Рішення № 75905579, 14.08.2018, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/208/18

Справа № 470/429/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

при секретарі Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2018 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові зазначив, що на підставі договору б/н від 27 листопада 2012 року відповідачка отримала кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 27,6 відсотків на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов договору, він складається із заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку. Відповідачка зобов'язань по сплаті кредиту, з урахуванням розміру відсотків, не виконала, платежі у визначеному розмірі та у встановлений термін не вносила, внаслідок чого станом на 30 квітня 2018 року її заборгованість склала 28322,98 грн.

Представник позивача в судове засідання направив заяву про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідачка в судове засідання направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги частково визнала, не погодилася із розміром заборгованості за відсотками та пенею.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27 листопада 2012 року між сторонами укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 27,6 відсотків на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зазначений договір складається із заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів банку (а.с.6-31).

Згідно п.п.2.1.1.2.3. та 2.1.1.2.4. Умов і правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає йому право в будь-який момент змінювати його.

У відповідності до п.2.1.1.7.6. зазначених Умов, при порушенні клієнтом строків платежу по будь-якому із зобов'язань більше, ніж на 30 днів, клієнт сплачує банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом.

За умовами п.2.1.1.12.6.1. вказаних Умов, у випадку виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., клієнт виплачує банку пеню в розмірі базової відсоткової ставки по договору за кожен день прострочення кредиту.

На виконання вищевказаних умов кредитного договору банк передав відповідачці кредитну картку, однак остання не виконала взятих на себе зобов'язань, не сплатила у встановлений строк суму щомісячних платежів та проценти за користування кредитом.

Станом на 30.04.2018 року їй нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 28322,98 грн., з яких 2060,00 грн. - заборгованість за кредитом, 21238,08 грн. - заборгованість за відсотками, 3200,00 - заборгованість за пенею, 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1324,90 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.4-5).

Суму заборгованості відповідачка перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.1054 зазначеного Кодексу, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору та не в повному обсязі розраховувалася з позивачем за кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в розмірі 2060,00 грн. та штрафу (фіксованої частини) - 500 грн. є обґрунтованими i підлягають задоволенню.

З приводу суми заборгованості за відсотками суд дійшов висновку, що з відповідачки підлягає стягненню за період з 19.09.2014 року по 31.08.2015 року у сумі 88,39 грн., згідно розрахунку позивача, а при перерахунку за період з 31.08.2015 року по 30.04.2018 року - в розмірі 2304,00 грн. за відсотковою ставкою 42 %, помноженою на заборгованість відповідача за кредитом, розділену на 360 днів у році, на які згідно договору нараховуються відсотки, та помножену на кількість прострочених днів, а саме 960 днів, зазначених у розрахунку позивача ( 2060,00 х 42 % : 360 = 2,4 грн. % за 1 день х 960днів).

Таким чином, загальний розмір заборгованості за відсотками, який підлягає стягненню з відповідачки, становить 2392,39 грн. (88,39 грн. + 2304 грн.)

Стосовно стягнення пені суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 21 жовтня 2015 року по цивільній справі № 6-2003цс15.

Умови та правила надання банківських послуг - п.2.1.1.7.6. та п.2.1.1.12.6.1., передбачають стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, та штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, тобто за одне й те саме порушення зобов'язання, а тому їх одночасне стягнення є неприпустимим.

З огляду на вищевказане, позовна вимога щодо стягнення з відповідачки пені задоволенню не підлягає.

Крім того, підлягають і частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки штрафу - процентна складова (5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій), а саме в розмірі 222,62 грн., оскільки заборгованість за кредитом з урахуванням розміру відсотків, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 4452,39 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідачку обов'язок по відшкодуванню позивачу судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 27.11.2012 року станом на 30.04.2018 року, в розмірі 5175,01 (п'ять тисяч сто сімдесят п'ять грн. 01 коп.) грн., яка складається з: 2060,00 грн. - заборгованість за кредитом, 2392,39 грн. - заборгованість за відсотками, 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 222,62 - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 321,94 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області, шляхом подання в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Сторони:

Позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідачка - ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 05.03.1996 року.

Суддя С. А. Луста