Постанова № 75900395, 14.08.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/296/18 Номер провадження 22-ц/775/1245/2018

Суддя-доповідач Жданова В.С. Номер провадження 22-ц/775/1245/2018

Категорія 50

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Жданової В.С. (суддя-доповідач),

суддів: Краснощокової Н.С., Тимченко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Дороніна Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_3, на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня 2018 року у цивільній справі № 234/296/18 (суддя Наумик О.О.) за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця, скасування постанов державного виконавця, заінтересовані особи: ОСОБА_4, державний виконавець Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця в частині не надіслання йому- боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2017 р. та постанови про стягнення аліментів від 01.12.2017 р. та просив скасувати вказані постанови.

В обґрунтування скарги зазначив, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_4. Від шлюбу вони мають дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29.06.2016 р. його заяву про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів, додаткових витрат, витрат на оздоровлення, визначення аліментів у твердій грошовій сумі, задоволено. Відновлено зміст заочного рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09.11.2012 р., яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) на заборгованість по аліментах в розмірі 76331,41 грн.; змінено розмір стягнення аліментів за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24.10.2005 р.; стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 650,00грн. щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, починаючи з 22.03.2012 р. до повноліття дитини; відкликано виконавчий лист №2-3058 від 17.10.2005 р. про стягнення з нього аліментів у розмірі1/4частини від його заробітку (доходу) на користь ОСОБА_4 Стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 наперед додаткові витрати на сина ОСОБА_5, в розмірі 100,00 грн. щомісячно, починаючи з 22.03.2012 р. до повноліття дитини; в решті позовних вимог відмовлено; стягнуто з нього на користь держави судовий збір в розмірі 763,31 грн.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 01.02.2017 р. рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09.11.2012 р. в частині задоволених позовних вимог та судового збору скасовано. В задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів, зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину відмовлено. В решті рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09.11.2012 року залишено без змін.

Вважає, що на теперішній час чинне рішення суду Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09.11.2012 р. в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 650,00грн.щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, починаючи з 22.03.2012 р. до повноліття дитини; відкликано виконавчий лист №2-3058 від 17.10.2005 р. про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4частини від його заробітку (доходу) на користь ОСОБА_4 Стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 наперед додаткові витрати на сина ОСОБА_5, в розмірі 100,00 грн. щомісячно, починаючи з 22.03.2012 р. до повноліття дитини. Тобто щомісячно з нього повинно було стягуватися 650,00 грн. та 100,00 грн., всього 750,00 грн.

15.12.2017 р. за місцем його роботи надійшла постанова про стягнення аліментів від 01.12.2017 р. за підписом державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець Ірини Миколаївни.

За цією постановою з нього стягуються аліменти в розмірі 50%, з яких 1/4 частки всіх його доходів, щомісяця, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.09.2005 р. до повноліття дитини, а залишок - в рахунок погашення заборгованості. Заборгованість станом на 01.12.2017 р. складає 43751,50 грн. Стягнуті кошти перераховувати на розрахунковий рахунок ОСОБА_4, який додається. Постанова від 01.12.2017 р. винесена в рамках виконавчого провадження №55139749, яке відкрито 14.11.2017 р., але він жодних рекомендованих повідомлень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» не отримував і про винесення вказаних постанов не знав.

Вважає, що державний виконавець незаконно винесла постанову на підставі незаконного виконавчого листа, оскільки виконавчий лист т №2-3058 про стягнення аліментів в розмірі ? частини його заробітку був відкликаний рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09.11.2012 р. Яким чином був виданий виконавчий лист та на підставі чого йому невідомо, а також незрозуміло цей документ є оригіналом чи дублікатом. Враховуючи дату подання виконавчого листа 14.11.2017 р., заборгованість по аліментам не може складати 43751,50 грн., яка могла утворитися лише через 5 років несплати аліментів. За таких обставин вважає постанову про стягнення аліментів від 01.12.2017 р. незаконною, яка підлягає скасуванню.

