Рішення № 75903297, 14.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 р. № 826/11272/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Маргвелані І.Л.,

представника відповідача - Алексенка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Кабінету Міністрів України, в якому просять:

- визнати незаконною та скасувати постанову Кабінету Міністрів країни від 7 червня 2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", якою затверджено Стратегію удосконалення правління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними в частині абз. 6 розділу "Система організації процесу виконання Стратегії" про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передавання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок площею по 2,0 га кожному, які розташовані на території Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2018 роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 у справі №826/11272/17 шляхом виділення в окреме провадження позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок площею по 2,0 га кожному, які розташовані на території Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області. Виділену у самостійне провадження позовну вимогу передано до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - прийнято до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок площею по 2,0 га кожному, які розташовані на території Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області. Проте, 22.06.2017 листами № Р-13743/0/6-14570/0/21-17 та № Р-13741/0/6-14562/0/21-17 відповідачем повідомлено позивачів про утримання від прийняття відповідного рішення до моменту вирішення по суті питання забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичнрї операції. Позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду.

У судове засідання представник позивачів не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області правомірно відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки питання про забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичнрї операції не вирішувалось, що фактично унеможливлює прийняття рішення за заявами позивачів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 25.05.2017 ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею по 2,0 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

Крім того, 25.05.2017 ОСОБА_2 також звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки орієнтовною площею по 2,0 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

Листами від 22.06.2017 № Р-13743/0/6-14570/0/21-17 та № Р-13741/0/6-14562/0/21-17 відповідачем надано позивачам відповіді, відповідно до яких повідомлено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року №413 затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, якою передбачено формування переліку земельних ділянок та визначення площі земельних ділянок, які передаються в межах норм безоплатної приватизації на території області за формулою, в залежності від площі земельних ділянок, право оренди на яку було продано на території області у кварталі, що передував поточному кварталі. Також вказано, що у другому кварталі 2017 року по Харківській області площа земельних ділянок, які будуть передаватися у межах норм безоплатної приватизації складає 97,5 га. При цьому, вказана Стратегія передбачає надання дозволів на розроблення документації із землеустрою із земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах норм безоплатної приватизації насамперед учасникам антитерористичної операції, з огляду на що Головне управління утримується від прийняття відповідного рішення до моменту вирішення по суті питання забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Пунктом "б" частини 2 статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до положень частини 6 та 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 4 статті 121 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 29.09.2016 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за вих. № 1391/29521.

Так, підпунктом 13 пункту 4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Суд зазначає, що листи відповідача від22.06.2017 № Р-13743/0/6-14570/0/21-17 та № Р-13741/0/6-14562/0/21-17 щодо розгляду заяв позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і викладена в ньому позиція, а саме утримання від прийняття рішення про наданя дозволу, не містить визначених частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, та свідчить про бездіяльність відповідача по вирішенню зазначеного пимання.

Щодо посилання відповідача на встановлений Стратегією обов'язок, зокрема, у разі надходження заявок на отримання земельних ділянок для сінокосіння, випасання худоби, городництва передавати в користування (оренда, емфітевзис) лише за результатами земельних торгів, суд зазначає, що Стратегія не є нормативно-правовим актом, який встановлює порядок надання земельних ділянок в оренду та не може застосовуватись в супереч Земельного кодексу України. Стратегія є лише очікуванням, бажанням Уряду, напрямком за яким планується побудувати управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, а не самим регулятором.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, суд застосовує Земельний кодекс України, як нормативний акт, який має вищу юридичну силу по відношенню до постанови Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача щодо того, що земельні ділянки, на які позивачі бажали отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, передано іншим громадянам станом на момент розгляду справи, оскільки вказані обставини не були підставою для не розгляду заяви позивачів по суті.

Разом з тим, з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 № 21-11а14.

Враховуючи те, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не розглянуло заяви позивачів по суті та у встановленому законом порядку, у суду немає підстав для зобов'язання останнього зобов'язати надати позивачам дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва.

Поряд із цим, суд зазначає, що відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Водночас, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 25.05.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 6-7 пов., м. Харків, 61022, код 39792822) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 25.05.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок площею по 2,0 га кожному, які розташовані на території Іванівської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 320 (триста двадцять) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 6-7 пов., м. Харків, 61022, код 39792822).

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 320 (триста двадцять) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 1 під., 6-7 пов., м. Харків, 61022, код 39792822).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 16 серпня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин