Ухвала суду № 75902359, 15.08.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1985/18

провадження № 2/0285/941/18

15 серпня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючої судді Заполовської Т.Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про звільнення майна з-під арешту та виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 07.06.2018 року звернувся до суду з вказаним позовом та просив звільнити з-під арешту та зняти заборону на відчуження з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, яка була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3, померлим 15.08.2017 року.

Свої вимоги мотивував тим, що його батько ОСОБА_3 склав заповіт на його ім’я і після смерті батька він звернувся до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину. Однак нотаріус повідомив, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена, оскільки на 1/3 часку зазначеної квартири накладений арешт. Арешт накладено постановою слідчого СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області від 02.03.2007 року на майно ОСОБА_4. Проте на вказану дату реальним власником цієї части був його батько ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 15.01.2007 року. У вказаній кримінальній справі ні позивач, ні його батько ОСОБА_3 не були підозрюваними чи потерпілими, тому просить задовольнити його позовні вимоги. Позивач звертався з такими вимогами до ГУ НП України в Житомирській області, проте в позасудовому порядку спір не був вирішений.

У відзиві Головне управління Національної поліції в Житомирській області просить закрити провадження по справі, оскільки справа підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до переконання про обґрунтованість клопотання відповідача.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень 26.06.2008 року Богунським районним судом м. Житомира постановлений вирок щодо ОСОБА_4, якого визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, та призначено покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим – позбавлення волі на строк три роки та задоволено цивільні позови (а.с. 30-31).

Відомості про дату набрання вироком законної сили та про стан виконання цивільних позовів відсутні.

Постановою слідчого СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області від 02.03.2007 року (відповідно до КПК України 1960 року) в рамках кримінальної справи № 06/070178, порушеної за фактом підроблення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України з метою забезпечення виконання цивільних позовів ТОВ КФЦ «Глобус-Житомир», КС «Друге кредитне товариство» накладений арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_2, а саме: на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2.

Вказане обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено 03 березня 2007 року.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 174 КПК України 2012 року підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України 2012 року).

Тобто, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлюється статтею 174 КПК України 2012 року, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Разом з тим спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Оскільки арешт на спірне майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання цивільних позовів, наразі суду відсутні відомості про набрання вироком від 26.06.2006 року законної сили, про стан виконання цивільних позовів по справі, тому суд приходить до висновку, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд відповідно до положень ст. 256 ЦПК України роз’яснює позивачу, що він має право звернутись до суду з відповідним клопотанням у порядку, передбаченому статтею 174 КПК України до Богунського районного суду м. Житомира в рамках кримінальної справи № 1-384/08.

Відтак слід закрити провадження по справі.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 255, 256, 258-261, 354-355 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про звільнення майна з-під арешту та виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна – закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, що постановлена поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Житомирської області протягом 15 днів з моменту її проголошення чи підписання.

Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання ухвали 15 серпня 2018 року.

Головуюча Т.Г. Заполовська