Рішення № 75903028, 10.08.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2112/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.

секретар судового засідання Мусій С.В.

за участю:

представник позивача ОСОБА_1

представника відповідача Шийович С.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Обставини справи.

ОСОБА_3 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 26.07.2016 року № 4336-13.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виходячи із розрахунку визначення об'єкту оподаткування транспортним податком, вартість автомобіля Lexus RX 350, 2012 року випуску менша 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а відтак не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році. Також позивач покликається на відповідь на запит до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, згідно з якою вартість транспортного засобу, яким володіє позивач складає 898772,64 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що оскільки, у власності позивача перебуває транспортний засіб з року випуску якого минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість якого становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2016 року, та входить до переліку транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню, що розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку. Відтак, податковим органом у відповідності до норм чинного законодавства прийнято податкове повідомлення - рішення № 4336-13 від 26.07.2016 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Як встановлено з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки Lexus RX 350, 2012 року випуску, тип легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, об'єм двигуна 3456 куб. см., тип пального бензин.

26.07.2016 року ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №4336-13, яким ОСОБА_3, визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення прийнято у зв'язку із тим, що на думку контролюючого органу транспортний засіб власником якого є позивач, є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 01.01.2015 введено в дію статтю 267 Податкового кодексу України "Транспортний податок" та Законом України № 909-VIII від 24.12.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", який набрав чинності 01.01.2016 викладено в новій редакції підпункт 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України та пункт 267.6 статті 267 Податкового кодексу України доповнено підпунктами 267.6.7 - 267.6.10.

Відповідно до пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2016 ), встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній з 01.01.2016) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з приписами підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Аналіз приписів підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України дає підстави дійти стверджувати, що об'єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, які одночасно відповідають двом критеріям, а саме: 1) з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно); 2) середньоринкова вартість становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень, тобто середньоринкова вартість легкового автомобіля на 1 січня 2016 року, яка підпадає під об'єкт оподаткування, має становити не менше 1033500,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі за текстом - Методика), якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, №44, сторінка 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно із пунктом 4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Згідно п. 13 Методики Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Судом встановлено, що на виконання п. 13 Методики Мінекономрозвитку надано ДФС України інформацію щодо автомобілів з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01 січня 2016 року.

Судом проаналізовано надану відповідачем інформацію та інформацію з веб-сайту Мінекономрозвитку щодо розрахунку середньоринкової вартості транспортних засобів (легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) для цілей оподаткування та встановлено, що середньоринкова вартість авто визначена виходячи з типу, марки, моделі, року випуску та пробігу автомобіля.

Зазначені критерії для визначення середньоринкової вартості є обов'язковими, відсутність будь-якої інформації по вказаним критеріям унеможливлює визначення середньоринокової вартості автомобіля.

Проте, судом встановлено, що податковим органом не взято до уваги, що у поданому додатку (а.с.22), зазначена вартість аналогічного автомобіля строк експлуатації якого становить до 3-х років (водночас автомобіль позивача в експлуатації з 27.07.2012 р. (а.с.10)).

Згідно додатку 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403, нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27000 км.

Відповідно до відповіді наданої Міністерством економічного розвитку і торгівлі України на запит адвокатського об'єднання, за наданням правової допомоги до якого зверталась позивач, розрахована у 2016 році згідно з Методикою, середньо ринкова вартість автомобіля Lexus RX 350 з об'ємом циліндрів двигуна 3,5 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2012 року випуску та пробігом 80000 км становила 898772,64 грн. (а.с.41-42).

У відповідності до абзацу третього пункту 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує зокрема, формування та реалізує державну політику економічного розвитку.

Таким чином, відповідачем не надано доказів того, що вартість автомобіля позивача перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, доказів отримання відповідачем будь-якої інформації чи розрахунку щодо вартості автомобіля позивача тощо.

Натомість, за розрахунком позивача, що підтверджується відповіддю на запит наданої Міністерством економічного розвитку і торгівлі України не спростованим відповідачем, вартість належного позивачеві автомобіля менше суми 1033500 грн. та становить 898772,64 грн.

Враховуючи вищевикладене, доводи податкового органу, що автомобіль належний позивачу коштує понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" є безпідставним, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та є підставою для його скасування.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 08 серпня 2018 року у справі №826/15471/16,адміністративне провадження №К/9901/41073/18.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Львівській області на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн. сплачений позивачем.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області від 26.07.2016 року № 4336-13.

3. Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська35, м. Львів, 79003; код ЄДРПОУ 39554382), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири ) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16.08.2018р.

Суддя Коморний О.І.