Рішення № 75902056, 07.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 р. Справа№805/5089/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В., секретаря судового засідання: Соколової С.О.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант-агро» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі – позивач, ГУ ДФС у Донецькій області ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант-агро» (надалі – відповідач ТОВ «Амарант-Агро»), про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу в сумі 620 536, 67 за платежами орендна плата з юридичних осіб та єдиний податок з с/г товаровиробників. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України (надалі ПК України), в тому числі звертався до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості та надсилалась податкову вимогу. Проте, вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, платіжні вимоги повернуті без виконання у зв’язку з відсутністю коштів на рахунках платника. З цих підстав позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач заяву про визнання позову або заперечення на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Відповідно ч. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розгляну справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Позивач – ГУ ДФС у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах з фізичними та юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов'язкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п. 7 ст. 4 КАС України.

Відповідач – ТОВ «Амарант-Агро»., зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом 31949531, за адресою 84540, Донецька обл., Покровський район, село Новоолексіївка, вул. Донецька, будинок 2.

Перебуває на податковому обліку в Покровській ОСОБА_2 у Донецькій області з 29.12.2005 за № 370, як платник податків за основним місцем обліку, як платник податків за неосновним місцем обліку.

Станом на 18.06.2018 за несплату грошових зобов’язань у відповідача наявний податковий борг у розмірі 620 536,67 грн., а саме:

Орендна плата з юридичних осіб (18010600 ст.08) у розмірі 171 687,03 грн. (116 023,18 грн. податковий розрахунок від 19.02.2016 № НОМЕР_1 та 55 663,85 грн. податковий розрахунок від 20.04.2016 № НОМЕР_2);

Орендна плата з юридичних осіб (18010600 ст.16) у сумі 21 969,50 грн. (21 969, 50 - податковий розрахунок від 19.02.2016 № НОМЕР_3);

Єдиний податок з с/г товаровиробників (18050500) у сумі 426 879,14 грн. податкова декларація від 19.02.2016 № НОМЕР_4.

ТОВ «Амарант-Агро» направлена податкова вимога від 19.07.2016 № 1892/17 на суму 24 225,79 грн., отримана представником підприємства згідно поштового відправлення від 26.07.2016. Вказана вимога не відкликалась та не оскаржувалась.

30.03.2017 ГУ ДФС у Донецькій області згідно ст. 89 розділу ІІ ПК України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Майно ТОВ «Амарант-Агро перебуває у податковій заставі та зареєстровано у відповідному реєстрі обтяжень. Складено акт опису майна від 31.03.2017 № 8.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі № 805/2765/17-а вимоги ГУ ДФС про стягнення коштів платника ТОВ «Амарант-Агро» з рахунків у банках задоволено, стягнено з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант - Агро» на користь держави податковий борг на загальну суму 620 794 грн. (шістсот двадцять тисяч сімсот дев’яноста чотири гривні) 54 копійки. Постанова набрала законної сили 03.10.2017.

На виконання вказаної постанови суду позивачем направлені до установ банку інкасові доручення з метою стягнення коштів з рахунків банку, що обслуговує рахунки ТОВ «Амарант-Агро»:

ПАТ «КБ «Приватбанк» інкасові доручення № 135, № 105, № 120.

ПАТ «Кредобанк» - інкасові доручення № 136, №121,№ 106.

ПАТ «Промінвестбанк» - інкасові доручення № 138, № 137, № 107, № 108, № 122, № 123.

ПУАТ «Фідобанк» - інкасові доручення № 145, № 143, № 144, №142, № 115, № 116, № 114, № 117, № 113, № 124, № 110, № 112, № 111, № 146, № 147, № 140, № 141, № 139, № 132, № 131, № 130, № 129, № 128, № 109, № 127, № 126, № 125.

Вказані інкасові доручення повернуто без виконання.

Станом на момент розгляду справи докази погашення вказаної заборгованості відсутні.

Оскільки вжиті заходи щодо стягнення заборгованості не призвели до погашення боргу, контролюючий орган звернувся до суду з позовними вимогами про надання дозволу на його погашення у розмірі 620 536,67 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі ТОВ «Амарант-Агро», визначеного в акті опису від 31.03.2017 № 8.

Перелічені вище фактичні обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, які досліджені судом у порядку ст. 211, 217 КАС України.

Правова позиція суду обґрунтована наступним.

Згідно частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворює податковий борг.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідачем не сплачено у встановлені строки податковий борг, а судове рішення про стягнення суми вказаного податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують відповідач та за рахунок готівки, що йому належить не виконані.

У відповідності до пункту 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України, передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Положенням пункту 89.1 статті 89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.1, 89.1.2 вказаної статті Кодексу).

Відповідно пункту 89.2 зазначеної статті ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 зазначеного Кодексу встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-III.

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Таким чином, основними умовами для звернення до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків для його погашення та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Враховуючи, що податковий борг у сумі 620 535,67 грн. відповідачем не погашено, його стягнення з рахунків відповідача та за рахунок його готівки не відбулося, суд дійшов до висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення вказаної суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що знаходиться в податковій заставі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241-246,250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДФС у Донецькій області ((87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) до товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант-Агро» (85364, Донецька область, Покровський р-н, с. Новоолексіївка, вул. Донецька, 2, ЄДРПОУ 31949531) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити.

Надати Головному управлінню ДФС у Донецькій області дозвіл на погашення суми податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант-Агро» у розмірі 620 535 (шістсот двадцять тисяч п’тсот тридцять п’ть) гривень 67 (шістдесят сім) копійок за рахунок його майна що перебуває у податковій заставі.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 07 серпня 2018 року, повний текст рішення складено 15 серпня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.