Постанова № 75906659, 15.08.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/3004/18 15.08.2018

Провадження №22-ц/784/1293/18

Справа 487/3004/18

Провадження 22ц-784/1293/18 Головуючий по 1 інстанції Гаврасієнко В.О.

Категорія Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2018р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючий суддя - Колосовський С.Ю.,

судді: Ямкова О.О., Локтіонова О.В.,

секретар судового засідання – Цуркан І.І.,

за участі: представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2018р.

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

встановила:

У травні 2018р. ОСОБА_4 пред’явив позов до ОСОБА_3 про стягнення 5781564 грн. боргу за договором позики, укладеного 01 квітня 2016р. строком на один рік.

Одночасно з позовом ОСОБА_4 подав заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на належне відповідачу майно, а саме:

-житловий будинок по вул. Чкалова, 145/4 в м. Миколаєві;

-? частку житлового будинку по вул. Легпромівській, 17 в м. Миколаєві;

-? частку земельної ділянки площею 988 м2 по вул. Легпромівській, 17 в м. Миколаєві;

-1/3 частку житлового будинку по вул. Червоногвардійській, 5 в м. Миколаєві;

-земельну ділянку площею 1 га, розташованої на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області;

-земельну ділянку площею 0,05 га, розташованої на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області;

- автомобіль марки MITSUBISHI PADJERO, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1;

-1/3 частку квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2018р. заяву задоволено частково. Постановлено накласти арешт на належне ОСОБА_3 майно: житловий будинок по вул. Чкалова, 145/4 в м. Миколаєві; ? частку житлового будинку по вул. Легпромівській, 17 в м. Миколаєві; земельну ділянку площею 988 м2 по вул. Легпромівській, 17 в м. Миколаєві; 1/3 частку житлового будинку по вул. Червоногвардійській, 5 в м. Миколаєві; земельну ділянку площею 1 га, розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; земельну ділянку площею 0,05 га, розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; автомобіль марки MITSUBISHI PADJERO, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність ухвали суду в частині задоволених вимог, порушив питання про її скасування.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз’яснено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 2 грудня 2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вимога про стягнення 5781564 грн. боргу за договором позики, який складається: 4084559 – неповернута позика; 139658 – 3% річних від простроченої позики; 577039 грн. – втрати від інфляції; 980294 грн.- винагорода за користування позикою.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник посилався на те, що існує ймовірність вчинення відповідачем дій спрямованих на відчуження належного майна з метою уникнення цивільної відповідальності.

На підтвердження наявності невиконаного зобов’язання позивач надав розписку відповідача від 01 квітня 2016р. згідно якої він повинен повернути отримані у борг 151414 дол. США до 01 квітня 2017р.

Пересвідчившись в дійсності наявного між сторонами спору, який виник з приводу невиконання цивільно-правового договору, з'ясувавши, що обсяг позовних вимог складає значну суму та врахувавши у зв’язку з цим існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд дійшов до правомірного висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

Посилання апелянта на необґрунтованість вимог про стягнення 980294 грн. винагороди за користування позикою не впливає на законність ухвали суду, тому що це питання може бути вирішене лише при розгляді спору по суті. У зв’язку з чим висловлення будь-якої правової оцінки з цього приводу є передчасним.

Що ж стосується співмірності вжитих заходів забезпечення позову, то дійсно позивач не надавав даних щодо вартості всього арештованого майна.

В той же час згідно наданого представником звіту суб’єкта оціночної діяльності від 26 липня 2018р. вартість житловий будинок по вул. Чкалова, 145/4 в м. Миколаєві складає 6266920грн., що значно перевищує ціну позову.

Таким чином, накладення арешту на інше майно слід визнати недоцільним.

Крім того, накладаючи арешт на всю земельну ділянку по вул. Легпромівській, 17 в м. Миколаєві, суд не звернув уваги, що позивач просив накласти арешт лише на ? частку належну відповідачу у даному майні, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вищенаведені мотиви ухвала суду в названій частині в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.367,374-376,382 ЦПК, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2018р. в частині вимог про забезпечення позову щодо накладення арешту на: ? частку житлового будинку по вул. Легпромівській, 17 в м. Миколаєві; земельну ділянку площею 988 м2 по вул. Легпромівській, 17 в м. Миколаєві;1/3 частку житлового будинку по вул. Червоногвардійській, 5 в м. Миколаєві; земельну ділянку площею 1 га, розташованої на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; земельну ділянку площею 0,05 га, розташованої на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; автомобіль марки MITSUBISHI PADJERO, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати і постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову про накладення арешту на це майно.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2018р.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів.

Головуючий: Судді: