Рішення № 75914894, 16.08.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"16" серпня 2018 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 серпня 2018р. Справа 642/674/18 Провадження №2/642/724/18Суд у складі: Головуючого судді Секретаря ОСОБА_1; ОСОБА_2;

За участі позивача ОСОБА_3, відсутності відповідача ОСОБА_4 міської ради, сповіщених про день та час розгляду справи, участі третьої особи на боці відповідача ОСОБА_5;

розглянув у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, третьої особи на боці відповідача ОСОБА_5, про визнання право власності, -

В С Т А Н О В И В:

Звертаючись до суду позивач на підставі вимог ст.392, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1236, 1247, 1268 ЦК України заявляє позовні вимоги до ОСОБА_4 міської ради, третьої особи на боці відповідача ОСОБА_5, а саме:

- визнати за ОСОБА_3 (паспорт серії ММ 666739 виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 01.02.2005, ІПН НОМЕР_1), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка померла 19 липня 2009 року в м. Харкові, право власності на спадкове майно, а саме 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані на земельній ділянці площею 1519 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Алуштинська, будинок 30.

В обґрунтування заявленого змісту позовних вимог, позивач вказав, позивач є спадкоємцем ОСОБА_6 за заповітом від 22 січня 1991 року, яка померла 19 липня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20 липня 2009 року серії 1-ВЛ № 228820.

Згідно заповіту, ОСОБА_6 заповідала позивачу все належне їй майно, зокрема, 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані на земельній ділянці площею 1519 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Алуштинська, будинок 30.

На підставі заяви від 15 січня 2010 року, поданої до органів нотаріату у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк, в Другій харківській нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу за номером 6/2010, що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі.

Позивач є єдиним спадкоємцем померлої, прийняв спадщину та користувався належним позивачу по праву спадкування майном без отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та реєстрації права власності, згідно вимог законодавства.

5 травня 2017 року, позивач звернувся до Другої харківської нотаріальної контри, для видачі позивачу свідоцтва про право спадкування за заповітом та подальшої реєстрації права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані на земельній ділянці площею 1519 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Алуштинська, будинок 30.

Проте, державним нотаріусом ОСОБА_7, позивачу було відмовлено на підставі письмової відповіді від 07.11.2017 № 02-14/1762.

Як вбачається з даної відповіді, відмова відбулась в зв’язку з наявністю у довідці, яку на відповідний запит нотаріуса надало КП «ОСОБА_4 міське бюро технічної інвентаризації» 02 листопада 2017 року №1019999, посилань на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 березня 2015 року (справа № 2/642/23/15 642/2805/14 -ц), яким було проведено розподіл в натурі житлового будинку розташованого в м. Харків, вулиця Алуштинська, будинок 30, на два самостійні з наступним присвоєнням окремих поштових адрес та виділення у власність ОСОБА_3 наступні приміщення з домоволодіння: в будинку А-1:житлову кімнату 2-1 пл.5,4 кв.м.; житлова кімната 2-2 пл.8,1.кі.м.; житлова кімната 2-3 пл. 10,7 кв.м.; кухня 2-4 пл.7,7 кв.м.; коридор II пл.4,7 кв.м.; комора III пл..4,0 кв.м., а також надвірні будівлі і споруди , а саме: ганок «аЗ», сарай «Б», вбиральню «Г», погріб «Е», огорожу №2, хвіртку №4, огорожу №5, огорожу №6, частину замощення №1. Виходячи з даних обставин, нотаріус не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом та рекомендує звернутися до місцевого суду для вирішення даного спору.

Наявність даного рішення, прийнятого з порушенням норм чинного законодавства, на думку нотаріуса, перешкоджає видачі позивачу свідоцтва про право спадкування за заповітом, так як, в даному рішенні позивач некоректно зазначений власником майна, яким на момент його винесення не являвся, так як не мав даного статусу в зв’язку з відсутністю зареєстрованого речового права на нерухоме майно, згідно вимог законодавства. Власником майна на даний момент, згідно даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, являється покійна ОСОБА_6

Окрім того, даним судовим рішенням позивачу виділено право власності але зареєструвати це право в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивач не може, оскільки в даному рішенні суду відсутній розмір частки майна, виділеного позивачу у власність.

