Постанова № 75904107, 13.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5827/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 року (головуючого судді Григорука О.Б.) ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ о 11 год. 27 хв. повний текст складено 20.06.2018 року у справі №809/802/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000271401 від 25.01.2018,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ТС-Партнер» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000271401 від 25.01.2018.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що оскільки при проведення перевірки позивачем не надано документів щодо походження товару, а саме товарно-транспортних накладних (ТТН - ліс), виписаних державними лісогосподарськими підприємствами, специфікацій накладних на відпуск лісоматеріалів необроблених, мало місце використання в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено. Податковим органом відповідно встановлено нереальність здійснення позивачем господарських операцій із фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Сколівським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат». Вважає, що позивачем безпідставно віднесено сплачені суми до витрат підприємства, а податковим органом правомірно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток та застосовано штрафні санкції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Представники позивача Ватутін І.П., Ватутін О.Г. в судовому засіданні апеляційного суду заперечили доводи апеляційної скарги просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Бондар О.М. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у ній, просив рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області на підставі наказу №1969 від 23.11.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 01.11.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 01.11.2017.

За результатами перевірки складено акт №1420/09-19-14-01/37042732 від 22.12.2017, згідно з висновками якого встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер»: - підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статі 134, підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статі 135, підпункт 138.1.1 пункту 138.1, пункти 138.2, 138.6, 138.8 статі 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та пункти 5, 7, 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999; пункти 5, 6, 7, 10, 11, 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1016583,00 грн., в тому числі по періодах: за І квартал 2016 року - 71511,00 грн., півріччя 2016 року - 403267,00 грн., три квартали 2016 року - в сумі 706870,00 грн., за 2016 р. в сумі 838525 грн., за І квартал 2017 року - 72980 грн., півріччя 2017 року - 178058 грн., три квартали 2017 року - 178058 грн.; - пункти 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до підпункту 200.1.3 пункту 200.1 статті 200 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19-1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 Декларації), всього в сумі 52128,00 грн., в тому числі по періодах: червень 2016 року - 27128,00 грн., липень 2016 року - 25000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з актом перевірки №1420/09-19-14-01/37042732 від 22.12.2017, направив відповідачу заперечення №05/2018 від 12.01.2018 на даний акт, за результатами розгляду якого, згідно відповіді від 23.01.2017 висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.

На підставі вищевказаного акту перевірки, зокрема у зв'язку з зафіксованими порушеннями, Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області - 25.01.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000271401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 464570,00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 309713,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 154857,00 грн. (том 1, а.с.61).

Не погоджуючись з даними рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги позивача, Державною фіскальною службою України податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Щодо доводів позивача про незаконність проведеної перевірки, оскільки станом на момент її здійснення була скасованою ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова по справі №466/7172/17, на підставі якої видано наказ №1969 від 23.11.2017, однак станом як на момент проведення перевірки, так і на час розгляду справи судом є чинним, що не заперечується сторонами, вказаний наказ оскаржувався у судовому порядку, однак рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/1651/17 від 28.12.2017 було відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання його протиправним та скасування. Рішення суду набрало законної сили. Вказане не заперечується сторонами та підтверджується згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За таких обставин, доводи позивача щодо безпідставності проведеної перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не є підставою для задоволення позовних вимог.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000271401 від 25.01.2018, яке оскаржується позивачем, суд зазначає наступне.

Надаючи оцінку висновку відповідача про порушення позивачем, які зафіксовані в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» покликається на хибність висновків податкового органу щодо безпідставного набуття товарів, при цьому зазначає, що сировина була отримана згідно укладених господарських договорів, а факт передачі підтверджений накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями, тому вказує, що відповідачем протиправно віднесено вартість всієї сировини, придбаної у фізичних осіб-підприємців до складу доходів.

Відповідач стверджує, про наявність факту використання в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено та зазначає про набуття товариством у власність (безоплатне отримання) товарів без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_1 та Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський ліс промкомбінат».

Зокрема відповідач вказує, що до перевірки не представлено товарно-транспортних накладних-ліс, виписаних державними лісогосподарськими підприємствами, які б підтверджували його походження.

