Рішення № 7591537, 27.01.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-255/10/0408

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 січня 2010 р.

Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого судді Грищенко Н.М.

при секретарі Мельниченко К.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського райсуду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом : ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про стягнення моральної шкоди в зв’язку з ушкодженням здоров’я

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення 121000 грн. за спричинену моральну шкоду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зіслався на те , що він працював на протязі довгого періоду (34 роки) на підприємстві ВАТ «Південний гірничо – збагачувальний комбінат».

Внаслідок шкідливих факторів, з якими зв’язана його професія, на протязі часу, коли він працював, стан здоров’я суттєво погіршувався.

Працюючи на даному підприємстві він отримав тяжку травму. Так, 26.05.2000 р. він отримав закритий перелом кісток лівої гомілки зі зміщенням. Даний нещасний випадок відбувся під час виконання трудових обов`язків, про що складено ОСОБА_4 про нещасний випадок на виробництві ф. Н-1 від 30.05.2000 р.

За висновком МСЕК від 11 січня 2001 року йому вперше встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 20% (в зв’язку з травмою.

В исновком МСЕК від 08 липня 2002 року йому встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 20% по професійному захворюванню - вібраційна хвороба. Загалом

Йому встановлено довідкою МСЕК 40 % втрати професійної працездатності.

На теперішній час він отримує щомісячні страхові виплати в розмірі 1010 грн.

З вини підприємства, яке порушило норми з безпеки праці та не забезпечило безпечні умови праці, він частково втратив працездатність, і, як наслідок, втратив здоров’я, у зв’язку з чим була спричинена йому моральна шкода.

В зв’язку з виявленими у нього професійними захворюваннями змінилися його образ і якість життя. Йому довелося змінити посаду, його перевели на посаду слюсара, цю подію він тяжко переживав. Хвороба постійно про себе нагадує, доводиться часто звертатися до лікарень, але зважаючи на отриману травму, йому дуже часто пересуватися, нога постійно болить, він не може довго знаходитися в вертикальному положенні, важко стояти в чергах. На вулицю він один виходити остерігається, так як внаслідок запаморочення в голові були випадки втрачання свідомості.

Діагнозом лікарів йому заборонена фізична праця, та він взагалі і не може витримувати будь-які фізичні навантаження, весь клопіт по господарству довелося звалити на дружину. Вона літня жінка і йому нестерпно прикро, що їй доводиться докладати вже останні зусилля, щоб обходити його, і себе.

Він відчуває себе неповноцінною людиною, він звик до роботи, але хвороба та травма лишили його такої можливості. Майже весь час йому доводиться проводити вдома, біль не дає спокою навіть вночі. Внаслідок цього він постійно нервується, погіршились його стосунки з оточуючими та рідними.

Нинішній стан здоров’я його дуже тяжкий. Постійно болять суглоби, він погано переносить зміни температури. Майже весь сімейний бюджет доводиться витрачати на ліки.

Внаслідок отриманої травми та професійного заворювання викликають дуже сильні незручності в повсякденному житті, та змушує його соромитись свого вигляду.

Він просить стягнути компенсацію за причинену моральну шкоду в сумі 121000 гривень. Вказана сума якимось чином зможе компенсувати його страждання та переживання, дасть можливість пройти хороший курс лікування, що в свою чергу покращить його здоров’я та моральний стан.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на своїх позовних вимогах наполягає в повному обсязі і просить суд задовольнити його позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю, при цьому послався на обставини, вказані в позовній заяві, просить при винесені рішення врахувати, що з вини підприємства позивачу заподіяна шкода здоров’ю, яка призвела до втрати професійної працездатності в розмірі 40 %.

ОСОБА_4 рекомендацій МСЕК позивач потребує медикаментозне лікування, ВМП, ПФК, масаж. На сьогоднішній день стан здоров’я позивача не поліпшився, а тільки погіршився.

Те, що позивач мае професійне захворювання, проходить періодичне лікування, підстверджується медичними документами, а саме виписними епікризами та іншими документами.

