Рішення № 75902153, 15.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 серпня 2018 р. № 820/6531/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Зінченко А.В.

при секретарі- Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 (вул. Мір'ям Мізрахі, б. 5, кв. 5,м. Реховот, Ізраїль) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Науки, буд. 40,м. Харків,61116, код ЄДРПОУ41248278) про зобов'язання провести поновлення пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харків провести поновлення та виплату пенсії по інвалідності Позивачу з 07.10.2009 року - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, він є інвалідом другої групи та з 1993 року постійно проживає в Ізраїлі.

14.06.2017 року позивач звернувся до управління (через представника) з заявою про призначення пенсії.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 16.06.2017 р. протокол № 11 щодо поновлення пенсії по інвалідності відповідно до Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було відмовлено в поновленні пенсії.

Позивач вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що грубо порушує його право на пенсійне забезпечення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву, в якій прохав позов залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_4 є інвалідом другої групи та з 1993 року постійно проживає в Ізраїлі. Паспорт громадянина України у нього відсутній.

Відповідно до листа Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради від 03.08.2017 року №3236/05 позивач як отримувач будь-яких видів допомог в діючій та архівній базі не перебуває та не перебував.

14.06.2017 року позивач звернувся до управління (через представника) з заявою про призначення пенсії.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 16.06.2017 р. протокол № 11 щодо поновлення пенсії по інвалідності відповідно до Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було відмовлено в поновленні пенсії.

Рішення мотивоване тим, що заява подана з порушенням чинного законодавства, а саме не надано документ, що засвідчує місце проживання особи (паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання.

Суд зазначає, що згідно п. 1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України та особи які досягли встановленого цим законом пенсійного віку.

А відповідно до ст. 51 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера була виплачена йому за шість місяців наперед перед від’їздом, врахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 49 вищевказаного закону передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно п.1.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Законні представники - батьки, усиновителі, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов’язки опікунів і піклувальників (Цивільний Кодекс України - ст.242- від 16 січня 2003 року № 435-ІУ, цивільний процесуальний кодекс України - ст.39 від 18 березня 2004 року № 1618- IV, Закон України «Про громадянство України» - ст.1 - від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ, закон України «Про імміграцію» - ст. 1 - від 7 червня 2001 року №2491-111, тощо).

Відповідно до п. 2.9. Порядку 22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред’явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Згідно п. 2.22. Порядку 22-1, за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

Відповідно до п. 4.2. Порядку 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

Паспорт громадянина України у ОСОБА_4 відсутній, що було підтверджено ним особисто.

Відповідно до п.1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суб'єкти публічного права мають право здійснювати свої повноваження в межах встановлених границь та повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Тобто управління діяло в межах покладених повноважень та згідно чинного законодавства України і не порушило права та законні інтереси позивача.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з’ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв’язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242– 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 (вул. Мір'ям Мізрахі, б. 5, кв. 5,м. Реховот, Ізраїль) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Науки, буд. 40,м. Харків,61116, код ЄДРПОУ 41248278) про зобов'язання провести поновлення пенсії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення в повному обсязі виготовлено 16.08.2018 року.

Суддя Зінченко А.В.