Рішення № 75903243, 11.01.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1827/17

11 січня 2018 р.м. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю: секретаря судового засідання Придаткевич Н.В.

представника позивача адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 вересня 2017 року № 296-к "Про звільнення ОСОБА_3А.", яким ОСОБА_3 звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації;

- поновити ОСОБА_3 на рівнозначну посаду - управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації;

- стягнути з Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 10.11.2017. 10.11.2017 розгляд справи відкладено на 07.12.2017 у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, а 07.12.2017 оголошено перерву за клопотанням представника позивача до 27.12.2017. 27.12.2017 розгляд справи відкладено на 11.01.2018 за клопотанням представника відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 155-од від 30.03.2017 ліквідовано управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації, утворено в структурі Тернопільської обласної державної адміністрації відділ регіонального розвитку та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, який визнано правонаступником ліквідованого управління.

Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 235-од від 25.04.2017 внесено змін до вищевказаного розпорядження та утворено в структурі Тернопільської обласної державної адміністрації управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства, поклавши на нього завдання і функції ліквідованого управління з питань реалізації державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства.

Повідомленням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 04.07.2017 позивача повідомлено про те, що у зв'язку із зміною в структурі Тернопільської обласної державної адміністрації, йому запропоновано посаду провідного інспектора управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, а також взяти участь в конкурсах на заміщення вакантних посад начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження та заступника начальника відділу житлової політики та інженерного забезпечення цього ж управління.

Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 296-к від 22.09.2017 ОСОБА_3 звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації. Позивач вважає вказане розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки запропонована позивачу посада, на його думку, не може вважатись рівнозначною посаді начальника управління, відтак для винесення оскарженого розпорядження не було законних підстав, що і стало підставою для звернення ОСОБА_3 до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог з мотивів, викладених у запереченнях проти позову. Зокрема, зазначила, що у даному випадку відбулася повна ліквідація управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації без загального правонаступництва управлінням регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації чи управлінням житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. При цьому, відповідачем дотримано вимоги частини першої статті 49-2 КЗпП України щодо персонального попередження позивача про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці. З огляду на викладене, звільнення ОСОБА_3 здійснювалося у відповідності до вимог трудового законодавства, тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 вересня 2017 року № 296-к "Про звільнення ОСОБА_3А." і поновлення позивача на роботі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) викладено у новій редакції від 15.12.2017. Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги вищевказане, розгляд справи здійснено відповідно до норм КАС України в редакції чинній з 15.12.2017.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 29 березня 2016 року №117-к "Про призначення ОСОБА_4, ОСОБА_3 та присвоєння їм рангів державного службовця" ОСОБА_3 призначений на посаду начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації в порядку переведення з посади директора реорганізованого департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму облдержадміністрації. (а.с.23-24)

Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року № 81 -од" (а.с.25-26) ліквідовано управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації та утворено комісію з ліквідації даного управління, а також перейменовано управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації в управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та інфраструктури Тернопільської обласної державної адміністрації, поклавши на нього завдання і функції ліквідованого управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з реалізації державної політики у сфері енергозбереження, енергетики та зв'язку. Установлено, що управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та інфраструктури Тернопільської обласної державної адміністрації є правонаступником управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з питань реалізації державної політики у сфері енергозбереження, енергетики та зв'язку.

Крім цього, у структурі обласної державної адміністрації утворено відділ регіонального розвитку та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, поклавши на нього завдання і функції ліквідованого управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з реалізації державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства. Установлено, що вказаний відділ є правонаступником ліквідованого управління з питань реалізації державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства.

Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 25 квітня 2017 року № 235-од "Деякі питання структури обласної державної адміністрації" (а.с.27) внесено зміни до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од в частині покладення на управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації завдань і функції ліквідованого управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з реалізації державної політики у сфері енергозбереження, енергетики та зовнішньої реклами. Установлено, що управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації є правонаступником ліквідованого управління з питань реалізації державної політики у сфері енергозбереження, енергетики та зовнішньої реклами. Утворено управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, поклавши на нього завдання і функції ліквідованого управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з реалізації державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства. Установлено, що управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації є правонаступником управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з питань реалізації державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства.

Управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації відповідно до інформації, зазначеної у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.12.2017 (а.с.51-52), перебуває у процесі припинення.

ОСОБА_3 31.03.2017 попереджено про можливе вивільнення на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року №81 -од", про що свідчить підпис позивача. (а.с.28)

04.07.2017 ОСОБА_3 ознайомлено з повідомленням про те, у зв'язку із зміною в структурі Тернопільської обласної державної адміністрації, ліквідацією управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської облдержадміністрації відповідно до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од "Про внесення змін до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року №81 -од" (із змінами), йому запропоновано посаду провідного інспектора управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, а також взяти участь у конкурсах на заміщення вакантних посад начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації та заступника начальника відділу житлової політики та інженерного забезпечення цього ж управління. (а.с.29)

У відповідь на зазначену пропозицію позивач вказав, що вона не відповідає вимогам трудового законодавства в частині надання гарантій щодо працевлаштування працівників у разі ліквідації, реорганізації та суперечать вимогам статті 49-2 КЗпП. (а.с.29 -зворот)

04.07.2017 в присутності ОСОБА_5 - заступника начальника відділу управління персоналом апарату облдержадміністрації, ОСОБА_6 - головного спеціаліста відділу управління персоналом апарату облдержадміністрації, ОСОБА_7 - головного спеціаліста юридичного відділу апарату облдержадміністрації складено акт про те, що позивачу запропоновано посаду провідного інспектора управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, а також взяти участь у конкурсах на заміщення вакантних посад начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації та заступника начальника відділу житлової політики та інженерного забезпечення цього ж управління. В акті також зафіксовано, що після ознайомлення з пропозицією ОСОБА_3 повідомив, що йому потрібен час для прийняття рішення до дев'ятої години ранку 05 липня 2017 року. (а.с.30) 05.07.2017 складено в присутності вищевказаних осіб акт про те, що ОСОБА_3 відмовився запропонованої йому 04.07.2017 вакансії та участі у конкурсах на заміщення вакантних посад. (а.с.31)

Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.09.2017 № 296-к "Про звільнення ОСОБА_3А." ОСОБА_3 звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації у зв'язку з ліквідацією цього управління відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од "Про внесення змін до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року №81 -од" (із змінами). (а.с.34) Підставами розпорядження зазначено акти від 04 і 05 липня 2017 року, погодження Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12.07.2017 № 05/16-6449 (а.с.32), Міністерства інфраструктури України від 14.07.2017 № 6863/10/10-17. (а.с.33)

Вважаючи, що звільнення відбулось з порушенням норм трудового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як вбачається зі змісту розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року № 81 -од", а також розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 25 квітня 2017 року № 235-од "Деякі питання структури обласної державної адміністрації", фактично відбулася реорганізація шляхом ліквідації управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації зі створенням управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації як структурного підрозділу Тернопільської обласної державної адміністрації, при цьому вказано, що новостворене управління є правонаступником управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з питань реалізації державної політики у сфері транспорту та дорожнього господарства. Крім того, правонаступником ліквідованого управління з питань реалізації державної політики у сфері енергозбереження, енергетики та зовнішньої реклами зазначено управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації.

Отже, з аналізу вищенаведених обставин у справі та норм чинного законодавства вбачається, що ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо у розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Відповідна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 04.03.2014 у справі №21-8а14, від 27.05.2014 у справі №21-108а14, від 28.10.2014 у справі №21-484а14, від 19.01.2016 у справі №21-2225а15.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Роботодавець є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявні вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. При цьому, мається на увазі, що роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичній особі.

Аналіз зазначених норм дає підстав вважати, що розірвання трудового договору з працівником має супроводжуватися наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених КЗпП України, а також дотриманням установлених вимог при вивільненні працівника (попередження за 2 місяці про наступне вивільнення, врахування переважного права на залишення на роботі, наявність скорочення чисельності або штату працівників, змін в організації виробництва і праці). Ці норми кореспондуються з конституційним правом громадянина на захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2017 позивач ознайомлений з попередженням про наступне вивільнення, а 04.07.2017 з повідомленням про те, що у зв'язку із зміною в структурі Тернопільської обласної державної адміністрації, ліквідацією управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської облдержадміністрації відповідно до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 30 березня 2017 року № 155-од "Про внесення змін до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 16 лютого 2017 року №81 -од" (із змінами), йому запропоновано посаду провідного інспектора управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, а також взяти участь у конкурсах на заміщення вакантних посад начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації та заступника начальника відділу житлової політики та інженерного забезпечення цього ж управління.

Частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII передбачено, що звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Частиною п'ятою статті 22 Закону № 889-VIII визначено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов'язкового проведення конкурсу.

Таким чином, трудове законодавство покладає на роботодавця обов'язок запропонувати особі роботу за відповідною професією (спеціальністю), а при відсутності такої роботи іншу роботу, що є на підприємстві, в установі, організації, а у випадках проходження особою державної служби можливість переведення державного службовця на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду вакантну посаду державної служби.

Суд звертає увагу, що за нормами пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі. Так, з доданої до матеріалів справи інформації щодо наявності вакантних посад в апараті та структурних підрозділах обласної державної адміністрації вбачається, що станом на 04.07.2017 в апараті та структурних підрозділах Тернопільської обласної державної адміністрації був ряд вакантних посад, в тому числі посад державної служби, проте лише одна з них була запропонована позивачеві, а саме посада провідного інспектора управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, яка не є посадою державної служби.

Крім цього, ОСОБА_3 також запропоновано взяти участь у конкурсах на заміщення вакантних посад начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації та заступника начальника відділу житлової політики та інженерного забезпечення цього ж управління, не врахувавши при цьому положення частини п'ятої статті 22 Закону № 889-VIII.

Закон № 889-VIII вводить поняття рівнозначної посади, як посади державної служби, що належать до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Таким чином, запропонована позивачу посада не є рівнозначною тій, що він обіймав. Відповідачем не надано доказів та пояснень щодо відсутності можливості пропозиції позивачу рівнозначної посади державної служби відповідно до його кваліфікації.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що звільнення позивача з роботи відбулося з порушенням вимог законодавства про працю, зокрема, йому запропоновано не всі вільні на час попередження про вивільнення посади, відтак розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 вересня 2017 року № 296-к "Про звільнення ОСОБА_3А.", яким ОСОБА_3 звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 28 жовтня 2014 року, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Враховуючи наведене, ОСОБА_3 підлягає поновленню на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 23 вересня 2017 року.

Таким чином, в позовній вимозі щодо поновлення ОСОБА_3 на рівнозначній посаді начальника управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації слід відмовити

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантований частиною першою статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, а невиплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу порушує право позивача на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати належні йому кошти із бюджету при відсутності з його боку порушення закону.

Так, середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок) № 100.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

За приписами абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Згідно з довідкою про середню заробітну плату від 27.12.2017 № 11/597/0404 середня заробітна плата ОСОБА_3 на посаді начальника управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації становила 14055,84 грн. Середньоденна заробітна плата складає 638,90 грн.

Весь час вимушеного прогулу з 23.09.2017 по 11.01.2018 становить 75 робочих днів.

Таким чином, за весь час вимушеного прогулу на користь позивача підлягає стягненню з відповідача - Тернопільської обласної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2017 по 11.01.2018 в розмірі 47917,50 грн. (638,90*75)

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до вимог статті 24 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996 з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення сторони зобов'язуються визнати: право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов'язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 14055,84 грн. допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 241-246, 250 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 вересня 2017 року № 296-к "Про звільнення ОСОБА_3А.", яким ОСОБА_3 звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації.

Поновити ОСОБА_3 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 23 вересня 2017 року.

Стягнути з Тернопільської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022622, місцезнаходження: вул. М. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2017 по 11.01.2018 в розмірі 47917 (сорок сім тисяч дев'ятсот сімнадцять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 14055 (чотирнадцять тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки підлягає негайному виконанню.

В позовній вимозі щодо поновлення ОСОБА_3 на рівнозначній посаді начальника управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 січня 2018 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.