всупереч ст.ст. 8, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з’ясування фактичних обставин, що мають значення для її розгляду, не звернувши уваги на те, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення.

Враховуючи, що об’єктивна сторона правопорушення полягає у несплаті аліментів протягом певного періоду часу, а ОСОБА_3 інкримінують несплату аліментів та виникнення заборгованості по 01.02.2018, то таке його діяння не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі і у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У зв’язку з тим, що провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_3 підлягає закриттю, судовий збір, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, при умові його сплати, підлягає поверненню останньому.

Керуючись ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 247, п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити прокурору строк на апеляційне оскарження постанови судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2018 року.

Апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури, який здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян – ОСОБА_4, задовольнити.

Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2018 року щодо ОСОБА_3, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП.

Повернути ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 352 грн. 40 коп., при наданні доказів його сплати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Биба