Недотримання державним виконавцем вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» в частині ненаправлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження призвело до порушення його прав.

Вважає діяльність державного виконавця неправомірною, злочинно-халатною, що може призвести до повторного необґрунтованого стягнення з нього коштів

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня 2018 року скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця в порядку ст. 447 ЦПК України та про скасування постанов державного виконавця, стягувач - ОСОБА_4, заінтересована особа - державний виконавець Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець І.М. задоволено частково.

Визнано неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець І.М. в частині не надіслання боржнику ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17.10.2005 р. по цивільній справі №2-3058/2005.

В задоволенні вимог в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2017 року та винесення постанови про стягнення аліментів від 01.12.2017 року у виконавчому провадженні №55139749 за підписом державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець Ірини Миколаївни відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, боржник ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_3, оскаржив його в апеляційному порядку.

В мотивування апеляційної скарги зазначає, що суд не надав належної оцінки доводам, які були викладені у скарзі. Просить ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня 2018 року в частині відмови визнати дії державного виконавця стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014 року та винесення постанови про стягнення аліментів від 01.12.2017 р. скасувати, визнати дії державного виконавця в цій частині неправомірними та скасувати винесені ним постанови у виконавчому провадженні №55139749 ; стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь скаржника понесені ним судові витрати. Скаржник зазначає, що виконавчий лист за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17.10.2005 р. по цивільній справі №2-3058/2005р. відкликаний, тому не може бути прийнятий до виконання, нарахування заборгованості за 5 років є незаконним.

Головний державний виконавець Запорожець І.М. подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про безпідставність поданої апеляційної скарги, у задоволенні якої просить відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін (Вх. № ЕП-4681/18 від 06.08.18 а.с. 231-232).

У судове засідання апеляційного суду скаржник ОСОБА_2 та його представник не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток: ОСОБА_2 31.07.2018 р. (а.с.202), його представнику ОСОБА_3 28.07.2018 р. (а.с. 201).

Заінтересовану особу - стягувача ОСОБА_4 про дату, час та місце судового засідання повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень) відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII) (а.с. 186).

Від Головного державного виконавця Запорожець І.М. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Краматорського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області (Вх. № ЕП-4681/18 від 06.08.18 а.с. 223-224).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17.10.2005 р. по цивільній справі №2-3058/2005 (провадження по якій відновлено постановою Апеляційного суду Донецької області від 20.03.2018 р. в частині повного тексту судового рішення від 17 жовтня 2005 року а.с.93-98) стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісяця в розмірі 1/4 частини від заробітку/доходу його батька, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 вересня 2005 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09.11.2012 р. по цивільній справі № 2/267/1240/14 року (провадження по якій відновлено рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29.06.2016 р. - а.с.4-6) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) на заборгованість по аліментах в розмірі 76331 (сімдесяти шести тисяч трьохсот тридцяти однієї) гривні 41 коп.; змінено розмір стягнення аліментів за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24.10.2005 р. та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 650 (шістсот пятдесят) грн. щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 22.03.2012 р. до повноліття дитини; виконавчий лист № 2-3058 від 17.10.2005 р. про стягнення аліментів з ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) на користь ОСОБА_4 відкликано; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 наперед додаткові витрати на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 100 (ста) гривень щомісячно, починаючи з 22.03.2012 р. до повноліття дитини.

Вищевказане рішення Гірницького районного суду м. Макіївки від 09.11.2012 р. скасоване рішенням Апеляційного суду Донецької області від 01.02.2017 р. по цивільній справі №2/0510/1241/2012 (а.с.7-9) в частині задоволених позовних вимог та судових витрат; відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів, зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину; в решті рішення суду залишено без змін.

На виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 17.10.2005 р. Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області 09.10.2017 р. видано дублікат виконавчого листа (а.с.19-20).

Постановою державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець І.М. від 14.11.2017 р. на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження ВП №55139749 з виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50%, з яких 1/4 частки всіх видів його доходів, щомісяця, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.09.2005 р. до повноліття дитини (а.с.85).

