Постанова № 75906085, 13.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1008/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Лях О.П. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 (суддя І інстанції А.Б. Головко), повний текст складено 04.06.18 по справі № 816/1008/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації

про визнання бездіяльності та відмови протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації (далі - відповідач ), в якому просить суд, після доповнення, визнати бездіяльність і відмову відповідача в виплаті позивачу грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні за 2018 рік, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №31 від 25.01.2018 року для санаторно-курортного лікування, оздоровлення чи відпочинку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесених до категорії 1 , а саме - шість тисяч вісімсот двадцять дві гривні протиправними; зобов'язати відповідача провести виплату позивачу грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні за 2018 рік, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №31 від 25.01.2018 року для санаторно-курортного лікування, оздоровлення чи відпочинку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесених до категорії 1 , а саме - шість тисяч вісімсот двадцять дві гривні, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції приписів постанов Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 року №31 та від 20.02.2018 року №258, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач має статус інваліда ІІІ групи, у зв'язку з захворюванням, пов'язаного зі службою на ЧАЕС, та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії .

01.03.2017 року, 09.02.2018 року, 26.02.2018 року, 23.03.2018 року, позивач звернувся до відповідач з заявами про здійснення йому виплати грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні за 2018 рік, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №31 від 25.01.2018 року для санаторно-курортного лікування, оздоровлення чи відпочинку осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесених до категорії 1 , а саме - шість тисяч вісімсот двадцять дві гривні, замість - 481 грн.

21.03.2018 року здійснено нарахування та перерахування грошової компенсації за невикористані путівки за санітарно-курортну путівку позивачу за березень 2018 року в розмірі 481 грн.

14.02.2018 року, 03.03.2018 року листами, відповідач надав відповідь позивачу на його заяви.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розділу У1 Прикінцевих та Перехідних Положень Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2016 року №854, наказу Міністерства соціальної політики України від 20.02.2018 року №257 «Про встановлення середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильської катастрофи»; постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 року №31 «Про встановлення розміру грошової допомоги для компенсації вартості санітарно-курортним закладам і закладам оздоровлення та відпочинку у 2018 році».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 4 ч.1 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (п. 1 ст. 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги 4) позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні.

Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України визначено, що норми і положення статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 24 Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2016 № 854, та доповненнями п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 838, передбачено, що за бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2016 № 854, ця постанова набирає чинності з 1 січня 2017 р., крім пункту 24 Порядку, затвердженого цією постановою, який набирає чинності з 1 січня 2018 року.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 08.11.2017 № 838, середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, визначається Міністерством соціальної політики щороку з розрахунку 35 відсотків розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність. Постанова набрала чинності з 01 січня 2018 року.

Згідно з п. 1 наказу Міністерства соціальної політики України від 20.02.2018 № 257 "Про встановлення середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою" установлено середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, в межах бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у сумі 481 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 № 31 "Про встановлення розміру грошової допомоги для компенсації вартості санітарно-курортним закладам і закладам оздоровлення та відпочинку у 2018 році" передбачено розмір грошової допомоги для компенсації у 2018 році вартості путівок шляхом безготівкового перерахування лише санітарно-курортним закладам коштів за надання послуг із санітарно-курортного лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що для виплати грошової компенсації особі, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1 для санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян у 2018 році встановлений розмір - 481 грн.

Розмір 6822,00 грн встановлений для перерахування грошової допомоги для компенсації вартості, саме - санітарно-курортним закладам і закладам оздоровлення та відпочинку.

Відповідачем під час здійснення нарахування та перерахування на рахунок позивача даної виплати були застосовані у викладений вище спосіб наведені норми.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову, та скасування судового рішення.

В своїй апеляційній скарзі позивач каже про те, що неврахування судом першої інстанції приписів постанови Кабінету Міністрів України №838 від 08.11.2017 року.

На підставі ст.ст.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №838 від 08.11.2017 року «Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», установити, що середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, визначається Міністерством соціальної політики щороку з розрахунку 35 відсотків розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні).

Внести зміну до пункту 24 Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 854 "Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 94, ст. 3086), виключивши слово "щороку".

Отже, викладений вище наказ Міністерства соціальної політики України від 20.02.2018 року №257 «Про встановлення середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильської катастрофи » був прийнятий на виконання саме даної постанови Кабінету Міністрів України.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 по справі № 816/1008/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. ДонецьСудді О.П. Лях А.П. Бенедик

Повний текст постанови складено 16.08.2018.