Постанова № 75910984, 15.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/19/18 Номер провадження 22-ц/786/1822/18Головуючий у 1-й інстанції Нагорна Н. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Прядкіна О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Хіль Л.М.

секретаря Лимар О.М.,

за участі: представників: позивача- адвоката ОСОБА_2, відповідача – адвоката ОСОБА_3, третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 07 червня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Нагорної Н.В. в м. Пирятин, із складанням повного тексту 18 червня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів – приватний нотаріус ОСОБА_8 та ОСОБА_4, про переведення прав і обов’язків покупця на співвласника, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом. Уточнивши позовні вимоги просила перевести на неї права та обов’язки покупця за договором від 31 січня 2017 року купівлі-продажу ? частки житлового будинку № 10 по вул. Середній у м. Пирятині Полтавської області, укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_9

Зазначала, що будинок по вул. Середня,10 в м. Пирятин Полтавської області є об’єктом права спільної часткової власності, в якому їй та відповідачу ОСОБА_7 належить по ? частині.

Здійснивши 31 січня 2017 року продаж своєї частки ОСОБА_9, ОСОБА_7 не дотримався норм ст. 362 ЦК України, не повідомивши позивача письмово про намір продати свою частку у праві спільної часткової власності.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 07 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Переведено на ОСОБА_6 права і обов’язки покупця за договором купівлі- продажу частки житлового будинку від 31 січня 2017 року, за яким ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_9 купила ? частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться в місті Пирятині, Полтавської області, вулиця Середня, будинок №10 , розташовану на земельній ділянці комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0868га, кадастровий номер 5323810100:50:007:0194, що в цілому складається з: житлового будинку А-1, житловою площею 47,2 кв.м, загальною площею 82,4 кв.м, сараю-Б, вбиральні-Ж, літньої кухні-З, прибудови до літньої кухні-з, огорожі №1, водогону №3, посвідченого приватним нотаріусом Пирятинського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_8 31 січня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №80.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 35000 грн., що знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА в Полтавській області.

Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати в сумі 2204, 80 грн. по 1102,40 грн. з кожного.

Рішення оскаржила ОСОБА_5, яка в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні районного суду обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що будинковолодіння по вул. Середня,10 в м. Пирятин належить:

-? ОСОБА_10 (на підставі договору дарування від 14 лютого 2002 року), яка померла 02 грудня 2007 року, залишивши заповіт на ОСОБА_6 Остання отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом 22 грудня 2017 року.

-? ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 16 травня 2008 року.

31 січня 2017 року ОСОБА_7, належну йому частку вказаного домоволодіння, продав ОСОБА_9

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що переважне право позивача купівлі частки у праві спільної часткової власності було порушене, оскільки ОСОБА_7 належним чином не повідомив ОСОБА_6 про намір продати свою частку домоволодіння, тому порушене право підлягає захисту у належно обраний позивачем спосіб шляхом переведення на ОСОБА_6 прав і обов’язків покупця за договором купівлі-продажу частки житлового будинку від 31 січня 2017 року.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Встановлено, що позивач у визначений названою нормою спосіб не була повідомлена про намір ОСОБА_7 здійснити продаж належної йому частини будинку, стверджуючи, що ОСОБА_6 не мала відповідного правовстановлюючого документа, який підтверджував її право на володіння, користування та розпорядження іншою ? частиною будинку.

Проте, сторонами не заперечується усне повідомлення ОСОБА_7 позивача про намір продати його частину будинку.

Даючи оцінку висновкам районного суду про те, що позивач з часу відкриття спадщини є співвласником житлового будинку та господарських споруд по вул.Середній,10 в м. Пирятин, а,отже, має переважне право купівлі у разі продажу частки у праві спільної часткової власності, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст.1218ЦК України ).

Права та обов'язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями ст.1219 ЦК України.

Отже, об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.

Відповідно до частини першої ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Розділ Ш ЦК України визначає перелік цивільних прав та їх правовий статус.

Відповідно до ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

При цьому відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Разом з тим, як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст.1296 ЦК є правом, а не обов’язком спадкоємця. Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

ОСОБА_6 постійно з 18.03.2005 р. зареєстрована та проживає в успадкованому будинку, який їй належить на праві власності, а тому мала бути повідомлена про наміри продажу будинку відповідачем ОСОБА_7

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається зі спадкової справи № 488/07 на майно померлої ОСОБА_10, 02 червня 2008 року ОСОБА_6 звернулася до Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області із заявою про прийняття спадщини (а.с. 86).

Таким чином, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є правильним, оскільки позивач є спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері та своєчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а тому є власником спадкового майна – частини будинку – з моменту відкриття спадщини і має переважне право перед іншими особами на купівлю частки у праві спільної часткової власності.

Разом з тим, помилковим є посилання в рішенні районного суду на норми ч.3 ст. 1268 ЦК України, як підставу для прийняття ОСОБА_6 спадщини за заповітом, проте, за наявності заяви останньої до нотаріальної контори про прийняття спадщини, - не впливає на законність ухваленого рішення.

Крім того, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі посилається на норми ст. 1297 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. При цьому, вважає , що суд першої інстанції не застосував вказану норму та прийшов до безпідставного висновку, що позивач ОСОБА_6, звернувшись у визначений законодавством строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, отримала повне право власності на успадковану ? частину домоволодіння з моменту відкриття спадщини.

Вказані посилання не заслуговують на увагу, оскільки строк такого обов’язку звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину законодавцем не встановлено.

Як вбачається з паспортних даних ОСОБА_6 з 18 березня 2005 року зареєстрована та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Вказівка в апеляційній скарзі на відсутність реєстрації позивача в домовій книзі по будинку суперечать положенням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10.12.2015р., який набув чинності з 29.12.2015р.

Отже, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 п. 1ч.1, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 07 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_11

/підпис/ ОСОБА_12

Повний текст постанови складено 16.08.2018 р.

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1