Рішення № 75907515, 13.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8090/13

Провадження № 2/522/3726/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Чернявської Л.М.

При секретарі судового засідання Лещенко О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та після уточнення позовних вимог просив стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію, що становить ? частину вартості автомобіля TOYOTA AVENSIS, державний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску, кузов SB153CBN00E043155 в розмірі 64 820,00 гривень та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію, що становить ? частину вартості автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, кузов 6ТІВЕ42К88Х514925 в розмірі 78 810,00 гривень.

Позивач мотивував свої вимоги тим, що він з 1990 року по 2010 рік перебував у шлюбі з відповідачкою. Рішенням суду від 10.10.2010 року шлюб розірвано. За час шлюбу сторонами нажито спільне майно у вигляді автомобіля TOYOTA AVENSIS, державний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску, кузов SB153CBN00E043155 та автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, кузов 6ТІВЕ42К88Х514925, які були зареєстровані на відповідача. При цьому автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_3 15.10.2009 року було знято з обліку для реалізації, а кошти, отримані від його реалізації на користь сім’ї використані не були. Домовленості щодо порядку поділу спільного майна у сторін не було.

14 березня 2014 року Приморським районним судом м. Одеси винесено судове рішення по вказаній справі яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Судом вирішено стягнути з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 грошову компенсацію, що становить ? частину вартості автомобіля TOYOTA AVENSIS, державний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску, кузов SB153CBN00E043155 в розмірі 64 820, 00 гривень та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію, що становить ? частину вартості автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, кузов 6ТІВЕ42К88Х514925 в розмірі 78 810, 00 гривень. В іншій частині позову вирішено відмовити.

Однак, не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 звернулась із апеляційною скаргою із метою скасування останнього та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21 травня 2014 року Апеляційним судом Одеської області вирішено відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_2. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 березня 2014 року залишити без змін.

В подальшому, ОСОБА_2 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ із касаційною скаргою.

08 жовтня 2014 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справи винесено ухвалу, якою вирішено касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2014 року скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В результаті автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявській Л.М.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2015 року справу в своє провадження прийнято суддею Приморського районного суду м. Одеси Чернявською Л.М.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII Цивільний процесуальний Кодекс викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017 року. Згідно п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІІ) справи, провадження яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12 лютого 2018 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про зміну підстав позову в порядку ст.49 ЦПК України обґрунтовуючи це наданими поясненнями Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своїй ухвалі від 08 жовтня 2014 року.

В судовому засідання 12 лютого 2018 року прийнято до матеріалів справи та приєднано заяву позивача про зміну підстав позову, за якими позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію, що становить ? вартості автомобіля TOYOTA AVENSIS, державний номер НОМЕР_4, 1999 р. виг., кузов номер SB153CBN00T043155, у розмірі 33 694, 50 грн. та стягнути грошову компенсацію, що становить ? вартості автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_3, 2008 р.виг., кузов номер 6T1BE42K88X514925, у розмірі 78 810,00 грн.

Представник позивача надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності позов підтримав повністю, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про місце, дату і час судового засідання по справі була належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила.

Суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1990 року по 2010 рік перебували у зареєстрованому шлюбі, вели спільне господарство та виховували дітей.

За час перебування у шлюбі подружжям придбано наступне рухоме майно: TOYOTA AVENSIS, державний номер НОМЕР_4, 1999 р. виг., кузов номер SB153CBN00T043155, вартістю 64 820 (шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять) грн.. 00 коп. та TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_3, 2008 р.виг., кузов номер 6T1BE42K88X514925, вартістю 157 620 (сто п’ятдесят сім тисяч шістсот двадцять) грн.. 00 коп.

Право власності на два вищеназвані транспортні засоби зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2

Згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об‘єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Умови ст. 69 СК України, передбачають, що жінка та чоловік мають право на розподіл майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року N 11, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності.

Відповідач відмовляється надавати позивачу згоду на розподіл майна подружжя у позасудовому порядку, це власне і обумовило звернення ОСОБА_1 до суду із відповідним позовом про стягнення грошової компенсації, адже майно, набуте подружжям в період шлюбу, підлягає розподілу виходячи з засад рівності часток жінки та чоловіка, тобто по ? частині кожному, що передбачено ст. 70 СК.

