Рішення № 75910571, 30.05.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.05.2018 Справа № 554/3627/17

Справа № 554/3627/17

Провадження 2/554/210/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2018 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановила:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому вказав, що 18.12.2012 року відповідач уклав з банком договір № б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 1700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв»язку з порушеннями зобов»язань за кредитним договором відповідач станом на 28.02.2017 року має заборгованість у розмірі 35090,51 грн, яка складається з: 1386,30 грн. - заборгованість за кредитом, 27713,03 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3844,01 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 1647,17 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість по договору не погашає, тому позивач змушений звернутися до суду з позовом.

У позовній заяві представник позивача прохав справу розглядати без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав заяву без його участі та без участі відповідача та надав заяву, в якій прохав відмовити у задоволенні позову у зв»язку з пропущенням строків позовної давності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.12.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н.

Відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послу, наданої Позивачем в якості доказу укладення кредитної угоди, відповідач підписав зазначену Анкету 18.12.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифи Банку.

Із зазначеної заяви вбачається, що відповідач ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з тарифами банку, які надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Згідно з п. 3.2, п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити) кредитний ліміт.

Згідно зі ст..1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Але відповідач належним чином не виконував вимоги договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка станом на 28.02.2017 року має заборгованість у розмірі 35090,51 грн, яка складається з: 1386,30 грн. - заборгованість за кредитом, 27713,03 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3844,01 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 1647,17 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно вимог ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №б/н від 18.12.2012 року, укладеного між банком та відповідачем, станом на 28.02.2017 року, останнє надходження коштів на погашення кредиту здійснено ОСОБА_1 12.06.2014 року.

До суду за захистом порушеного права банк звернувся 05.05.2017 року, тобто на час звернення позивача до суду пройшло майже три роки з часу здійснення відповідачем по справі останнього погашення боргу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

З огляду зазначеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу, пені, строк позовної давності до яких, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, складає один рік, задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконує умови договору та своєчасно не платить кредитні кошти, а тому суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача лише заборгованість за кредитом у сумі 1386,30 грн.

Згідно зі ст..141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 63,21 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 30, 34, 253, 256, 261, 266 ЦК України, ст..ст. 12,13,81,263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: реєстрації АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ( код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.12.2012 року у розмірі 1386,30 грн. та судові витрати у розмірі 63,21 грн., всього - 1449,51 грн.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакціє Кодексу.

Суддя Н.В.Тімошенко