Починаючи з 01.04.2001 р. виплати відшкодування шкоди, що спричинена здоров’ю працівника при виконанні ним трудових обов’язків, провадить Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Оскільки станом на дату встановлення йому втрати професійної працездатності цей Закон передбачав виплату моральної шкоди, то він вважає, що саме Фонд має виплатити йому відшкодування за моральні страждання.

Конституційний Суд України своїм Рішенням №1-рп/2004 від 27.01.2004 р. вирішив, що Фонд повинен відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, у випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21 та частини третьої статті 28 Закону всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати професійної працездатності.

Представник позивача просить суд стягнути на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 121000 грн.

Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.

Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині « відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ».

Законом України № 717 – V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » , відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди, виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

При обговоренні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров’я позивача, наслідки, визвані професійним захворюванням, відсоток втрати професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду, спричинену професійним захворюванням.

Із трудової книжки встановлено, що позивач ОСОБА_1 довгий час, з 1967 р. по 2002р. працював машинистом екскаватора на ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат». ( а.с. 45-47).

Рішенням ВЕК від 11.04.2002 р. ( а.с. 11) позивачеві було встановлено професійне захворювання за діагнозом : вібраційна хвороба І-ІІ ст. синдром церебрально-периферічної ангіодистонії.

ОСОБА_4 розслідування професійного захворювання від 07.05.2002 р. причиної професійного захворювання є тривала робота ( 31 рік 10 міс.) в умовах дії відбрації , превишающей ПДУ. Професійне захворювання виникло у зв’язку з несовершенством технологичного процесу на підприємстві. ( а.с. 7).

За висновком профпатологічної МСЕК від 08.07.2002 р. позивачеві первинно було встановлено 20 % втрати професіональної працездатності по професійному захворюванню, та залишилось 20 % по травмі 2000 р. - повторно, а всього 40 % ( а.с. 37).

При наступному переогляді у МСЕК 03.08.2004 р. ( а.с.10). позивачеві втрата професійної працездатності була залишина- 40 %. : 20 % - по вібраційній хворобі, та 20 % - по каліцтву.

Як вбачається із виписних епікризів, ОСОБА_1 неодноразово перебував на лікуванні в медичних закладах, неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні у н/в клініки науково дослідного інституту промислової медицини (НДІПМ), ( а.с. 11,12,38 -42).

З медичних документів, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивач повинен спостерігатися у лікарів за місцем проживання. уникати физичних нагрузок, переохолодженя, роботи пов’язаної з вібрацією. Він потребує періодичного амбулаторного і стаціонарного лікування, оздоровлення в профілакторії і санаторно-курортному лікуванні.

Як вбачається з пояснення в суді представника позивача, ОСОБА_1 втратив душевний спокій, у нього змінився характер, він став недовірливою, запальною, дратівливою, замкнутою людиною . Він постійно відчуває біль в попереко-крижовому відділу хребта, тягнучий біль в ногах, судоми у м’язах. Позивач відчуває оніміння кінцівок при ході, і такий стан не дає йому спокійно спати ночами, займатись будь якою фізичною працею. Будь які фізичні навантаження викликають у нього фізичний біль. Через захворювання він не можє виконувати важку роботу по дому, що викликає у нього відчуття особистої неповноцінності, що спричиняє також душевні страждання.

Все вказане примушує позивача докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

У позивача обмежилося спілкування з друзями, знайомими. Йому по стані здоров'я важко, нічого радості не доставляє, тому що постійні болі спокою не дають. Ц і обставини є наслідками професійного захворювання і викликають у позивача душевні страждання і переживання, почуття приниженості, неповноцінності.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності у зв’язку з професійним захворюванням, а це було у 2002 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу.

Так, відповідно до п.п.“Е” п.1 ч.1 ст.21 Закону – “У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому”.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону – “За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду”.

Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду, не може бути прийнято до уваги. ОСОБА_4 рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Зважаючи на те, що позивачеві було встановлено 40 % втрати професійної працездатності, із них – 20 % по професійному захворюванню (2002 р.) , зважаючи на стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 12000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_1, а в останній частині позову позивачеві слід відмовити.

ОСОБА_4 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст. 10, 11, 27, 60, 213- 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 12000 гривень.

В останній частині позову – відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави 15 гривень в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.

Суддя Н.М.Грищенко