Постанова № 75905685, 14.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/9783/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Ільчишин Н.В., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_3,

час ухвалення рішення: 10:44:06,

місце ухвалення рішення – м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення – 21.08.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати повністю рішення Збаразької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 02.10.2015 № 000010/19-06-22/НОМЕР_1 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції №000010/19-06-22/НОМЕР_1 від 02.10.2015 року – відмовлено.

Таке рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Збаразької ОДПІ від 02 жовтня 2015 року № 000010/19-06-22/НОМЕР_1 містить посилання на порушення позивачем вимог статті 15 Закону України №481, а у самому рішенні зазначається про застосування до ФОП ОСОБА_2 фінансової відповідальності за здійснення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії в розмірі 17000 грн., відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а відтак спірне рішення контролюючого органу винесене правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що контролюючий орган взагалі не вказав, чи підтверджується факт продажу ФОП ОСОБА_2 вказаного товару. Крім того, Збаразька ОДПІ у своєму рішенні не вказала на підставі яких доказів зроблено висновок, що пиво «Микулин» є алкогольним напоєм, на продаж якого необхідна ліцензія. Також, з посиланням на норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Податкового кодексу України зазначає, що контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов’язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов’язаний прийняти податкове повідомлення-рішення. Прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом суперечитиме Податковому кодексу України.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надходило.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі Наказу ГУ ДФС у Тернопільській області від 07 вересня 2015 року за №444 проведено фактичну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_2 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво підакцизних товарів.

За результатами проведеної перевірки складено відповідний акт, зареєстрований 11 вересня 2015 року за № 0127/19/19/22/НОМЕР_1. Від підписання та отримання одного примірника акта перевірки ФОП ОСОБА_2 відмовився, що зафіксовано актами відмови від підписання матеріалів перевірки та відмови від отримання примірника акта перевірки, які складені посадовими особами контролюючого органу 10 вересня 2015 року. Заперечення у встановленому законом порядку до акту перевірки позивачем не надавалися.

На підставі зазначеного акту перевірки Збаразькою ОДПІ прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року за № 000010/19-06-22/НОМЕР_1 про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000 грн. за торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії з посиланням на ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

У подальшому зазначене рішення Збаразької ОДПІ оскаржувалося позивачем до контролюючого органу, проте було залишене без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Відтак, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції керувався наступними мотивами, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Спірні правовідносини регулюються у відповідності до Податкового кодексу України (надалі ПК України), Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі, Закон №481).

Відповідно до п.75.1.3 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.86.1. ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, в тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені в позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно УКТ ЗЕД.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи», пиво віднесене до алкогольних напоїв, що передбачає отримання відповідної ліцензії.

Згідно ч.1 та ч.12 ст.15 Закону України №481, імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії.

Як вбачається з матеріалі справи, фактична перевірка діяльності ФОП ОСОБА_2 проводилася в складі - магазині, який розташований за адресою вул.Тернопільська,7, смт.Підволочиськ, Підволочиський район, Тернопільська область у присутності безпосередньо фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 Посадовими особами контролюючого органу проведено контрольну розрахункову операцію, а саме придбано алкогольний напій (8 пляшок пива «Микулин» місткістю 1 л за ціною 14,80 грн за пляшку, загальною вартістю 118,40 грн). Придбання алкогольних напоїв здійснено без застосування реєстратора розрахункових операцій. Крім того, реалізація алкогольних напоїв (пиво «Микулин», місткістю 1 л, за ціною 14,80 грн. за пляшку) здійснювалася без наявності ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями. Наведене підтверджується поясненнями ФОП ОСОБА_2, наданими ним під час проведення перевірки (а.с. 43). Зазначені обставини вказують на порушення вимог ст.15 Закону №481.

Згідно п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону №481, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 (надалі Порядок №790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, в якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта підприємницької діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У разі прийняття контролюючими органами рішення щодо визначення платникові податків штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке рішення за своєю формою не відповідає податковому повідомленню-рішенню, варто виходити з того, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення, і, як наслідок, його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом в межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за яке застосовують відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів спірного рішення. У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення. Запропонований підхід є універсальним принципом розгляду податкових спорів, відповідно до якого перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Судом першої інстанції вірно враховано, що незалежно від дефектів форми податкового повідомлення-рішення з визначення грошових зобов`язань за фінансовими санкціями, за порушення законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на такі податкові повідомлення-рішення поширюється дія норм Податкового кодексу України.

З огляду на наведене вище, рішення Збаразької ОДПІ від 02 жовтня 2015 року № 000010/19-06-22/НОМЕР_1 містить посилання на порушення позивачем вимог статті 15 Закону України №481, а у самому рішенні зазначається про застосування до ФОП ОСОБА_2 фінансової відповідальності за здійснення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії в розмірі 17000 грн., відповідно до ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а відтак спірне рішення контролюючого органу винесене правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Щодо покликання апелянта на постанови Апеляційного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року у справі № 604/1217/15-п та Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 грудня 2015 року, то колегія суддів такі відхиляє, оскільки вони не тягнуть за собою юридичних наслідків для спростування факту порушення позивачем вимог законодавства України про обіг та торгівлю алкогольними напоями.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки в ході розгляду справи не здобуто жодних доказів, які б підтверджували наявність у позивача на момент проведення перевірки відповідної ліцензії, натомість відповідачем надані докази, що підтверджують факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії, враховуючи відсутність у позивача відповідної ліцензії на здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на момент реалізації пива, відповідач правомірно виніс рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, а відтак позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі № 819/1022/17 за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 16.08.2018