
Справа №471/1592/15-ц 16.08.2018
Провадження №22-ц/784/1308/18
Справа № 471/1592/15-ц Суддя першої інстанції Скарницька І.Б.
Номер провадження 22ц/784/1308/18 Суддя – доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
-
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Царюк Л.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Самчишиної Н.В.,
із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Братського районного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року, постановлену під головуванням судді Скарницької І.Б. в залі судового засідання в смт. Братське, за заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про заміну способу виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,
В С Т А Н О В И В:
8 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», яке змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі – Банк) звернулося до суду із заявою про зміну способу виконання заочного рішення Братського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.
Своє звернення Банк обґрунтовував тим, що за вказаним рішенням судом в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 22 вересня 2006 року вилучено у ОСОБА_1 та звернуто стягнення на предмет застави – автомобіль марки ВАЗ модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного транспортного засобу Банком з укладенням від імені власника договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням певних повноважень.
На теперішній час Банк позбавлений можливості задовольнити свої інтереси, оскільки відсутні необхідні документи для реалізації предмета застави та відсутній попит покупців. Зазначені факти роблять неможливим виконання судового рішення, у зв’язку з чим банк просив змінити спосіб виконання вказаного рішення суду в частині звернення стягнення на предмет застави та звернути стягнення на транспортний засіб марки ВАЗ модель 21099, випуску 2006 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом продажу цього предмета застави на прилюдних торгах. В іншій частині вказане рішення залишити без змін.
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року в задоволенні заяви відмовлено.
Розглянувши заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що Банком не надано належних та допустимих доказів, що рішення суду перебуває на примусовому виконанні та існують перешкоди для його виконання.
В апеляційній скарзі Банк просив ухвалу суду скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким задовольнити їх заяву про зміну способу виконання рішення, посилаючись на неможливість виконання рішення суду через відсутність відповідних документів на транспортних засіб та попиту покупців на його придбання, що не було достатньо враховано районним судом. Також суб’єкт права на апеляційне оскарження зауважує, що посилання районного суду на те, що зміна способу виконання рішення можлива лише на стадії примусового виконання рішення та змінює суть рішення є помилковим, оскільки вимогами, викладеними в заяві, суть рішення не змінюється
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2016 року в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 22 вересня 2006 року вилучено у ОСОБА_1 та звернуто стягнення на предмет застави – автомобіль марки ВАЗ модель 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного транспортного засобу Банком з укладенням від імені власника договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням певних повноважень. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку 1000 грн., а з ОСОБА_1 відповідно 1 218 грн. судового збору.
В силу ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).
З огляду на встановлені судом обставини та наведені норми процесуального права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні заяви Банку правильно керувався ст. 435 ЦПК України, проте помилково виходив з того, що Банком не надано належних та допустимих доказів, що рішення суду перебуває на примусовому виконанні та існують перешкоди для його виконання, з огляду на те, що рішення районного суду від 19 січня 2016 року у цій справі в частині звернення стягнення примусовому виконанню не підлягало. Цим рішенням в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором перед Банком було звернуто стягнення на предмет застави – автомобіль ВАЗ, належний ОСОБА_1, шляхом продажу цього автомобіля Банком з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем, зі зняттям автомобілю з обліку в органах ДАІ, а також наданням Банку інших повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Тому, підставою для відмови у задоволенні зазначеної заяви Банку у цій справі мало бути те, що спосіб захисту (звернення стягнення в рахунок заборгованості на предмет застави - транспортний засіб шляхом продажу на прилюдних торгах), про який просить Банк, є самостійною вимогою нового позову, яка не може бути вирішена в порядку ст. 435 ЦПК України, оскільки потребує дослідження, зокрема умов договору застави та кредитного договору щодо можливості обрати саме такий спосіб захисту прав кредитора.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є: неповне з’ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги Банку лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах справи, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви.
Крім того, в силу приписів ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення апеляційної скарги Банку, останній не має права на компенсацію за рахунок ОСОБА_1 будь-яких судових витрат, пов’язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору у розмірі 1 762 грн., сплаченого ним при подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Ухвалу Братського районного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: С.Ю. Колосовський
ОСОБА_3
Повний текст постанови складено 16 серпня 2018 року.
Судове рішення № 75906632, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 16.08.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 471/1592/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: