Постанова № 75904676, 14.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3952/17

Категорія: 6.3

Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Татарбунарського управління юстиції в Одеській області Гайдаржи Маргарити Олександрівни, Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ТОВ "Агро фірма "Південна" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно , -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Татарбунарського управління юстиції в Одеській області Гайдаржи Маргарити Олександрівни, Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ТОВ "Агро фірма "Південна" в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, Гайдаржи М.О. № НОМЕР_3 від 06.03.2015 року "Про реєстрацію речового права оренди на земельну ділянку".

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Татарбунарського управління юстиції в Одеській області Гайдаржи Маргарити Олександрівни, Татарбунарської районної державної адміністрації за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Південна"" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Гайдаржи Маргарити Олександрівни "Про реєстрацію речового права оренди на земельну ділянку".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 20.03.2018р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_3 від імені позивача по справі, під час проведення реєстраційних дій жодних дій не вчиняв та зазначає, що ОСОБА_5 заява подавалася від імені третьої особи, а саме ТОВ «Агрофірма Південна» і реєстраційна справа формувалася лише за поданими документами від імені товариства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 06.03.2015 року № НОМЕР_3, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_1 розглянула заяву, яку подав ОСОБА_3., що діяв на підставі доручення, серія і номер: б/н, виданий 22.10.2014 року, видавник : Директор ТОВ "Агро фірма "Південна", ОСОБА_2 для проведення державної реєстрації іншого речового права - право оренди земельної ділянки, що розташована АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2 та вирішив провести державну реєстрацію іншого речового права - право оренди земельної ділянки ( за межами населеного пункту) , що розташована АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 за суб'єктом : Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро фірма «Південна», податковий номер НОМЕР_4, ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1 .

З рішенням державного реєстратора уповноважений представник як позивача, так і третьої особи ознайомився 10.03.2015 року. Також, ОСОБА_3. 10.03.2015 року отримав витяг з Державного реєстру прав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із позовом, оскільки уповноважена позивачем, у тому числі, для реєстрації договору оренди землі у Державному реєстрі прав, та надання витягу особа, ознайомилася із оскаржуваним рішенням та отримала витяг з Державного реєстру прав 10.03.2015 року. Отже, саме з цієї дати відраховується строк звернення позивача до адміністративного суду із зазначеним позовом. Останнім днем звернення до суду із зазначеним позовом є 10.09.2015 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Строк звернення до суду - це період часу, в межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строку звернення до суду є однією із умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови призводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації

Згідно ч.1 -3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Тобто, при укладенні 01.02.2014 р. договору оренди з ТОВ «Агрофірма Південна» ОСОБА_2 мав бути обізнаний, що такий договір підлягає державній реєстрації в силу Закону. Крім того, як зазначалось вище, пунктом 43 договору сторони визначили, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Частина 2 статті 122 КАС України початок перебігу строку звернення до суду пов'язує не тільки з днем, коли особа дізналася про порушення своїх прав, а й з днем, коли така особа повинна була дізнатися про відповідне порушення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що лише пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений. Поважними можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі наголошує, що про державну реєстрацію договору оренди землі від 01.02.2014р. йому стало відомо у серпні 2017 року з публічного реєстру речових прав та у серпні отримав спірне рішення про проведення державної реєстрації договору оренди у державного реєстратора.

Разом з тим, зазначені обставини спростовуються наявною у матеріалах справи довіреністю від 02.12.2014 року, посвідчена секретарем Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що зареєстрована в реєстрі за № 187 та підписана позивачем, з огляду на яку, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3. бути його представником в Реєстраційній службі Татарбунарського районнного управління Одеської області з питань реєстрації права власності, реєстрації договору оренди землі у Державному реєстрі прав, та надання витягу, для чого йому надав право розписуватися за себе та виконувати будь-які дії, пов'язані з цим дорученням.

Також в матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру НОМЕР_5, який сформовано 25.02.2015 року за заявою ОСОБА_2 від 25.02.2015 року № НОМЕР_6.

Наявність зазначених документів у матеріалах реєстраційної справи , та витягу, який був сформований безпосередньо за заявою позивача, а не за заявою третьої особи, на думку колегії суддів, свідчить про обізнаність позивача щодо проведення державної реєстрації права оренди на належну йому на праві власності земельну ділянку за ТОВ "Агро фірма Південна".

З рішенням державного реєстратора уповноважений представник як позивача, так і третьої особи ознайомився 10.03.2015 року.

Зважаючи на обов'язковість державної реєстрації договору оренди землі, передбаченої чинним законодавством та умовами самого договору, наявними доказами отримання представником позивача по справі витягів з Державного земельного кадастру НОМЕР_5, та з Державного реєстру прав, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 подано позов з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, а тому судом першої інстанції правомірно застосовано наслідки такого пропуску.

Разом з цим, колегія суддів враховує також те, що ТОВ «Агрофірма Південна» використовує земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 на підставі договору оренди землі від 01.02.2014 р., заперечень, клопотань, заяв від власника земельної ділянки щодо зміни умов договору або про його розірвання орендарю не надходило, що свідчить про те, що останній усвідомлював про наявність укладеного та належним чином зареєстрованого договору оренди.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И ЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 15 серпня 2018 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова