Постанова № 75904354, 14.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4760/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 року (рішення ухвалене о 11:50 хв. у м. Тернопіль судом у складі головуючого судді Осташ А.В., повний текст судового рішення складено 07.05.2018 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області Бурки С. І. від 27 вересня 2017 року № 37297948 про відмову в державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області Бурки С. І. від 27 вересня 2017 року № 37297654 про відмову в державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що у державного реєстратора Бурки С.І. не було підстав, передбачених ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для відмови у державній реєстрації, оскільки в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтованих фактів, які свідчать про наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Зазначено, що фактичною підставою для винесення рішень є твердження суб'єкта владних повноважень про встановлення факту скасування запису про право власності на земельну ділянку відповідно до виконавчого листа виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду про визнання нечинними державних актів на право власності на земельні ділянки пайовикам с. Скородинці та с. Бичківці Чортківського району Тернопільської області. На думку позивача законодавець визначив перелік підстав, за яких державний реєстратор, встановивши їх наявність, може прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав. Проте, у даному переліку такої підстави, як встановлення факту скасування запису про право власності на земельну ділянку не міститься. Просив позов задоволити.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а провадження у справі закрити з наступних підстав.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що позивач після смерті батька - ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Нотаріус відкрив спадкову справу і видав позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 30 квітня 2009 року за реєстровим номером 1252 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 30 квітня 2009 року за реєстровим номером 1247 на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1.

25 вересня 2017 року позивач звернувся із заявами про державну реєстрацію прав №24335954 (на земельну ділянку, що розташована у Тернопільській області, Чортківському районі, с/рада Бичківська, кадастровий номер НОМЕР_2 та №24336558 на земельну ділянку, що розташована у Тернопільській області, Чортківському районі, с/рада Скородинська, кадастровий номер НОМЕР_1 до Сектору державної реєстрації Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області.

Однак, державний реєстратор Бурка С. І. виніс рішення від 27 вересня 2017 року №37297948 та №37297654, яким відмовив позивачу у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 на підставі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», п. 18, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Статтею 2 Закону Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Статтею 2 Закону Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відтак, проаналізувавши вказані норми, в контексті викладених обставин, судова колегія дійшла висновку, що у справі №819/1982/17, яка 12.02.2018 року розглянута Тернопільським окружним адміністративним судом, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого були розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією права власності на земельні ділянки, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, а тому спір, що був розглянутий адміністративним судом у даній справі, не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.04.2018 №817/1048/16.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів переконана про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 238, 243, 308, 315, 317, 319, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну ОСОБА_1 - задоволити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 року у справі №819/326/18 - скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі 819/326/18 - закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді Р. М. Гулид Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 15.08.2018 року