Згідно з положенням пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Щодо доводів скаржника про непредставлення товарно-транспортних накладних-ліс, виписаних державними лісогосподарськими підприємствами, суд зазначає, що згідно пункту 3 наказу Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України №961/707 від 29.11.2013 «Про затвердження спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс)» такі спростовані, оскільки встановлено, що товарно-транспортна накладна при перевезенні деревини автомобільним транспортом за формою, затвердженою пунктом 1 цього наказу, є обов'язковою для державних лісогосподарських підприємств (структурні підрозділи: лісництва, склади, цехи) при обліку, первинному відпуску та перевезенні деревини автомобільним транспортом.

З вказаного вбачається, що товарно-транспортні накладні-ліс є обов'язковими саме для державних лісогосподарських підприємств (структурні підрозділи: лісництва, склади, цехи), водночас, законодавством України не покладено обов'язку на фізичну особу-підприємця щодо надання товарно-транспортної накладної (ТТН - ліс) при перевезенні деревини автомобільним транспортом.

Крім цього, є підставними доводи позивача, які не взяті до уваги податковим органом при перевірці, що Сколівський військовий лісгосп ДП «Івано-Франківський ліс промкомбінат» - військовий лісгосп, на який не поширюється дія наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики та продовольства України №961/707 від 29.11.2013, оскільки підпорядкований Міністерству оборони України та здійснює оформлення відпуску деревини товарно-транспортними накладними за формою 1-ТН, а не ТТН - ліс.

Враховуючи наведене висновки податкового органу про нереальність отримання лісоматеріалів та пиломатеріалів від фізичних осіб-підприємців та Сколівського військового лісгоспу, у зв'язку з ненаданням товарно-транспортних накладних-ліс по операціях із фізичними особами-підприємцями та військовому лісгоспу є необґрунтованими.

Також ТзОВ «ТС-Партнер» надано суду копії інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, довідки, звіти, баланси, обороти по рахунках, зведені таблиці вантажно-митних декларацій та сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів по реалізації експортованої готової продукції за 2016-2017, які наявні в матеріалах справи та спростовують доводи апеляційної скарги в тій частині щодо відсутності первинних документів.

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету міністрів України від 21.12.2005 року №1260 «Про затвердження Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій» для отримання сертифіката експортери подають територіальному органові Держлісагентства заяву за встановленою Агентством формою, до якої додається копія (з обов'язковим пред'явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів). Які наявні в матеріалах справи та подавались до вантажно-митних декларацій про походження лісоматеріалів і виготовлених з них пиломатеріалів, який виписаний у відповідності до Порядку №1260.

Разом з цим, позивачем надано суду копії договорів укладених із контрагентами, копії первинних документів, а саме видаткові накладні, специфікації-накладні, товарно-транспортні накладні, докази здійснення оплати (платіжні доручення), і листування, якими контрагенти підтверджують здійснення даних господарських операцій з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Сколівський військовий лісгосп ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат».

Натомість доказів проведення зустрічних перевірок, які б спростовували вказані доводи позивача відповідачем не надано.

Дослідження наданих доказів свідчить, що вищеописані господарські операції товариством з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» були фактично здійсненими, зокрема ці документи спричинили реальні зміни майнового стану позивача.

Вказані матеріали також досліджувалися контролюючим органом при здійсненні перевірки, однак, відповідач дійшов висновку про використання товарів, джерело походження яких не встановлено, вказавши, що даний факт свідчить про набуття товариством з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» у власність (безоплатне отримання) товарів без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання безпідставно. При цьому, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та підтвердженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

При цьому, апелянтом не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та Сколівський військовий лісгосп ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат». Наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, які пред'являються до первинних документів. Доказів недостовірності даних в цих документах апелянтом не представлено.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А тому колегія суддів дійшла висновку, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, тому, податкове повідомлення-рішення №0000271401 від 25.01.2018 визнано протиправним та скасовано правомірно, наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 року у справі №809/802/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді О.М. Довгополов

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови складено 15.08.2018 року