Постанова № 75905520, 13.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5300/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Улицького В.З., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 09.02.2018 року (головуючий суддя Волоско І.Р.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Львів у справі №461/116/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.01.2018 року звернувся в суд з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби в якому просить визнати протиправними дії в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС України Кисловського С.А. в частині винесення постанови у справі про порушення митних правил №3802/20900/17 від 04.09.2017 року, визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3802/20900/17 від 04.09.2017 року, якою громадянина Німеччини ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 09.02.2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю, апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а саме покликається на те, що постанову у справі про порушення митних правил винесеною з пропуском законодавчо встановленого двомісячного терміну для застосування адміністративних стягнень, із порушення вимог ч. 1 ст. 38 КУпАП, так як початковим моментом порушення митних правил України в частині не виконання позивачем конкретного обов'язку з вивозу транспортного засобу з території України вважається 24.04.2014 року. Протягом 2013-2017 років регулярно неодноразово здійснював приватні поїздки в Україну, що підтверджує наявність відповідних відміток в паспорті за період з 2016-2017 років. Окрім того, вказує на невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, так як у першому абзаці резолютивної частини постанови зазначено, що у приватну поїздку з України до Республіка Польща позивач прямував в якості пасажира автомобіля марки «MERCEDES-BENZ 208», реєстраційний номер НОМЕР_1, а у восьмому абзаці резолютивної частини цієї ж постанови зазначено, що позивач переміщувався транспортним засобом марки «VW PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду.

Сторони в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилися, причини не прибуття не повідомили, хоча належним чином повідомленні про розгляд справи.

Згідно із частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до постанови у справі про порушення митних правил №3802/20900/17 від 04.09.2017 року, якою громадянина Німеччини ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 17000 гривень, з врахуванням, що 31.07.2017 року державним інспектором ВМО №4 м/п «Краковець» Львівської митниці Свердлюк В.М. складено протокол про порушення ОСОБА_1 (ОСОБА_1) митних правил №3802/20900/17, з якого вбачається, що 31.07.2017 року близько 01 год. 10 хв. гр. Німеччини ОСОБА_1 автомобілем марки «MERCEDES-BENZ 208», VIN НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації - Республіка Польща), прямував в якості пасажира у приватну поїздку з України до Республіка Польща через митний пост «Краковець» Львівської митниці. В ході митного контролю за допомогою АСМО «Інспектор» Львівської митниці та САІС Держмитслужби України було встановлено, що громадянин Німеччини ОСОБА_1 26.08.2012 року ввіз на митну територію України транспортний засіб «AUDI 80», VIN НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4 (країна реєстрації - Німеччина) в зоні діяльності Львівської митниці у митному режимі «Тимчасове вивезення до 1 року». Станом на 31.07.2017 року гр. Німеччини ОСОБА_1 транспортний засіб «AUDI 80», VIN НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, за межі митної території України не вивозив. Будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії або дій обставин непереборної сили, у відповідності до вимог ст. 460 МК України, громадянин Німеччини ОСОБА_1 до митного контролю не надав. У відповідності до ч. 1 cт. 192 МК України до митного органу не звертався. Таким чином, гр. Німеччини ОСОБА_1, перевищив встановлений статтею 380 МК України строк тимчасового «AUDI 80», VIN НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, країна реєстрації - Німеччина, більше ніж на десять діб. Для забезпечення сплати штрафу гр. Німеччини ОСОБА_1 коштів не мав, про що було зазначено при заповненні митної декларації для громадян. Транспортний засіб марки «VW PASSAT», VIN НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1 громадянину Німеччини ОСОБА_1 не належить, тому вилучення не проводилось. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 481 Митного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 4, 6 статті 380 Митного кодексу України (далі - МК України) тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.

Відповідно до частини 3 статті 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою вкладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до частини 1 статті 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із частиною 1 статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Щодо доводів позивача зазначених в позовній заяві про порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, то колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку позивачем вчинене правопорушення митних правил, передбачене статтею 481 Митного кодексу України, яке, як слідує з вищенаведеного належить, до триваючих правопорушень, що прямо передбачено статтею 467 Митного кодексу України.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Вчинене позивачем правопорушення є триваючим та виявлене, 31 липня 2017 року, постанова про порушення митних правил винесена відповідачем 04 вересня 2017 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.

Колегія суддів вважає, що оскільки громадянин Німеччини згідно протоколу у справі про порушення митних правил №3802/20900/17 26.08.2012 року ввіз на митну територію України автомобіль марки «AUDI 80», VIN НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4 у режимі «Тимчасове ввезення до 1 року», такий транспортний засіб мав залишити територію України до 26.08.2013 року. Доказів щодо зміни митного режиму позивач не надав, що спростовує його доводи про необґрунтованість рішення суду першої інстанції, посилання на частину 1 статті 38 КУпАП та перетинання кордону неодноразово не вказує про вивезення транспортного засобу за межі України чи його розмитнення позивачем у справі.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення щодо недотримання митних правил, визначеного частиною 3 статті 481 Митного кодексу України.

Не заслуговує на увагу посилання позивача на допущену в абзаці восьмому оскаржуваної постанови про порушення митних правил №3802/20900/17 від 04.09.2017 року описку з огляду на те, що дана обставина жодним чином не спростовує правомірність її винесення та не впливає на кваліфікацію вчиненого позивачем порушення.

Пункт 3 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Мінфіну від 31 травня 2012 року № 657 та зареєстрованого в Мін'юсті 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981 передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Враховуючи те, що позивач не надав доказів на підтвердження факту аварії, дії обставин непереборної сили, а також беручи до уваги, що під час розгляду справи не встановлено порушень вимог Митного кодексу України та Кодексу України про адміністративне правопорушення та за відсутністю даних про те, що обставини справи, які викладені у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності, позов не підлягає до задоволення.

Щодо покликань скаржника в апеляційній скарзі на неправомірність винесення відповідачем постанови у справі про порушення митних правил №3801/20900/17 від 04.09.2017, то такі не можуть братись до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки предметом позову у справі №461/116/18 є протиправність дій в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС України Кисловського С.А. в частині винесення постанови у справі про порушення митних правил №3802/20900/17 від 04.09.2017 року, визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №3802/20900/17 від 04.09.2017 року, якою громадянина Німеччини ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова у справі про порушення митних правил №3802/20900/17 від 04.09.2017 року прийнята відповідачем правомірно, в межах законодавчо наданих повноважень, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно частини 3 статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 271, 272, 286, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 09.02.2018 року у справі №461/116/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.З. Улицький

Т.І. Шинкар