Рішення № 75902043, 14.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 р. № 2040/5306/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) до Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Космонавта Комарова, буд. 1,м. Первомайський, Харківська область,64102) про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету кошти у розмірі 342 978,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (код 22714272), податкова адреса: вул. Комарова, буд. 1, м. Первомайський, Харківська область, 64102, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що за Первомайським комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства рахується податковий борг у розмірі 342 978,00 гривень, який складається зі сплати самостійно визначений платником податків грошових зобов'язань по податковим деклараціям. При цьому, грошові кошти, які надходили від підприємства були зараховані в рахунок погашення попереднього податкового боргу, що узгоджується з вимогами чинного законодавства. Отже, наразі підприємством не сплачено грошові зобов'язання у самостійному порядку, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 09.07.2018 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позов (вх. № 01-26/38692/18 від 01.08.2018 року), в якому вказав, що позивачем не враховано те, що відповідач є саме комунальним підприємством, до якого застосовуються особливі процедури стягнення податкового боргу. Представник відповідача зазначив, що ним було сплачено грошові зобов'язання за лютий-травень 2018 року, однак ці кошти протиправно, на думку відповідача, були спрямовані на погашення минулих боргів. При цьому, відповідач звернув увагу суду, що 15.11. 2017 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області, Департаментом фінансів Харківської ОДА, Департаментом ЖКГ та розвитку інфраструктури Харківської ОДА і Первомайським КВУ ВКГ по перерахуванню до загального фонду державного бюджету коштів для погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу ) у сумі 1606671,46 грн. укладено 15.11.2017 року за №40-21\3. Однак станом на липень 2018 року субвенція не отримана підприємством, що в свою чергу перешкоджали погасити податковий борг. З огляду на зазначене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.08.2018 року через канцелярію суду (вх. № 01-26/40554/18) надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав схему зарахування проведених відповідачем грошових коштів у 2018 році в рахунок погашення попереднього податкового боргу, що узгоджується з вимогами чинного законодавства, а тому просив задовольнити позов.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство м. Чугуєва (код 22647162) зареєстроване в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи та перебуває на податковому обліку, як платник податків, у Харківській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Харківській області.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, Первомайське комунальне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства зареєстровано в якості суб’єкта господарювання - юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 22714272.

Станом на дату звернення до суду платник податків має податковий борг у розмірі 342 978,00 грн., який складається із сплати самостійно визначених платником податків грошових зобов’язань, з них: згідно податкової декларації від 20. 02.18 року №9025509189 (по строку сплати 02.03.2018 року за лютий 2018 року), податкової декларації від 20.03.18 року №9049156939 (по строку сплати 30.03.18 року за березень 2018 року), податкової декларації від 30.04.18 року №9073066348 (по строку сплати 30.04.18 року за квітень 2018 року у сумі 105 662,00 грн.), податкової декларації від 21.05.2018 року №9097726432 (по строку сплати 30.05.2018 року за травень 2018 року) у сумі 80 828,00 грн.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Механізм погашення заборгованості регулюється правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у якому встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 131.2 статті 131 Податкового кодексу України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Із системного аналізу вказаних правових норм Податкового кодексу України слідує, що законом імперативно встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу (крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Вказана правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року (К/800/39363/15).

З наведених норм вбачається, що контролюючий орган зобов'язаний зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як вбачається з відповіді позивача на відзив, згідно даних ІКП по ПДВ підприємством проведено наступну сплату та зарахування коштів в рахунок погашення податкового боргу:

1) 29.03.2018 - надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, Платіжне доручення № 15361512 від 29.03.2018 в сумі 105145,00грн., із яких:

- 30781,62грн. зараховано в сплату заборгованості по податковому повідомленню рішенню №0034001212 від 16.08.2017р.;

- 55389,66грн. зараховано в сплату заборгованості по податковому повідомленню - рішенню №0033981212 від 16.08.2017р., 399,48 грн. зараховано в оплату заборгованості по пені, нарахованої з 04.07.2017 року;

- 4736,00грн. зараховано в сплату заборгованості по податковій декларації з ПДВ №9191080459 від 20.09.2017р.

- 5040,00грн. зараховано в сплату заборгованості по податковій декларації з ПДВ №9218274547 від 20.10.2017р.

- 8798,24грн. зараховано в сплату заборгованості по уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань по ПДВ №9229284023 за 01.05.2017р., терміном сплати 03.11.2017р.;

2) 20.04.2018р. надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ ( платіжне доручення № 154969957 від 20.04.2018 в сумі 105662,00грн.), із яких:

- 80646,76грн. зараховано в сплату заборгованості по уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань по ПДВ №9229284023 за 01.05.2017р., терміном сплати 03.11.2017р.;

- 25015,24грн. зараховано в сплату заборгованості по уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань по ПДВ № НОМЕР_1 за 01.06.2017р., терміном сплати 03.11.2017р.;

3) 21.05.2018р. надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (платіжне доручення N 15910256 від 21.05.2018 в сумі 4193,00грн.), з яких:

- 4193,00грн. зараховано в сплату заборгованості по уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань по ПДВ №9229285889 за 01.06.2017р., терміном сплати 03.11.2017р.;

