Постанова № 75915336, 15.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

Постанова

Іменем України

15 серпня 2018 року

м. Харків

справа № 643/8335/16-ц

провадження № 22-ц/790/4000/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Піддубного Р.М. (суддя-доповідач),

суддів: Котелевець А.В., Овсяннікової А.І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Земельний банк»,

третя особа - Акціонерне товариство закритого типу «Гея»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «АРІЕС» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року, ухвалене у складі судді Майстренка О. М., -

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи який зазначив, що 16 січня 2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним Банком та Акціонерним товариством закритого типу «Гея» (АТЗТ «Гея») було укладено кредитний Договір № 03-08/К, за умовами якого останнє отримало 10 000 000 грн та зобов’язалось повернути вказану суму у строк до 14 січня 2009 року.

Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов’язань АТЗТ «Гея» за вказаним кредитним договором, між ним та Харківським акціонерним комерційним Земельним банком було укладено договір іпотеки, предметом якого є нежитлова будівля літ. « А- 5», загальною площею 7397,8 м.кв., що розташована за адресою: м. Харків, пр. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ (пр. Ювілейний) № 54а.

31 березня 2010 року між первісним боржником за кредитним договором від 16 січня 2008 року № 03-08/К АТЗТ «Гея» , новим боржником – Закритим акціонерним товариством «Лантан» (ЗАТ «Лантан») та кредитором - Публічним акціонерним товариством « Земельний банк» було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умом якого первісний кредитор перевів, а ЗАТ «Лантан» прийняло на себе зобов’язання, що виникають із вищевказаного кредитного договору.

Посилаючись на те, що він не погоджувався забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, ОСОБА_1 просив на підставі ст. 523 ЦК України визнати майнову поруку за договором іпотеки, укладеним 16 січня 2008 року між ним та Харківським акціонерним комерційним Земельним банком припиненою, зобов’язати орган державної реєстрації прав внести записи до Державного реєстру та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про припинення обтяження нерухомого майна - нежитлової будівлі літера «А-5» загальною площею 7397,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ (пр. Ювілейний), буд. 54-а.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року позов задоволено. Визнано поруку, що виникла з договору іпотеки (майнова порука), укладеного 16 січня 2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком та ОСОБА_1, припиненою. Зобов'язано орган державної реєстрації прав внести записи до Державного реєстру та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про припинення обтяження нерухомого майна нежитлової будівлі літера «А-5» загальною площею 7 397,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ (пр. Ювілейний), буд. 54-а., зареєстрованого в реєстрі за № 23, а також про припинення обтяження забороною відчуження, зареєстрованою в реєстрі № 24. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Юридична фірма «АРІЕС», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2012 року задоволено позов ПАТ «Земельний банк», звернуто стягнення на передане за договором від 16 січня 2008 року нерухоме майно, крім того, вказаним рішенням встановлено, що нотаріально посвідченою заявою від 31 березня 2010 року ОСОБА_1 надав згоду забезпечувати іпотекою виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 03-08/К від 16 січня 2008 року новим боржником - ЗАТ «Лантан».

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 31 січня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «АРІЕС» (ТОВ «ЮФ «AРIEC») на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року закрито.

Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року касаційну скаргу ТОВ «Юридична фірма «АРІЕС» задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31 січня 2018 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судовим розглядом встановлено, що 16 січня 2008 року між Харківським акціонерним комерційним Земельним Банком та АТЗТ «Гея» було укладено кредитний Договір № 03-08/К, за умовами якого останнє отримало 10 000 000 грн та зобов’язалось повернути вказану суму у строк до 14 січня 2009 року.

Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов’язань АТЗТ «Гея» за вказаним кредитним договором, між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, предметом якого є нежитлова будівля літ. « А- 5», загальною площею 7397,8 м.кв., що розташована за адресою: м. Харків, пр. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ (пр. Ювілейний) № 54а.

31 березня 2010 року між первісним боржником за кредитним договором від 16 січня 2008 року № 03-08/К АТЗТ «Гея», новим боржником – ЗАТ «Лантан» та кредитором - ПАТ «Земельний банк» було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умом якого первісний кредитор перевів, а ЗАТ «Лантан» прийняло на себе зобов’язання, що виникають із вищевказаного кредитного договору.

30 січня 2014 року між ПрАТ «Зембанк», ТОВ «ЮК «АМСТЕРДАМ» та Національним банком України було укладено договір про передавання в управління непроданих активів.

09 лютого 2015 року між ТОВ «ЮК «АМСТЕРДАМ», ТОВ «ЮФ «АРІЕС» та Національним банком України було укладено договір про передавання в управління непроданих активів ПрАТ «Зембанк».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 523 ЦК України та виходив із того, що майнова порука ОСОБА_1 припинилась у зв’язку із заміною боржника в основному зобов’язанні, оскільки позивач не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником ЗАТ «Лантан».

Проте погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку», частини першої статті 572 ЦК України та частини першої статті 575 іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною п’ятою статті 3 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Як убачається із матеріалів справи, 31 березня 2010 року ОСОБА_1 було надано ПАТ «Земельний банк» та ЗАТ «Лантан» посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2 заяву, відповідно до змісту якої позивач, керуючись ст. 523 ЦК України, надав свою згоду забезпечувати іпотекою нерухомого майна, що виникла на підставі договору від 16 січня 2008 року, виконання зобов’язань новим боржником за кредитним договором від 16 січня 2008 року – ЗАТ «Лантан» у загальному розмірі 30 822 557 грн.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність передбачених ст. 523 ЦК України підстав для припинення поруки (застави) та відповідно задоволення заявленого ОСОБА_1 позову.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 С,І. на користь ТОВ «Юридична фірма «АРІЕС» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 606 грн. 33 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «АРІЕС» задовольнити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року скасувати, прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання поруки, що виникла на підставі договору іпотеки від 16 січня 2008 року, припиненою та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «АРІЕС» судовий збір у розмірі 606 грн. 33 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 серпня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

ОСОБА_3