Ухвала суду № 75911590, 15.08.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2018 Справа №607/15882/18

№1-кс/607/7840/2018

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., при секретарі судового засідання Репетівській В.Р., за участю прокурора у кримінальному провадженні Кашлюка І.В., підозрюваного ОСОБА_2, у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Филими Б.П., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Филимою Б.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вигода, Долинського району, Івано-Франківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Филима Б.П., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Филимою Б.П., в межах кримінального провадження №12018210040000136 від 11 червня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що 11 червня 2018 року близько 10 год. ОСОБА_2, перебуваючи у м. Івано-Франківськ, знаючи про те, що ОСОБА_4, який працює водієм у ТзОВ «Христина» автомобілем марки IVECO» р.н.з. НОМЕР_1 буде перевозити із м. Івано-Франківськ у м.Бережани Тернопільської області грошові кошти вступив у злочинну змову із невстановленими особами, направлену на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, 11 червня 2018 року близько 11 год. ОСОБА_2 та не встановленні досудовим розслідуванням особи на автомобілі марки «Skoda Oktavia», р.н.з. НОМЕР_2 прибули у м. Івано-Франківськ, вул.Вовчанецька, 225, де побачивши автомобіль марки IVECO» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 почали вести за ним спостереження з метою заволодіння в останнього грошовими коштами за обставин, які будь найбільш сприятливі для реалізації їхнього злочинного наміру.

Після чого, 11 червня 2018 року близько 13 год. 10 хв. ОСОБА_2 та не встановленні досудовим розслідуванням особи на автомобілі марки «Skoda Oktavia», р.н.з. НОМЕР_2, спостерігаючи за автомобілем марки IVECO» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 прибули у м.Бережани вул. Замость, Тернопільської області. Надалі, ОСОБА_2 знаючи про те, що автомобіль марки IVECO» р.н.з. НОМЕР_1 знаходиться на території ТзОВ «Христина», що в м.Бережани, вул.Замость,4, Тернопільської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, через огороджу, проник на територію даного товариства та в подальшому у салон автомобіля марки IVECO» р.н.з. НОМЕР_1. В цей час ОСОБА_2 був виявлений працівниками ТзОВ «Христина», які намагались припинити його протиправні дії. Проте, ОСОБА_2, усвідомлюючи, що його дії помічені сторонніми особами, і оцінюються як викрадення, своїх дій направлених на заволодіння грошовим коштами не припинив, а відкрито викрав грошові кошти у сумі 230 000 грн., які належали ОСОБА_5, і з якими почав тікати з місця вчинення злочину. Однак, в ході переслідування ОСОБА_2 працівниками ТзОВ «Христина» останній при сіданні у автомобіль марки «Skoda Oktavia», р.н.з. НОМЕР_2 втратив грошові кошти у сумі 30 000 грн., які в подальшому були повернуті потерпілому ОСОБА_5

Отже, ОСОБА_2 та не встановленні досудовим розслідування особи спричинили ОСОБА_5 матеріальну шкоду на у сумі 200 000 грн.

15 серпня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.186 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року) тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у сховище, що завдав значної шкоди потерпілому.

Наявність підстав підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення є зібранні під час досудового розслідування докази, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_5; протокол допиту свідка ОСОБА_7; протокол допиту свідка ОСОБА_8; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 та іншими матеріалами досудового розслідування, зазначення яких та надання їх копій підозрюваному ОСОБА_2 на даній стадії зашкодить досудовому розслідуванню.

Із урахуванням здобутих в ході досудового розслідування даних, особи підозрюваного, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної його поведінки та виконання ним процесуальних рішень, виходячи з наступного.

Так, метою застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявністю зазначених ризиків.

