Постанова № 75906143, 15.08.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 569/16995/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від "08" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення ,

суддя в 1-й інстанції - Кучина Н.Г.,

місце постановлення ухвали - м.Рівне,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_2 в порядку адміністративного судочинства звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування п.3 рішення Рівненської міської ради №3141 п'ятнадцятої сесії VII скликання від 10.08.2017року в частині відмови ОСОБА_2 в передачі в оренду земельної ділянки.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08.11.2018року відмовлено у відкритті провадження у даній справі на підставі ч.1 ст.109 КАС України у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з постановленою ухвалою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що головною ознакою публічно-правових спорів є участь у них хоча б однією із сторін суб'єкта владних повноважень. Вказує на безпідставність посилання суду на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оскільки із прийняттям Закону України від 07.07.2010року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" ВСУ було повністю усунуто від виконання завдання із забезпечення єдності судової практики в частині процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З позовної заяви вбачається, що рішенням Рівненської міської ради від 10.08.2017року №3141 розірвано додатковий договір про поновлення договору оренди землі між гр.ОСОБА_3 та Рівненською міською радою (на підставі набуття іншою особою (ОСОБА_2.) права власності на будівлю/споруду розташовану на земельній ділянці) та відмовлено в передачі в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки.

Вважаючи відмову в передачі орендної ділянки необґрунтованою, ОСОБА_2 звернувся до суду в даним позовом.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з такою позицією суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України ( в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС (у зазначеній редакції) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2,4,19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК ( у редакції, чинній на час ухвалення оскарженого судового рішення) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставою виникнення/припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК передбачено, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи.

Як встановлено матеріалами справи, спірним рішенням Рівненської міської ради розірвано додатковий договір про поновлення договору оренди землі між гр. ОСОБА_3 та Рівненською міською радою та відмовлено в передачі в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки.

Отже, спір у даній справі стосується права користування земельною ділянкою, тобто цивільного права міської ради на землю, яка в даному випадку виступає як розпорядник земельної ділянки, а не як суб'єкт владних повноважень в розумінні КАС України, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі, повно встановив обставини справи та правильно застосував норми процесуального права.

Згідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від "08" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "15" серпня 2018 р.