4) 21.05.2018р. надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (платіжне доручення N 15910257 від 21.05.2018 в сумі 76635,00грн.), із яких:

- 896,76грн. зараховано в сплату заборгованості по уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань по ПДВ №9229285889 за 01.06.2017р., терміном сплати 03.11.2017р.;

- 75738,24грн. зараховано в сплату заборгованості по уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань по ПДВ №9229196467 за 01.11.2015р., терміном сплати 03.11.2017р.;

5) 25.06.2018р. надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (платіжне доручення № 16519460 від 25.06.2018 в сумі 100001,00грн.), із яких 100001,00грн. зараховано в сплату заборгованості по уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань по ПДВ №9229196467 за 01.11.2015р., терміном сплати 03.11.2017р.;

6) 25.06.2018р. надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, Платіжне доручення № 16519461 від 25.06.2018 в сумі 123207,00грн., із яких 123207,00грн. зараховано в сплату заборгованості по уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань по ПДВ № НОМЕР_2 за 01.11.2015р., терміном сплати 03.11.2017р;

7) 25.06.2018р. надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (платіжне доручення № 16519459 від 25.06.2018) в сумі 57076,00грн., із яких:

- 48053,76грн. зараховано в сплату заборгованості по уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань по ПДВ №9229196467 за 01.11.2015р., терміном сплати 03.11.2017р.

- 9022,24грн. зараховано в сплату заборгованості по уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань по ПДВ №9229197127 за 01.01.2016р., терміном сплати 03.11.2017р

Виходячи із вищевикладеного суд дійшов висновку, що зарахування податковим органом коштів, що надходили від позивача в оплату податкових зобов'язань за відповідний період на погашення податкового боргу, що виник у попередніх податкових періодах, є правомірним, а отже відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Суд враховує посилання відповідача на факт укладення 15.11. 2017 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області, Департаментом фінансів Харківської ОДА, Департаментом ЖКГ та розвитку інфраструктури Харківської ОДА і Первомайським КВУ ВКГ договору по перерахуванню до загального фонду державного бюджету коштів для погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу ) у сумі 1606671,46 грн. укладено 15.11.2017 року за №40-21\3

Так, пп.2 п.9 вказаного договору зазначено, що з метою виконання цього Договору сторони зобов’язуються: не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору, що перешкоджає підприємству отримати від Держави субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), . що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та\або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідедення, які надають населенню такі послуги, що затверджувалися та\або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою КМУ від 18.05.2017 р. №332. При цьому станом на липень 2018 року вказаний договір профінансовано не було.

Водночас, суд звертає увагу, що підпунктом 8 пункту 6 Порядку № 332 та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (звикористанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, передбачено погашення податкового боргу на підставі виданої територіальним органом ДФС довідки про розмір податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість та податку на прибуток і частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу).

Однак, доказів того, що Первомайське КВУ ВКГ зверталось до контролюючого органу із запитом щодо надання довідки про розмір податкового боргу для проведення розрахунків з різниці між фактичною вартістю послуг з центрального водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, в рахунок погашення податкового боргу відповідно до Порядку № 332 матеріали справи не містять, що в свою чергу вказує на недотримання відповідачем процедури погашення податкового боргу з урахуванням положень Порядку № 332.

Щодо позиції відповідача стосовно того, що станом на липень 2018 року субвенція підприємством не отримана, то суд звертає увагу, що, по-перше, вказані обставини не звільняють платника податків від вчинення дій з метою погашення своїх податкових зобов'язань та не нівелюють факт наявності узгодженого податкового боргу, який не сплачено, а по-друге, відповідачем не надано до суду доказів звернення до податкового органу та повідомлення вказаних обставин, в результаті чого між підприємством та податковим органом могли б мати місце дії щодо пошуку спільних, взаємовигідних шляхів вирішення питання погашення податкового боргу, з урахуванням відсутності субвенцій у відповідача.

Отже, на теперішній час відповідач має податковий борг в загальному розмірі 342978,00 грн., що підтверджується наданою контролюючим органом обліковою карткою.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Контролюючим органом направлено Первомайському КВУ ВКГ податкову вимогу № 685-17 від 05.07.2018 року, яка була отримана бухгалтером підприємства 05.07ю2017 року про що мається відповідна відмітка на корінці вимоги (а.с. 23).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів переривання боргу після виставлення податкової вимоги відповідачем до суду не подано.

Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Вказана позиція викладена у постановах Верховного суду України від 13 березня 2018 року по справі №804/7630/13-а та від 27 квітня 2018 року по справі № 814/12/17.

Таким чином, посилання відповідача на судову практику, згідно з якою позови щодо стягнення заборгованості з комунальних підприємств не піддягають задоволенню суд вважає необґрунтованими.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог Головного управління ДФС у Харківській області, у зв'язку із чим, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до бюджету кошти у розмірі 342 978 (триста сорок дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім)грн.00 коп. в рахунок погашення податкового боргу з Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Космонавта Комарова, буд. 1,м. Первомайський, Харківська область,64102, код 22714272) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.