Вирок № 75914224, 16.08.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/850/18

Номер провадження 1-кп/623/172/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Бобриш М.С.

прокурора Квітчатого К.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 1-кп/623/166/2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Саліхард, Тюменської області, РФ, громадянина України, неодруженого, невійськовозобов'язаного, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, судимого: 1) 29.12.1997 Ізюмським районним судом Харківської області за ч. З ст. 101, ч. 2 ст. 206, ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до 10 років позбавлення волі, 21.11.2001 року Жовтневим районним судом м. Харків перекваліфіковано ч. 2 ст. 206 на ч. 1 ст. 296 КК України; 2) 20.10.2008 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 3) 18.10.2012 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 296,ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

-у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, 3 ст.185 КК України.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, маючи умисел на крадіжку чужого майна, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує, 07.03.2018 приблизно о 23:30 год., проник до будинку розташованого на огородженій території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, де намагався скоїти крадіжку належного потерпілій ОСОБА_2 майна, а саме: мобільного телефону Samsung GТ-Е1200М, ІМЕІ: НОМЕР_1 вартістю 270 грн. 50 коп., відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 873/18 від 15.03.2018, з сім-картою мобільного оператора «ВФ-Україна» НОМЕР_2, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, мобільного телефону Nokia 306 RM-767 ІМЕІ: НОМЕР_3, вартістю 419 грн. 50 коп., відповідно до висновку тієї ж судово-товарознавчої експертизи з сім-картою мобільного оператора «ВФ-Україна» № НОМЕР_4, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, вчинивши усі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, однак не зміг закінчити злочин з причин, які не залежали від його волі, у зв'язку з тим, що після протиправного заволодіння вищевказаним майном був викритий потерпілою ОСОБА_2

На підставі викладеного ОСОБА_1, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаному з проникненням у житло.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаявся.

Потерпілий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, яким не оспорюються фактичні обставини справи, кваліфікація кримінального правопорушення, суд у відповідності до засад кримінального провадження визначених у главі другій КПК України, забезпечуючи змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і доведеність перед судом їх переконливість передбаченими положеннями ст.22 КПК України, шляхом безпосереднього дослідження показань, речей і документів визначених положеннями ст.23 КПК України, розглядаючи кримінальне провадження на засадах публічності, диспозитивності, гласності та відкритості у відповідності до положень ст.ст.25 - 27 КПК України, з дотриманням положень ст.349 КПК України, щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів, дослідивши всі докази надані, як стороною звинувачення, так і стороною захисту, враховуючи визнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованому кримінальному правопорушенні, з повідомленням про обставини вчинення, на підставі досліджених письмових доказів та матеріалів провадження, які в повній мірі узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, доходить висновку, про доведеність вини обвинуваченого.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, судимий 1) 29.12.1997 Ізюмським районним судом Харківської області за ч. З ст. 101, ч. 2 ст. 206, ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до 10 років позбавлення волі, 21.11.2001 року Жовтневим районним судом м. Харків перекваліфіковано ч. 2 ст. 206 на ч. 1 ст. 296 КК України; 2) 20.10.2008 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 3) 18.10.2012 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 296,ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як високі.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудного ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

Підстав для застосування підсудному ст. 69-1 КК України - не вбачається.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи наявність судимостей, висновок досудової доповіді, згідно якої, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як високі, суд дійшов висновку, що перевиховання обвинуваченого та виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.15, 3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк один рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово- товарознавчої експертизи №873/18 від 15.03.2018 року в розмірі - 300,00 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Скасувати арешт який накладено ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13.03.2018 року на речові докази та повернути їх власникам.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.М.Герцов