Постанова № 75904250, 15.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Справа № 826/13573/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Чаку Є.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива»

до Міністерства аграрної політики та продовольства України,

Державної казначейської служби України,

треті особи, які не заявляють

самостійні вимоги

на предмет спору: Департамент агропромислового розвитку та розвитку

сільських територій Донецької обласної

державної адміністрації,

Управління агропромислового розвитку

Добропільської районної державної адміністрації,

про визнання бездіяльності протиправною

та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач-1), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Департамент агропромислового розвитку та розвитку сільських територій Донецької обласної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації про:

- визнання протиправною бездіяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неспрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості в розмірі 1 563 300 грн., зареєстрованої в органах Казначейства, за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними» для перерахування на рахунки ТОВ «Перспектива»;

- стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Перспектива» компенсації за КПКВ 2801350 «Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками» і не отримані ним в повному обсязі коштів в розмірі 1 565 300,00 грн. шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Після відкриття провадження у справі позивач подав до суду заяву про відмову від позову у зв'язку з фактичним задоволенням відповідачами його вимог, а саме: виданням Мінагрополітики відповідного наказу від 15.11.2017 р. № 612 щодо розподілу коштів, затвердження розподілу коштів та їх надходження на рахунок ТОВ «Перспектива».

У зв'язку з цим позивач просив суд закрити провадження у справі та стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року зазначене клопотання було задоволено, провадження у справі закрито та стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 судові витрати в розмірі 25079,50 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач - Мінагрополітики подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення судових витрат, посилаючись на те, що прийняття наказу від 15.11.2017 р. № 612 щодо розподілу коштів та затвердження розподілу коштів ним було вчинено не у зв'язку зі зверненням позивача до суду з позовною заявою у цій справі, а внаслідок виконання своїх владних повноважень, що виключає правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Крім того, апелянт зазначив, що позовні вимоги у цій справі позивачем були заявлені до двох відповідачів, однак судові витрати покладені лише на одного з них - Мінагрополітики.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат при закритті провадження у справі.

У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, не з'явилися, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, колегія суддів ухвалила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах вимог апеляції, відповідно до ст. 308 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню в частині щодо стягнення судових витрат з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції керувався ст.ст. 140, 238 КАС України та виходив з того, що вимоги позивача були задоволені відповідачами після подання позовної заяви і в даному випадку наявні правові підстави для задоволення поданого позивачем клопотання, зокрема й в частині стягнення судового збору.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині стягнення судового збору з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII (далі - Закон № 1801-VIII), Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 р. № 587 (далі - Порядок № 587).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно зі ст. 140 КАС України в разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Статтею 23 Закону № 1801-VIII передбачено, що розподіл коштів за напрямами (об'єктами, заходами) за бюджетною програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними»» (код 2801350) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Про використання коштів державного бюджету за вищезазначеними бюджетними програмами у розрізі напрямів (об'єктів, заходів) відповідні головні розпорядники коштів державного бюджету щоквартально інформують Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Порядком № 587 визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними».

Отже, правовою підставою для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у разі відмови позивачем від поданої ним позовної заяви є виконання відповідачем позовних вимог саме у зв'язку із судовим оскарженням.

Перевіряючи доводи апелянта, колегія суддів встановила, що наказ від 15.11.2017 р. № 612 щодо розподілу коштів за бюджетною програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» відповідачем-1 видано і позивачу виплачено Казначейством відповідні кошти не у зв'язку з його зверненням до суду з адміністративним позовом у цій справі, а на виконання положень ст. 23 Закону № 1801-VIII та механізму, затвердженого Порядком № 587, у зв'язку з наявністю відповідних бюджетних асигнувань.

Більш того, апеляційний суд звертає увагу на те, що зазначений наказ стосується не лише ТОВ «Перспектива», а й багатьох інших суб'єктів господарювання, що є учасниками цієї ж бюджетної програми, що також вказує на те, що він прийнятий та реалізований не у зв'язку з порушенням судового провадження у цій справі, а на виконання відповідачами наданих їм владних повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для стягнення з відповідача-1 судових витрат, понесених позивачем при зверненні до суду з позовом у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 р. по справі № 826/6939/16.

З огляду на вищезазначене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції в частині щодо стягнення судових витрат не відповідають фактичним обставинам справи, а рішення суду в цій частині прийнято з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Міністерства аграрної політики та продовольства України підлягає задоволенню, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року в частині стягнення судових витрат - скасуванню, а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року в частині стягнення судових витрат - скасувати.

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Рішення виготовлено 15 серпня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: