Рішення № 75902409, 06.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2018 р. Справа№0540/5577/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., при секретарі судового засідання Радчинській Т.В.

позивача не з’явився

представника відповідача не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф’єва, 275, РНОКПП НОМЕР_1) до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області (85232, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 154 ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень і зобов’язанння вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до, Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень і зобов’язання вчинити певні дії, відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.04.2018 року про відмову у призначенні пенсії;

- зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 05.04.2018 року про призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням при цьому до мого страхового стажу періоду роботи з 08.07.1983 року по 09.09.1983 року та періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.08.1982 року по 11.08.1985 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №0540/5577/18-а. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, зокрема, що відповідно до ч. ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 08.07.1983 року по 09.09.1983 року, де назва підприємства в записі не читається, крім того завірено не чітким відтиском печатки, період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 не зараховано оскільки заявницею не надано паспорту дитини, а в свідоцтві про народження відсутня відмітка про отримання паспорту. При цьому відповідачем зазначено, що за умови надання необхідних документів страховий стаж складатиме 12 років 10 місяців 01 день. Просив в задоволенні позову відмовити.

Сторони у судове засідання не з’явились, про причини неприбуття суду не повідомили. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. При цьому матеріали справи містять заяви від сторін про розгляд справи без своєї участі.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_2 звернулась до відповідача – Покровського об’єднаного управління із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 –IV від 09.03.2003 року.

Рішенням відповідача від 11 квітня 2018 року ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 –IV від 09.03.2003 року відмовлено. Підставою для відмови у вищезазначеному рішенні визначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 08.07.1983 року по 09.09.1983, де назва підприємства в записі не читається, крім того завірено не чітким відтиском печатки, період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 не зараховано оскільки заявницею не надано паспорту дитини, а в свідоцтві про народження відсутня відмітка про отримання паспорту.

Спірним питанням у даній справі є не зарахування відповідачем спірних періодів до страхового стажу позивача за період роботи з 08.07.1983 року по 09.09.1983 року та періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.08.1982 року по 11.08.1985 року.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV.

Відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно преамбули Закону України “Про пенсійне забезпечення”, цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у звязку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням частини 1 статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Як передбачено статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в пункті 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Питання подання документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюються Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Як встановлено пунктом 4.7. Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і обєктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Спірний період роботи позивача з 08.07.1983 року по 09.09.1983 року токарем 2 розряду в автоколоні №4 відповідачем не зарахований до трудового стажу позивача через те, що запис про роботу у трудовій книжці завірено нечітким відтиском печатки.

Між тим, судом встановлено, що у трудовій книжці позивача щодо спірного періоду роботи відображені відповідні відомості, а саме: про прийняття 08.07.1983 року та про звільнення 09.09.1983 року позивачки, наявні номери та дати наказів про прийняття та звільнення. Записи завірені печаткою підприємства. Достовірність записів сумніву не викликає. З огляду на наведене нечіткий відтиск печатки підприємства в трудовій книжці позивача не може бути підставою для відмови в зарахуванні до його трудового стажу спірного періоду роботи.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах. Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останньої за відповідною посадою.

Як передбачено частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку що, рішення відповідача в частині відмови у зарахуванні до стажу роботи спірних періодів, винесено без врахування всіх істотних обставин, внаслідок чого позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії в частині не врахування до пільгового стажу спірних періодів роботи та відпуски по догляду за дитиною є підлягають задоволенню.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі “Ілашку та інші проти Молдови та Росії”, ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем “Молдавської Республіки Придністров'я”. Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах “Пічкур проти України”, “Ілашку та інші проти Молдови та Росії” як джерело права відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Крім того, відповідачем у рішенні про відмову у призначенні пенсії зазначено про те, що позивачем до заяви про призначення/перерахунок пенсії за віком оскільки не надано паспорт дитини, а в свідоцтві про народження відсутні відмітка про отримання паспорту. Згідно п. «ж» ч. 3 ст. 565 Закону України №1788 «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відповідно, період період догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку, який мав місце до 01.01.2004 року, враховується до пільгового стажу.

Як передбачено статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У трудовій книжці не підлягають відображенню періоди догляду непрацюючими матерями за дітьми до досягнення останнніми трирічного віку.

Отже у данному випадку, застосуванню підлягає Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою КМУ №637 від 12.08.1993 року.

Так згідно п. 11 цього ж Порядку час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлююються на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорту(у разі сметрі – свідоцтва про смерть); документів про те що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Беручи до уваги вищевикладене суд ввжає, що позивачем дотримано вимог, щодо надання документів відповідповідачу для врахування спірного періоду, а саме з 12.08.1982 року по 11.08.1985 року – періоду догляду за дитиною до досягнення нею три-річного віку, оскільки, позивачем надавалась позивачу копія свідоцства про народження дитини ОСОБА_3, 12.08.1982 року та у якості підтвердження відсутності працевлаштування трудову книжку, крім того до позовної заяви позивачкою надано копію паспорту ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що відповідач своїми діями не забезпечив справедливої рівноваги, запобігаючи несприятливим наслідкам, які можуть виникнути після прийняття такого рішення для захисту основоположних прав конкретної особи, використовуючи свої функції, покладені статтею 19 Конституції України.

За таких обставин та з урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 704, 80 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб'єкта владних повноважень понесені ним судові витрати.

Керуючись п.п. 10, 15, 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф’єва, 275, РНОКПП НОМЕР_1) до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області (85232, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 154 ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень і зобов’язанння вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.04.2018 року про відмову у призначенні пенсії.

Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 05.04.2018 року про призначення пенсії за віком у відповідності до ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням при цьому до мого страхового стажу періоду роботи з 08.07.1983 року по 09.09.1983 року та періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 12.08.1982 року по 11.08.1985 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області (85232, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 154 ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф’єва, 275, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири ) гривні 80 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 06 серпня 2018 року, повний текст рішення виготовлений 13 серпня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.