Постанова № 75910922, 16.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/592/17 Номер провадження 22-ц/786/1856/18Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіна О.В.,

суддів: Бутенко С.Б.,Хіль Л.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 11 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Харченко В.Ф. в смт. Семенівка, із складанням повного тексту судового рішення 12 червня 2018 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення кредиту, процентів, пені, комісії, штрафу за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з даним позовом. Зазначав, між Банком та ОСОБА_2 17 квітня 2008 р. укладено договір № б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 5700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з невиконанням договору утворилась заборгованість у розмірі 42629,71 грн., що складається 4984,83 грн. - заборгованості за кредитом, 30629,28 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 4747,52 грн. - заборгованості за пенею та комісією, 250 грн. - штраф (фіксована частина), 2018,08 грн. - штраф (процентна складова). Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» вказану заборгованість та судові витрати у розмірі 1600 грн.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 11 червня 2018 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17 квітня 2008 року № б/н, яка станом на 30 квітня 2017 року складає: 4984,83 грн. заборгованість за кредитом, 30629,28 грн. заборгованість за процентами, 4747,52 грн. заборгованість за пенею та комісією, 250,00 грн. штраф (фіксована частина), 2018,08 грн. штраф (процентна складова), а всього 42629,71 грн. відмовлено.

Рішення оскаржило АТ КБ «Приватбанк», який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17 квітня 2004 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав грошові кошти у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8 % на місяць із розрахунку 360 днів у році. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти - до березня 2012 року.

З розрахунку позивача вбачається, що станом на 30 квітня 2017 року заборгованість за кредитним договором складає 42629,71 грн., з яких: 4984,83 грн. - заборгованості за кредитом, 30629,28 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 4747,52 грн. - заборгованості за комісією, 2268,08 - заборгованість по судовим штрафам.

Районний суд виходячи з того, що строк закінчення дії картки встановлено 31.03.2012 р., що є терміном виконання зобов'язання за кредитним договором від 14.07.2008 р., а позивач звернувся з позовом до суду у травні 2017 року, відмовив у задоволенні позову через сплив позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525,526,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та в установлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, відповідач отримав кредитну картку з кінцевим строком її дії до березня 2012 року ( а.с.156).

У встановленому законом порядку в суді першої інстанції ОСОБА_2 заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності( а.с.103-104).

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст.267 ЦК України ).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст.261 ЦК України ).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки а не закінченням строку дії договору.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 ЦК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, строк дії картки, визначено до березня 2012 року ( а.с.156).

Отже, позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого просив відповідач, так як до суду з даним позовом банк звернувся 29 травня 2017 року, тобто поза межами позовної давності.

Посилання банку у відповіді на відзив про те, що відповідно до п.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту,відсотків, винагороди, неустойки був збільшений до 50 років не свідчить про незаконність судових рішень, оскільки банк не надав доказів, що саме ці Умови підписувала відповідач, надаючи заяву позичальника.

Доводи позивача про те, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позичальнику було видано декілька карток, тому відповідно початок перебігу позовної давності з моменту внесення позичальником останнього платежу на погашення кредитної заборгованості за першою карткою є помилковими та не заслуговують на увагу.

Так, з матеріалів справи вбачається, та не заперечується Банком, що останнє погашення заборгованості здійснено ОСОБА_2 27 вересня 2011 року (а.с.5-7,123).

Доказів того, що позичальнику було видано іншу картку Банком суду не надано.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 п. 1.ч.1, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без розгляду.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 11 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя /підпис/ О. В. Прядкіна

Судді: /підпис/ С.Б. Бутенко

/підпис/ Л.М. Хіль

Повний текст постанови складено 16.08.2018 р.

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О. В. Прядкіна