Постанова № 75903832, 14.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2018 року м. Дніпросправа № 804/6497/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (суддя Павловський Д.П., м. Дніпро, повний текст складено 04.12.2017 року) у справі № 804/6497/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Новомосковська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2017 року ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), третя особа: Новомосковська об’єднана ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.06.2017 року, винесене на підставі акту камеральної перевірки № 295/121/33165522 від 13.06.2017 року про результати камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних за період грудня 2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та скасувати податкове повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що йому не було належно направлено акт камеральної перевірки. Апелянт вказував, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було залишено поза увагою, що Законом України № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» передбачено, що функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. У працівника Новомосковської об’єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не було підстав для проведення камеральної перевірки, за висновками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що підставами для застосування до позивача штрафу у розмірі 138501,05 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням була несвоєчасна реєстрація у ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 478128,40 грн. з терміном затримки на 15 і більше календарних днів. Судом першої інстанції вказано, що твердження позивача про недотримання відповідачем норм проведення перевірок не можуть бути підставами для звільнення від відповідальності позивача за порушення норм податкового законодавства, факт порушення встановлений актом перевірки. Суд першої інстанції зазначав, що обмеження, які встановлені щодо проведення податкових перевірок, розмежування між контролюючими органами Державної фіскальної служби, не поширюється на порядок проведення камеральних перевірок, оскільки камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства та не потребує окремого рішення для їх проведення. Проведення або не проведення перевірки жодним чином не впливає на підстави застосування штрафу за положеннями статті 120-1 ПК України. Наведенні норми не пов’язують право контролюючого органу на застосування штрафу з фактом проведення перевірки, що доводить безпідставність посилання позивача на протиправність перевірки, як підставу неправомірності застосування штрафу.

Встановлено, що ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку у Новомосковській об’єднаній ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Встановлено, що ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» сформовано та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкові накладні з порушенням 15-ти денного терміну: № 17 від 29.12.2016 року з датою реєстрації 20.01.2017 року (7 днів затримки реєстрації); № 25 від 29.12.2016 року з датою реєстрації 20.01.2017 року (7 днів затримки реєстрації); № 26 від 29.12.2016 року з датою реєстрації 20.01.2017 року (7 днів затримки реєстрації); № 24 від 30.12.2016 року з датою реєстрації 20.01.2017 року (6 днів затримки реєстрації); № 23 від 30.12.2016 року з датою реєстрації 12.02.2017 року (29 днів затримки реєстрації); № 21 від 29.12.2016 року з датою реєстрації 12.02.2017 року (30 днів затримки реєстрації); № 16 від 29.12.2016 року з датою реєстрації 28.02.2017 року (46 днів затримки реєстрації). Відповідно до позовної заяви та пояснень, ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» не заперечує проти того, що податкові накладні зареєстровані ним з порушення 15-ти денного відведеного терміну.

Встановлено, що 13.06.2017 року головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ та контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2, яка прикомандирована до структурного підрозділу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, було проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладаних/розрахунків коригування у ЄРПН за період грудень 2016 року, за результатами якої Головним управління ДФС у Дніпропетровській області був складений акт №295/121/33165522. За висновками акту, встановлені порушення ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: порушення строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, за яке передбачена відповідальність згідно до п.120.1.1 ст.120.1 ПК України.

На підставі акту перевірки, Головним управління ДФС у Дніпропетровській області 20.06.2017 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005671201, яким до позивача за порушення строків реєстрації податкових накладних було застосовано штраф у загальному розмірі 138501,05 грн.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.2, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 14, 18, 20, 21 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 року, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком. Дата складання податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті складання податкової накладної не проставляються. Податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника). Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг. Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб (печаток) платника податку здійснюється у порядку, визначеному законодавством. У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком. У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються. У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Згідно пунктів 2, 5, 8, 9, 10, 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200.-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Позивач допустив порушення термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі, що сформовані у грудні 2016 року.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Таким чином, за порушення термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, передбачена відповідальність у вигляді штрафу. Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 20.06.2017 року № НОМЕР_1, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних було застосовано штраф у загальному розмірі 138501,05 грн. є законним з огляду на доведеність порушення позивачем ст. 201 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що позивачем визнається вчинене ним порушення щодо порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання та термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі, обґрунтування неправомірності податкового повідомлення-рішення зводиться позивачем лише до порушення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області процедури проведення камеральних перевірок, правильність її призначення.

Приписами п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 ПК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, камеральна перевірка, тобто невиїзна перевірка податкових звітностей та інших даних системи електронного адміністрування податку, проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов’язкова. За результатами камеральної перевірки акт про таку направляється платнику податків засобами поштового зв’язку.

Згідно пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Стаття 19-1 ПК України право здійснювати перевірки та звірки платників податків надає всім контролюючим органам незалежно від рівня та підпорядкування.

Камеральна перевірка була здійснена Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, яким і складено акт про виявлені порушення.

Нормами Податкового кодексу України (ст. 76) передбачено проведення контролюючим органом камеральних перевірок і така норма викладена без обмежень у часі, без застережень щодо проведення або не проведення перевірок. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій. Камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства та не потребує окремого рішення для їх проведення.

Варто вказати, що порушення допущені при проведенні перевірки або при оформленні її результатів не можуть слугувати безумовною підставою для уникнення платником податків відповідальності за допущені ним порушення податкового законодавства.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі коли його позовні вимоги задоволено. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № 804/6497/17 – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова