Постанова № 75904413, 16.08.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6567/18 3/335/1362/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Ходько В.М., розглянувши матеріал, що надійшов з військової частини 3029 Національної гвардії України, відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, військовослужбовця, начальник зв’язку штабу військової частини 3029, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 07.06.2018 року о 16-00 годині діючи умисно, в супереч інтересам служби, в порушення своїх обов’язків (ст.ст.11, 13, 16, 124, 126 Статуту внутрішньої служби ЗСУ), будучи військовослужбовцем контрактної служби, в умовах особливого періоду, був помічений на території військового містечка №1 в/ч 3029 НГУ (м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 113) з ознаками алкогольного сп’яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частина 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об’єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або виконання ними обов’язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до листа Міністерства оборони України від 20.10.2016 року №316/1/906/ – на даний час в Україні діє особливий період.

Також, згідно листа Верховного Суду від 13.07.2018 р. N 60-1543/0/2-18, Верховний Суд однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття "особливий період". Як зазначено в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N 205/1993/17-ц (касаційне провадження N 61-1664св17) установлено, що особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 N 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Також у цій справі наголошується, що Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Таким чином, Верховний Суд, забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП України, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 11.06.2018 року серії НГ №003408; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій КУ «ЗОНД» ЗОР від 07.06.2018 року, згідно якого ОСОБА_1 07.06.2018 року о 17-25 годині перебував в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин, суд вважає повністю доведеним факт появи ОСОБА_1 на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду, а відтак кваліфікує його дії за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, дані про його особу, який є військовослужбовцем контрактної служби, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність та приходить до висновку про накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним подібних правопорушень в майбутньому.

На підставі п.12 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, його слід звільнити від сплати судового збору за винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 172-20, ст.ст.283-284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 655 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. на користь держави, (за кодом класифікації доходів 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", одержувач УК у м. Запоріжжі/Вознесенівс./21081100, код отримувача 38025409, МФО 899998, № 31112106008007), який підлягає сплаті не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції – Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.

Суддя В.М. Ходько