Співвласнику ОСОБА_5, якій на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку в м. Харків, вулиця Алуштинська, буд. 30.

Відповідно до даних звіту про оцінку нерухомого майна, житлового будинку по вуя. Алуштинська, буд.30 від 20.11.2017, 1/2 частина об’єкту оцінки становить - 271 959, 00 грн.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою відповідно до ст. 392 ЦК України.

За ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

З вказаних підстав позивач заявляє позовні вимоги.

Відповідачем щодо заявлених позовних вимог суду надано відзив, в якому відповідач зазначив:

По-перше: До позовної заяви додана відповідь Другої ОСОБА_4 державної нотаріальної контори з якої вбачається, що 15.01.2010 було прийнято заяву від позивача про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 0.3., яка померла 19 липня 2009. Заведено спадкову справу №6/2010. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Спадкова справа вважається відкритою.

05.05.2017 позивач звернувся до нотаріальної контори за о ОСОБА_4 державна нотаріальна контора відмовила у вщ спадщину за заповітом, так як на підставі рішення Ленінського

17.03.2015 у справі №642/2805/14-ц вже виділено право власності, але зареєструвати це ії$Уо у Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивач не може, оскільки у даному рішенні Ленінського районного суду м.Харкова відсутній розмір частки майна, виділеного позивачу у власність.

Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 04.12.2013 у справі №642/3290/13- ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4 міська рада, КП «ОСОБА_4 міське БТІ» про визначення порядку користування земельною ділянкою по вул. Алуштінській, 30 в м.Харкові позовні вимоги задоволено повністю. :

Визнано порядок користування земельною ділянкою №30 по вул. Алуштінській за фактичним користуванням згідно з Додатком №1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_4 науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. Бокаріуса №7976/9462 від 15.11.2013р.

Виділено співвласнику ОСОБА_5 земельну ділянку площею 842,00 кв.м., а співвласнику ОСОБА_3 земельну ділянку площею 666,00 кв.м. за вказаною адресою.

Також рішенням Ленінського районного суду м.Харкові від 17.03.2015 у справі №642/2805/14-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 міська рада про розділ в натурі житлового будинку на два самостійні з присвоєнням окремих поштових адрес, позовні вимоги задоволено.

Розділено в натурі домоволодіння з надвірними будівлями по вищевказаному адресу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на два самостійні з наступним присвоєнням окремих поштових адрес.

Виділено у власність ОСОБА_5 у власність наступні приміщення з домоволодіння по вул. Алуштінській, 30 в натурі:

в будинку А-1: коридор 1-2, пл. 5,8 кв.м.; житлова кімната 1-3 пл. 5,8 кв.м.; житлова кімната 1-4 пл. 10,9 кв.м.; житлова кімната 1-5 пл. 7,7 кв.м.; санвузол 1-6 пл.1,8 кв.м.; кухня 1-1 пл. 8,9 кв.м., а також надвірні будівлі і споруди, а саме: тамбур аі, сарай В, сарай Ж, сарай 3, зливна яма №7, дворова колонка №8, частина замощення 1.

Виділено ОСОБА_3 у власність наступні приміщення з домоволодіння по вул. Алуштінській, 30 в натурі:

в будинку А-1: житлова кімната 2-1 пл. 5,4 кв.м.; житлова кімната 2-2 пл. 8,1 кв.м.; житлова кімната 2-3 пл. 10,7 кв.м.; кухня 2-4 пл. 7,7 кв.м.; коридор 11 пл. 4,7 кв.м.; комора 111 пл. 4,0 кв.м., а також надвірні будівлі і споруди, а саме : ганок аЗ, сарай Б, вбиральня Г, погріб Е, огорожа №2, хвіртка №4, огорожа №5, огорожа №6, частина замощення 1.

Згідно із ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1221 ЦК України зазначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (статті 1297-1298 ЦК України).

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов’язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

По-друге: До позовної заяви не додано доказів щодо присвоєння поштового адресу.

Відповідно до рішення 8 сесії ОСОБА_4 міської ради 6 скликання від 06.07.2011 №325/11 «Про затвердження Порядку присвоєння адрес об'єктам нерухомості, розташованим на території міста Харкова» (далі - Порядок) Порядок про присвоєння адрес об’єктам нерухомості, розташованим на території міста Харкова визначає на території Харкова єдині правила присвоєння адрес земельним ділянкам і нерозривно зв'язаним з ними будівлям і спорудам, встановлює єдині правила визначення адрес, їх склад і структуру.

Адреси присвоюються за заявами юридичних та фізичних осіб - власників об'єктів нерухомості (далі - заявники), відповідних органів місцевого самоврядування, а також органів державної виконавчої влади щодо об'єктів нерухомості державної власності.

Присвоєння, зміна, анулювання адрес здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, крім адрес земельних ділянок.

Для присвоєння, внесення зміни або анулювання адреси об'єкту нерухомості (первинному об'єкту адресації) заявник подає на ім'я ОСОБА_4 міського голови відповідну заяву.

Адреса земельної ділянки визначається у складі рішення міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки.

Підставами для зміни адреси жилих будинків, будівель, споруд є: перейменування вулиць, поділ об'єктів нерухомості на самостійні частини, об'єднання об'єктів, упорядкування елементів забудови тощо.

По-третє: До позовної заяви додано Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок літ. «Л-1» та гараж «К» по вул. Алуштинській, 30 у м. Харкові з якого вбачається, що вказані об’єкти нерухомого майна збудовані самочинно.

Також до позовної заяви не додано доказів щодо перерозподілу ідеальних часток.

Тому відповідач вимагає у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, третя особа: ОСОБА_5Ф про визнання права власності на спадкове майно - у повному обсязі.

Позивач на позовні наполягав. В пояснені вказав обставини викладені в мотивуванні змісту позовних вимог.

Третя особа визнала в повному обсязі позовні вимоги.

В підтвердження обґрунтованості заявленого позову, на підставі наданих позивачем доказів судом були встановленні наступні факти та обставини:

Позивач є спадкоємцем ОСОБА_6 за заповітом від 22 січня 1991 року, яка померла 19 липня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20 липня 2009 року серії 1-ВЛ № 228820.

Згідно заповіту, ОСОБА_6 заповідала позивачу все належне їй майно, зокрема, 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані на земельній ділянці площею 1519 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Алуштинська, будинок 30.

На підставі заяви від 15 січня 2010 року, поданої до органів нотаріату Другою харківською нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу за номером 6/2010, що підтверджується витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі.

5 травня 2017 року, позивач звернувся до Другої харківської нотаріальної контри, для видачі позивачу свідоцтва про право спадкування за заповітом та подальшої реєстрації права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані на земельній ділянці площею 1519 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Алуштинська, будинок 30.

Державним нотаріусом ОСОБА_7, у письмової відповіді від 07.11.2017 № 02-14/1762 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності в зв’язку з наявністю у довідці, яку на відповідний запит нотаріуса надало КП «ОСОБА_4 міське бюро технічної інвентаризації» 02 листопада 2017 року №1019999, посилань на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 березня 2015 року (справа № 2/642/23/15 642/2805/14 -ц), яким було проведено розподіл в натурі житлового будинку розташованого в м. Харків, вулиця Алуштинська, будинок 30, на два самостійні з наступним присвоєнням окремих поштових адрес та виділення у власність ОСОБА_3 наступні приміщення з домоволодіння: в будинку А-1: житлову кімнату 2-1 пл.5,4 кв.м.; житлова кімната 2-2 пл.8,1.кі.м.; житлова кімната 2-3 пл. 10,7 кв.м.; кухня 2-4 пл.7,7 кв.м.; коридор II пл.4,7 кв.м.; комора III пл..4,0 кв.м., а також надвірні будівлі і споруди, а саме: ганок «аЗ», сарай «Б», вбиральню «Г», погріб «Е», огорожу №2, хвіртку №4, огорожу №5, огорожу №6, частину замощення №1. Виходячи з даних обставин, нотаріус не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом т.я. в рішення суду позивачу виділено право власності але зареєструвати це право в Єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивач не може, оскільки в даному рішенні суду відсутній розмір частки майна, виділеного позивачу у власність.