В матеріалах цивільної справи міститься відповідь на адвокатський запит за вих. №42/1-3073 від 25.10.2013 року із якої вбачається, що згідно бази даних АІС «Автомобіль» УДАІ ГУМВС України в Одеській області та національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ, автомобіль TOYOTA CAMRY, 2008 р.виг. починаючи із 29.08.2008 року зареєстрований на ім’я ОСОБА_2 та 15.10.2009 року останній знято з обліку для реалізації на підставі заяви власника.

Другий транспортний засіб марки TOYOTA AVENSIS, 1999 р.виг., як вбачається із відповіді наданої на адвокатський запит за вих.1902 від 07.10.2013 року УДАІ УМВС України в Миколаївській області, що 26.11.2008 року на даний автомобіль видано тимчасовий талон та право користування ДАО № 287922 в Любашовському ВРЕО Одеської області.

Позивач не заперечував того факту, що транспортні засоби були оформлені на ОСОБА_2, що мала можливість самостійно розпоряджатися ними.

Із наданих відомостей вбачається, що автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2008 р.виг. знято з обліку для реалізації, однак, хоча в матеріалах справи не міститься доказів відчуження автомобілю, мається одночасно і звернення ОСОБА_1 ще від 07.10.2009 року до Малиновського РВ ОМУ із заявою (реєстраційний номер 10933) в якому він повідомляє про вивезення автомобілю у невідомому напрямку його дружиною ОСОБА_2, з якою він знаходить в процесі розлучення.

23.10.2009 року ОСОБА_1 звернувся на адресу УДАІ ГУМВС України в Одеській області із заявою в якій повідомляє, що в 2008 році подружжя придбало автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2008 р.виг. та через знаходження останніх в процесі розірвання шлюбу ОСОБА_2 05.10.2009 року вивезено автомобіль у невідомому напрямку.

Позивач зазначив, що на теперішній час транспортні засоби не знаходяться у розпорядженні ОСОБА_1, грошових коштів від реалізації авто ОСОБА_3 не отримував та останні витрачені не в інтересах сім’ї. Жодні відомості про підстави відчуження майна та місцезнаходження останнього на теперішній день у Позивача відсутні.

Відповідно до ст.71 СК України «1.Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. 4. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України ».

Як передбачає цивільне законодавство, майно, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом, у такому випадку, неподільні речі, наприклад такі, як автомобіль, присуджуються одному з подружжя, якщо подружжя не домовилось про інше. Для таких випадків закон передбачає присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки у праві спільної сумісної власності на таке майно.

Сума грошової компенсації, що підлягає виплаті Позивачу визначається із врахуванням п.22 Постанови, якою передбачено - вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, - в даному випадку - на підставі експертної оцінки майна.

В якості доказів в матеріалах цивільної справи міститься: Висновок експерта № 6053 від 31.01.2013 року з визначення середньої ринкової вартості КТС, а саме автомобілю марки TOYOTA AVENSIS, 1999 р. виг., кузов номер SB153CBN00T043155, у розмірі 67 389,00 грн.; Висновок експерта № 6055 від 31.10.2013 року з визначення середньої ринкової вартості КТС, а саме автомобілю марки TOYOTA CAMRY, кузов номер 6T1BE42K88X514925, у розмірі 157 620,00 грн.

Таким чином, суд встановивши, що автомобіль TOYOTA AVENSIS, державний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску, кузов SB153CBN00E043155 та автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, кузов 6ТІВЕ42К88Х514925 є спільною сумісною власність подружжя, та, у зв’язку із відчуженням ОСОБА_2 вказаних транспортних засобів без відома іншого з подружжя та витрачання отриманих грошових коштів не в інтересах сім’ї, суд вважає позовну заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 60, 61, 68, 69-74 СК України, ст. ст. 368, 369, 372 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_6, адреса: м. Одеса, Італійський бульвар, 3) грошову компенсацію, що становить ? вартості автомобіля TOYOTA AVENSIS, державний номер НОМЕР_4, 1999 р. виг., кузов номер SB153CBN00T043155, у розмірі 33 694, 50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_6, адреса: м. Одеса, Італійський бульвар, 3) грошову компенсацію, що становить ? вартості автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_3, 2008 р.виг., кузов номер 6T1BE42K88X514925, у розмірі 78 810,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16 серпня 2018 року.

Суддя Л.М. Чернявська

13.08.2018