Ризиком того, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк до 8 років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розміру покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

На даний час органом досудового розслідування проведено слідчі дії спрямовані на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження вказує на те, що злочин ОСОБА_2 був вчинений із невстановленими досудовим розслідуванням особами. У зв'язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення інших осіб, які вчинили даний злочин, місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження відкрито викрадених грошових коштів, одягу, в якому були одягнуті особи на момент вчинення злочину, обставини придбання автомобіля «Skoda Oktavia», р.н.з. НОМЕР_2, за допомогою якого вчинявся грабіж, тощо. Однак, ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, насамперед не відшукані на даний час грошові кошти, одяг, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що частина свідків йому відома, знає їхні місця проживання, тому перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків, з метою дачі ними неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань.

Поряд з цим, відповідно до положення ч.2 ст.23 КПК України, не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином ОСОБА_2, як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Окрім цього, необхідно провести слідчі дії, спрямовані на отримання доказів та встановлення осіб, з якими ОСОБА_9 вчиняв злочин та притягнення їх до кримінальної відповідальність за вчинене діяння. Проте, ОСОБА_9, знаючи осіб, може вживати будь-яких заходів, спрямованих на унеможливлення встановлення їх органом досудового розслідування, впливати на них з метою ухилення ними від органу досудового розслідування та суду, ненадання ними показів чи надання показів в його користь, тощо.

Відомостей про офіційні доходи ОСОБА_2 та перебування на утриманні в нього осіб в органу досудового розслідування не має, що свідчить про слабку міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання. Вище вказане в цілому свідчить про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також продовжувати вчиняти інші злочини.

Тому, в разі застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими співучасниками злочину та свідками, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджанню ним в розслідуванні цього кримінального провадження та знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вказані обставини в цілому свідчать про наявність вищезазначених ризиків, необхідності обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно не можливості обрання до нього більш м'якого запобіжного заходу.

Відомостей, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_2 під вартою, на даний час не здобуто.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Окрім того, враховуючи те, що відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов'язків, передбачених цим кодексом. Враховуючи вищенаведені ризики, тяжкість злочину, санкцію, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, його соціальний та економічний стан, суму спричиненою матеріальної шкоди, застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків. З цих підстав слідчий у клопотанні просить його задовольнити, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 552 300 гривень та покладенням відповідних обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.

Допитаний в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 показав, що до вчинення інкримінованого йому злочину не причетний, жодних речей, які були б здобуті злочинним шляхом під час обшуку у нього виявлено та вилучено не було, просить відмовити в задоволенні клопотання.

Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вивченням особи ОСОБА_2 встановлено, що він проживає в АДРЕСА_1, одружений, дітей та інших осіб на утриманні не має, не працевлаштований, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, раніше не судимий.

На думку слідчого судді, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, що підтверджується дослідженими матеріалами клопотання, зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_8; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Згідно ст. 178 КПК України обставиною, яка враховується при обранні запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, які зобов'язаний слідчий суддя оцінити при постановленні ухвали є, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Оцінивши обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, з врахуванням характеру вчинення кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує особі у випадку визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, особи підозрюваного, сімейного стану, соціальних зв'язків підозрюваного, слідчий суддя вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наведені обставини дають слідчому судді підстави вважати, що застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_2

З вищевикладених підстав, слідчий суддя критично оцінює доводи підозрюваного щодо недоцільності застосування запобіжного заходу.

Крім того, згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З врахуванням того, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, його майновий та сімейний стан, та розміру заподіяної шкоди, у якій підозрюється ОСОБА_2 слідчий суддя вважає дані обставини виключними та вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Филими Б.П., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Филимою Б.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,розмір застави в сумі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 368200 (триста шістдесят вісім тисяч двісті) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за «ОСОБА_2» у кримінальному провадженні №12018210040000136 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2018 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 12 жовтня 2018 року, наступні обов'язки: з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання старшому слідчому СУ ГУНП в Тернопільській області Филимі Б.П. свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.

Роз'яснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ФилимуБ.П.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_2, негайно після її оголошення.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 12 жовтня 2018 року.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Є. Ломакін