Постанова № 75915072, 14.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

Справа №645/7277/15-ц

Провадження № 22-ц/790/2197/18

14 серпня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії:

головуючого – Сащенко І.С.

суддів – Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря Бойко А. О.,

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал»;

відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал»

на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 12 грудня 2017 року (суддя Горпинич О.В.)

по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення

встановив:

У серпні 2015 року КП «Харківводоканал» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив солідарно стягнути з з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за послуги централізованого водопостачання за період з 01.11.2001 року по 31.07.2013 року в розмірі 2097,99 гривень, за послуги централізованого водовідведення за період з 01.05.2005 року по 31.07.2013 року в розмірі 642,47 гривень, а також інфляційні витрати – 42,61 гривень та 3% річних – 86,92 гривень.

В обґрунтування позову посилався на те, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідачі зареєстровані та мешкають в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами зазначених послуг, які надаються позивачем на підставі відкриття абонентського особового рахунку та повинні регулярно у встановлені законом строки оплачувати вартість наданих їм підприємством послуг. Проте свої обов’язки щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг не виконують, в результаті чого утворилася заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 12.12.2017 року позовні вимоги КП «Харківводоканал» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.09.2012 року по 31.07.2013 року в сумі 26,80 гривень, та заборгованість з централізованого водопостачання – 350,21 гривень, 3% річних – 10,32 гривень, індекс інфляції – 01,13 гривень. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі КП «Харківводоканал» просить рішення суду першої інстанції змінити, скасувавши його в частині відмови в стягненні заборгованості за послуги централізованого водопостачання в розмірі 1747, 78 гривень та заборгованості за послуги централізованого водовідведення в розмірі 615,67 гривень, індекс інфляції 41,48 гривень,3% річних- 76,60 гривень та в цій частині ухвалити нове рішення, яким: стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за послуги централізованого водопостачання в сумі 1747,78 гривень, а саме за період з 01.11.2001 року по 31.07.2010 року в розмірі 858,16 гривень , та за період з 01.08.2010 року 31.08.2012 року в розмірі 889,62 гривень, стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за послуги централізованого водовідведення в сумі 615,67, а саме: за період з 01.05.2005 року по 31.07.2010 року в розмірі 387,90 гривень, та за період з 01.08.2010 року по 31.08.2012 року в розмірі 227,77 гривень, стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 індекс інфляції – 41,48 гривень та 3% річних – 76,60 гривень. При цьому посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги КП «Харківводоканал» частково та стягуючи з відповідачів суму заборгованості за надані послуги за період з 01.09.2012 року по 31.07.2013 року, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі отримують послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, проте сплачують за них нерегулярно, внаслідок чого утворилась заборгованість. Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав лише 23.08.2015 року, стягненню підлягає сума заборгованості в межах трирічного строку позовної давності.

Повністю погодитися з такими висновками не можна, оскільки суд дійшов їх по неповно з’ясованим обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що позивач в м. Харкові надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення, згідно із Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-ІV "Про житлово-комунальні послуги", "Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання та водовідведення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497 та "Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами, які отримують ці послуги.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та мешкають за адресою: м. Харків, ОСОБА_3Юр’єваАДРЕСА_2 (т.1 а.с.4).

Особовий рахунок № 238061 відкрито на ім'я ОСОБА_1

Згідно з розрахунком по вказаному особовому рахунку, утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.11.2001 року по 31.07.2013 року у розмірі 2097,99 грн. та водовідведення за період з 01.05.2005 року по 31.07.2013 року в розмірі 642,47 грн. Також, відповідачам нараховано 42,61 грн. інфляційних витрат за час прострочення сплати та 3% річних від простроченої суми в розмірі 86,92 грн. (т.1 а.с.260-270).

Відповідачка ОСОБА_1 просила суд застосувати до вказаних правовідносин строки позовної давності.

Статтями 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

За змістом частини першої статті901, частини першої статті903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України, надання житлово-комунальних послуг та оплата таких є зобов'язальним правовідношенням, а в даному випадку - грошовим зобов'язанням з боку отримувачів послуг. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в разі невиконання якого по здійсненню оплати на таке поширюється ч.2 ст.625 ЦК України про цивільно-правову відповідальність за прострочення виконаного зобов'язання.

З огляду на викладене стягнення заборгованості з відповідачів з урахуванням 3% річних та індексу інфляції відповідає вимогам закону.

Що стосується застосування строків позовної давності, слід зазначити, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною 4статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами 1, 5 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За частинами 1, 2статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першоїстатті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Враховуючи те, що судовий захист права кредитора (виконавця послуг) на стягнення грошових коштів можна реалізувати у позовному провадженні та шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором (виконавцем послуг) заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг позовної давності.

Матеріали справи свідчать, що 30.08.2013 року за заявою КП «Харківводоканал» Фрунзенським районним судом м. Харкова було видано судовий наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: м. Харків, ОСОБА_3Юр’єваАДРЕСА_2, який ухвалою цього ж суду від 30.01.2015 року було скасовано (т.2 а.с.56, т.1 а.с.14).

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період 01.08.2010 року по 31.07.2013 року, а не з 01.09.2012 по 31.07.2013 року.

Вимоги за період з 01.11.2001 року по 31.07.2010 року знаходяться поза межами строку позовної давності та задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат судова колегія вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» - задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 12 грудня 2017 рокув частині стягнення заборгованості з централізованого водопостачання та водовідведення– змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІН НОМЕР_2), які проживають за адресою: м.Харків, ОСОБА_3 Юр’єваАДРЕСА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Шевченка, б.2 (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.08.2010 року по 31.07.2013 року в сумі 1239,83 грн., заборгованість з водовідведення з 01.08.2010 року по 31.07.2013 року – 254, 57 грн., 3% річних – 42,61 грн., індекс інфляції – 86,92 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІН НОМЕР_2), які проживають за адресою: м.Харків, ОСОБА_3 Юр’єваАДРЕСА_3 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Шевченка, б.2 (р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 03361715) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 182,70 грн. – по 91,35 грн. з кожної.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 серпня 2018 року.

Головуючий І.С. Сащенко

Судді А.І. Овсяннікова

ОСОБА_4