Співвласнику ОСОБА_5, якій на праві власності належить 501/1000 частина житлового будинку в м. Харків, вулиця Алуштинська, буд. 30, що визначено рішенням суду від 17 березня 2015р.

Відповідно до даних звіту про оцінку нерухомого майна, житлового будинку по вуя. Алуштинська, буд.30 від 20.11.2017, 1/2 частина об’єкту оцінки становить - 271 959, 00 грн.

Згідно свідоцтва про право власності на спадщину у порядку спадкування від 11 жовтня 1989р. спадкове майно ОСОБА_6 складає з житлового будинку м.Харкова вул.. Алуштинська 30. Зазначений житловий будинок має: 48.6кв.м. житлової площі при цьому є надвірні будівлі два сараї літ.В.В., дві вбиральні літ Г.Д., льох літ Е., огорожа №1,2,1-6, замощення 1.

Дослідив та оцінив в сукупності докази матеріалів справи, суд вважає:

За ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Отже, з вказаних норм закону позивач має право на отримання у власність у порядку спадкування майно яке належало на праві власності під час життя ОСОБА_6 та це право не перестало існувати після її смерті 19 липня 2009р., а тому позивач має право на отримання 1/2 частини від майна ОСОБА_6 а саме: житлового будинку м.Харкова вул.. Алуштинська 30. Зазначений житловий будинок має: 48.6кв.м. житлової площі при цьому є надвірні будівлі два сараї літ. В.В., дві вбиральні літ Г.Д., льох літ Е., огорожа №1,2,1-6, замощення 1.

Позивач, заявляє вимоги про визнання за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння №30 по вул. Алуштинській у м. Харкові у порядку спадкування а саме: в будинку А-1: житлову кімната 2-1 пл. 5,4 кв.м.; житлову кімната 2-2 пл. 8,1 кв.м.; житлова кімнату 2-3 пл. 10,7 кв.м.; кухня 2-4 пл. 7,7 кв.м.; коридор 11 пл. 4,7 кв.м.; комора 111 пл. 4,0 кв.м., а також надвірні будівлі і споруди, а саме: ганок а3, сарай Б, вбиральня Г, погріб Е, огорожа №2, хвірка №4, огорожа №5, огорожа №6, частина замощення 1. Вказана частка майна була визначена за позивачем рішенням суду від 17 березня 2015р. На думку позивача саме це майно йому належить на праві власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_8О і складає 1/2 частину, згідно рішення Ленінського районного суду від 17 березня 2015р.

Вимогами статті 12 ч.3 ЦПК України визначено: Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ч.1 ЦПК України визначено: Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд вважає, правова позиції позивача є безпідставною. Т.я. перелік майна на яке заявляє позивач вимоги складає 1/2 частини майна визначеного свідоцтвом про право власності на спадщину у порядку спадкування від 11 жовтня 1989р., яке належало померлої ОСОБА_6 на час смерті. Крім того, майно на яке заявляються позивачем вимоги, мають суттєву ризницю між майном визначеному в рішенні від 17 березня 2015р. суду та свідоцтвом про право власності на спадкування від 11 жовтня 1989р. Проте, як встановлено судом, майно яке складало спадщину у виді домоволодіння №30 по вул. Алуштинській у м. Харкові, вже розділена рішенням суду від 17 березня 2015р., що визнають усі сторони у справі.

Крім того, в порушенні вимог ст..ст.12, 13 ЦПК України позивач суду довів, з чого складається 1/2 частина майна на яке можу бути визнано право власності з урахуванням майна визначеного свідоцтвом про право власності на спадщину у порядку спадкування від 11 жовтня 1989р. Суд, позбавлено право визначення переліку майна в спадкової маси, на яке може бути визнано право власності за позивачем.

Отже, сукупність досліджених доказів, встановлених фактів та обставини, свідчить про безпідставність позовних вимог.

Керуючись ст.11, 15, 62, 81, 169, 203, 213, 215, 223. 226, 263, 265, 282-284, 289, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської ради, третьої особи на боці відповідача ОСОБА_5, про визнання право власності, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процессуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М.Євтіфієв