Постанова № 75903382, 15.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Волошин В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Справа № 761/30007/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року у справі

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною

та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 р. відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 р. № 900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов КМУ від 11.11.2015 р. № 988, від 18.11.2015 р. № 947 та довідки від 06.06.2017 р. № 2603026062;

- зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії згідно з вимогами зазначених вище нормативних актів та відповідної довідки з 01.01.2016 р. без обмеження граничного розміру.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року адміністративний позов було задоволено.

04.06.2018 р. позивач звернувся до суду із заявою про звернення зазначеного рішення суду до негайного виконання шляхом стягнення з відповідача всієї суми присуджених йому платежів, а саме різниці між фактично отриманою та присудженою пенсією з 01.01.2016 р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року заяву позивача було задоволено частково, а саме рішення суду звернуто до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві виконати рішення суду в повному обсязі, посилаючись на те, що він є пенсіонером МВС, інвалідом 3-ї групи, внутрішньо переміщеною особою, яка не має житла та необхідних речей, що сума заборгованості за пенсійними виплатами для нього є значною та необхідною, а також наголошуючи на тому, що частиною 2 статті 371 КАС України передбачено можливість звернення до негайного виконання рішення суду в повному обсязі.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала прийнята за неповно встановлених обставин, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про звернення судового рішення до негайного виконання в межах повної суми боргу.

У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, не з'явилися, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, колегія суддів ухвалила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах вимог апеляції, відповідно до ст. 308 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції керувався ст. 371 КАС України та виходив з того, що законодавством передбачено можливість звернення до негайного виконання рішення суду про присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення в разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Отже, в разі задоволення судом позовних вимог шляхом присудження пенсійних виплат, тобто обрання саме такого способу захисту, законодавством встановлено імперативний період, у межах суми стягнення за який таке судове рішення може бути звернуто до негайного виконання - один місяць.

При цьому, для звернення до негайного виконання судових рішень по вказаній категорій справ (соціальні спори) обов'язковою умовою є застосування судом при вирішенні позовних вимог виключно такого способу захисту як стягнення присуджених платежів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія звертає увагу на те, що у даній справі рішенням по суті позовних вимог було присуджено на користь позивача певні пенсійні виплати, однак такий спосіб захисту прав як стягнення відповідних платежів судом не застосовувався.

З огляду на зазначене, у даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для звернення такого судового рішення до негайного виконання в межах всієї суми заборгованості за ч. 2 ст. 371 КАС України, як про таке просить апелянт, і судом першої інстанції правомірно звернуто рішення до негайного виконання лише в межах суми стягнення за один місяць на підставі п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України.

Тож, доводи апелянта про те, що ч. 2 ст. 371 КАС України передбачено можливість звернення до негайного виконання рішення суду в повному обсязі, є необґрунтованими.

Посилання апелянта на те, що він є пенсіонером МВС, інвалідом 3-ї групи, внутрішньо переміщеною особою, яка не має житла та необхідних речей, і що сума заборгованості за пенсійними виплатами для нього є значною та необхідною, не надають правових підстав для застосування положень ч. 2 ст. 371 КАС України та задоволення його вимог.

Таким чином проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року - без змін.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 229, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Рішення виготовлено 15 серпня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: