Ухвала суду № 75902574, 14.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

14 серпня 2018 рокуСправа № 808/2206/18 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову

за позовною заявою: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до: управління Державної міграційної служби Укр

аїни в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.90; код ЄДРПОУ 37834773)

про визнання незаконними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2018 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (надалі -відповідач, УДМСУ в Запорізькій області), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо вилучення у позивача посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 НОМЕР_2, виданої 11.09.2017 строком дії до 04.09.2018;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Турецької Республіки, НОМЕР_2, виданої 11.09.2017 строком дії до 04.09.2018.

Ухвалою суду від 12.06.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.06.2018 повернуто без розгляду клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача повернути громадянину Турецької Республіки ОСОБА_1 посвідку на тимчасове проживання № ТР162368, видану 11.09.2017 строком дії до 04.09.2018, вилучену у позивача, до ухвалення рішення суду у даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 25.06.2018 відкрито провадження у адміністративній справі №808/2206/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду в засіданні 06.07.2018.

Розгляд справи було відкладено на 14.08.2018.

14.08.2018 представником позивача подано клопотання про забезпечення позову, в якій він просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом зобов'язання відповідача повернути громадянину Турецької Республіки ОСОБА_1 посвідку на тимчасове проживання ТР 162368, виданої 11.09.2017 року строком дії до 04.09.2018, вилучену у позивача, до ухвалення рішення суду у даній адміністративній справі. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що відповідач, вилучаючи 30.05.2018 у позивача безпідставно посвідку на тимчасове проживання, без надання позивачу будь-яких документів на підтвердження вилучення, діяв протиправно, в порушення порядку. Такі ж протиправні дії вчинив відповідач, приймаючи рішення про скасування посвідки, що оскаржується.

Відповідно до вимог п. 10 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251 (далі - Постанова №251) посвідка на тимчасове проживання видається строком до одного року з можливістю його продовження щоразу на один рік на підставі заяви іноземця чи особи без громадянства та документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку, які подаються до територіального органу або підрозділу ДМС не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії посвідки. У разі коли протягом строку дії посвідки на тимчасове проживання в документах, зазначених у пункті 6 цього Порядку, змінилися відомості, такі документи подаються до територіального органу або підрозділу ДМС, який видав посвідку, протягом місяця з моменту настання змін (для документів, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 6 цього Порядку) або протягом 10 днів (для документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку). Після закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземець та особа без громадянства зобов'язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка на тимчасове проживання передається приймаючій стороні, яка зобов'язана подати її територіальному органові або підрозділові ДМС за місцем проживання іноземця та особи без громадянства протягом десяти днів з моменту зняття з реєстрації.

Отже, саме факт отримання посвідки свідчить про законність перебування іноземця або особи без громадянства на території України. Отримана позивачем посвідка дійсна до 04.09.2018. Станом на момент прийняття рішення про видачу позивачу посвідки на тимчасове проживання, уповноважений державний орган перевіряв надані позивачем документи та будь-яких порушень законодавства не встановив, у тому числі, не було встановлено і подання свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.

Представник позивача зазначає, що рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання, прийняте відносно позивача, та вилучення посвідки, тягне за собою відповідні юридичні наслідки для позивача, а саме перебування позивача в Україні без належних підстав, позбавляє його можливості вільно пересуватись та з'являтись до суду, а отже за своєю правовою природою зазначене рішення є актом індивідуальної дії.

Таким чином, стан, у якому на даний час знаходиться позивач (без посвідки на тимчасове проживання) позбавляє його можливості на законних підставах захищати свої права та законні інтереси, а подальше знаходження в Україні без посвідки буде свідчити про порушення ним чинного законодавства, а тому надання у подальшому судом оцінки такому акту та його можливе скасування не забезпечить реального захисту порушених прав та законних інтересів позивача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як зазначено у ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч.5 ст.154 КАС України).

Позивачем в обґрунтування заяви наведено та надано докази у підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як встановлено судом, позивачем оскаржено до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя рішення №28 від 30.05.2018 про примусове повернення за межі України громадянина Турецької Республіки та зобов'язання покинути територію України, скасування встановленої відносно громадянина Турецької Республіки заборони подальшого в'їзду в Україну строком на три роки, та Постанова від 30.05.2018 про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Тобто, оскільки позивачем постанова від 30.05.2018 про накладення адміністративного стягнення оскаржена, як протиправна і на момент прийняття рішення №28 вона не набрала законної сили, то відсутня і єдина підстава для повернення позивача за межі України, а отже відсутні підстави для вилучення у позивача посвідки та її скасування.

Більш того, чинним з законодавством України, зокрема Постановою № 251, передбачений порядок дій у випадку прийняття рішення про скасування посвідки, як суб'єкта владних повноважень так і особи, відносно якої таке рішення прийнято. Так, відповідно до п. 20 Постанови № 251 копія рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання видається територіальним органом або підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві та особі без громадянства під розписку або надсилається рекомендованим листом таким особам і приймаючій стороні не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня його прийняття.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання, повинна здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України протягом місяця з дня отримання копії такого рішення

Відповідно до п. 21 Постанови № 251 іноземець та особа без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до ДМС або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.

Станом на день подання адміністративного позову та подання клопотання у позивача відсутній документ, а саме посвідка на тимчасове проживання в Україні, а отже він позбавлений можливості на законних підставах перебувати в Україні, з'являтись до суду, надавати пояснення в суді, захищати свої права та законні інтереси, які він вважає порушеними, фактично позбавлений права на захист.

Слід зазначити, що рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання, прийняте відносно позивача, та вилучення посвідки, тягне за собою відповідні юридичні наслідки для позивача, а саме перебування позивача в Україні без належних підстав, позбавляє його можливості вільно пересуватись та з'являтись до суду, а отже за своєю правовою природою зазначене рішення є актом індивідуальної дії.

Таким чином, стан, у якому на даний час знаходиться позивач (без посвідки на тимчасове проживання) позбавляє його можливості на законних підставах захищати свої права та законні інтереси, а подальше знаходження в Україні без посвідки буде свідчити про порушення ним чинного законодавства, а тому надання у подальшому судом оцінки такому акту та його можливе скасування не забезпечить реального захисту порушених прав та законних інтересів позивача.

У випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову, виконати рішення суду за наслідками розгляду даного адміністративного позову буде неможливим.

Враховуючи, що предметом спору є визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування рішення від 30.05.2018 "Про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Турецької Республіки ОСОБА_1", зважаючи на приписи п. 21 Постанови № 251, а саме положення стосовно того що оскарження такого рішення зупиняє його виконання, приписи ч.2 ст.77 КАС України, є обґрунтовані підстави вважати, що в разі невжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову для відновлення прав, свобод та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у зв'язку з чим клопотання про забезпечення позову необхідно вирішити негайно.

Приймаючи до уваги викладене, суддя вважає заяву про забезпечення адміністративного позову позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.150-154 241-243, 248 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити.

Забезпечити адміністративний позов щодо визнання протиправними дій щодо вилучення посвідки на тимчасове проживання, визнання протиправним та скасування рішення від 30.05.2018 "Про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Турецької Республіки ОСОБА_1" шляхом зобов'язання управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.90; код ЄДРПОУ 37834773) повернути громадянину Турецької Республіки ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) посвідку на тимчасове проживання ТР 162368, видану 11.09.2017 строком дії до 04.09.2018, вилучену у позивача, до ухвалення рішення суду у даній адміністративній справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 15.08.2018.

Суддя І.В. Садовий