Супровідним листом від 14.11.2017 р. постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена за адресою боржника (а.с.80).

Відповідно до постанови державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець І.М. від 01.12.2017 р., з ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дитини сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50%, з яких 1/4 частки всіх видів його доходів, щомісяця, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.09.2005 р. до повноліття дитини, а залишок - в рахунок погашення заборгованості. Заборгованість станом на 01.12.2017 р. складає 43751,50 грн. (а.с.12).

'

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця в частині визнання неправомірними дій та бездіяльності державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець І.М. в частині не надіслання боржнику ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17.10.2005 р. по цивільній справі №2-3058/2005, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження допустив порушення вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не направила боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відмовляючи в задоволені скарги в частині визнання неправомірними дій державного виконавця стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2017 року та винесення постанови про стягнення аліментів від 01.12.2017 року, та відмовляючи у скасуванні вказаних постанов, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень при примусовому рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 17.10.2005 року по цивільній справі №2-3058/2005 на підставі дубліката виконавчого листа, виданого 09.10.2017 року.

Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та вимогам діючого цивільного законодавства.

Так, статтею 129-1Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», як зазначено у ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Звертаючись із скаргою на дії державного виконавця стосовно винесення постанови відкриття виконавчого провадження від 14.11.2017 року та постанови від 01.12.2017 року , ОСОБА_2 зазначає, що виконавчий лист за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 17.10.2005 року відкликаний і йому невідомо на підставі якого документу було відкрите виконавче провадження.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17.10.2005 р. по цивільній справі №2-3058/2005 (провадження по якій відновлено постановою Апеляційного суду Донецької області від 20.03.2018 р. в частині повного тексту судового рішення від 17 жовтня 2005 року а.с.93-98) стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 ( ОСОБА_4) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісяця в розмірі 1/4 частини від заробітку/доходу його батька, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 вересня 2005 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказане рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17.10.2005 р. по цивільній справі №2-3058/2005 на теперішній час є чинним, а тому підлягає виконанню.

На виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 17.10.2005 р. Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області 09.10.2017 р. видано дублікат виконавчого листа. (а.с.19-20).

Доводи скаржника, що йому невідомі підстави, за наявності яких відкрите виконавче провадження та винесено постанову про стягнення аліментів, є неспроможними, оскільки посилання на виконавчий лист у виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 17.10.2005 р. міститься як в постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2017 р. ( а.с.31), так і в постанові про стягнення аліментів від 01.12.2017 р. ( а.с. 12)

Доводи скаржника про те, що він сплачує аліменти добровільно у твердій грошовій сумі і виконавче провадження щодо примусово стягнення аліментів належить зупинити, не ґрунтуються на вимогах закону.

Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави зупинення виконавчих дій, до переліку яких вказана скаржником підстава не віднесена.

Оспорюючи нарахування суми заборгованості по аліментам 38689,39 грн., скаржник посилається на ч.1 ст.194 СК України, згідно якої аліменти можуть бути стягнуті за минулий час, але не більше як за три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

З матеріалів справи видно, що виконавчі листи відповідно до рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17.10.2005 р. ( стягнення аліментів розмірі ? частини), а в подальшому відповідно до рішення рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09.11.2012 р. по цивільній справі № 2/267/1240/14 року (стягнення аліментів у твердій грошовій сумі) перебували на примусовому виконанні у виконавчій службі весь час і заборгованість утворилась внаслідок несплати аліментів. Таким чином, вимоги скаржника про нарахування заборгованості лише за три роки є необґрунтованими.

В апеляційній скарзі фактично повторно викладені вимоги та доводи скарги, які були перевірені судом першої інстанції, наведено мотиви відхилення. Нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції та могли вплинути на рішення суду заявником апеляційному суду не надано.

Доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваної ухвали суду не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне рішення виготовлено 16 серпня 2018 року.

Суддя - доповідач В.С. Жданова.