Ухвала суду № 75902408, 16.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 серпня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3743/18

категорія 3.1.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Новоград-Волинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання недійсним свідоцтва про смерть, анулювання актового запису,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення і компенсації втрати частини доходів.

В позовній заяві ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", обґрунтовуючи це перебуванням малолітніх дітей на її утриманні, скрутним матеріальним становищем та неможливістю накопичення суми судового збору до закінчення строку для звернення до суду.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI) (далі - Закон №3674-VI).

Зміст позовної заяви та доданих до неї документів свідчить, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону №№ 3674-VI встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні положення містяться і в частині 1 статті 133 КАС України.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити сторону від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для винесення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору ні Закон №3674-VI, ні КАС України не передбачають.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Щодо посилання позивача на наявність у неї на утриманні малолітніх дітей, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.6 Сімейного кодексу України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

З наданої суду копії про народження дитини ОСОБА_2 вбачається, що датою її народження є 25.06.2002, тобто на час звернення до суду з даним позовом їй виповнилось повних 16 років, а тому вона не може вважатись малолітньою.

Жодного доказу іншого доказу,, який би підтверджував його майновий стан позивачем надано не було.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.133 КАС України, суддя -

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст ухвали складено