Рішення № 75898773, 15.08.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3583/18

Провадження № 2-а/263/244/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Дзигім К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу в порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що поліцейським 2 роти 1 батальйону УПП в Донецькій області ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 329866 від 19.03.2018 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень. У вищевказаній постанові було зазначено, що він 19.03.2018 року о 11-01 годині, по вул. Артема (Куїнджі), біля буд. № 45-54 у м. Маріуполі, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світлового покажчика повороту відповідно напрямку при повороті праворуч, чим порушив п. 9.2.б ПДР України – порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП. Вважає постанову про накладення адміністративного стягнення такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки інкримінованого йому адміністративного правопорушення він не скоював, при цьому зазначив, що 19.03.2018 року він дійсно проїжджав по пр. Миру в напрямку вул. Артема до повороту по вул. Артема в сторону будинку № 44 в м. Маріуполі та ввімкнув світловий покажчик правового повороту та повернув праворуч. Крім того, інспектором патрульної поліції було неправомірно розглянуто справу без складання протоколу, на місці зупинки транспортного засобу, у той час коли він просив цього не робити, задля отримання можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема на правову допомогу, залучення свідків та надання доказів по справі. При цьому будь-якої підготовки до розгляду справи не було та не було оголошено посадової особи, якою розглянуто справу. Також вважає, що оскаржувану постанову було винесено не уповноваженою особою - поліцейським 2 роти 1 батальйону УПП в Донецькій області ОСОБА_2, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості про реєстрацію Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції. На підставі викладеного просив суд скасувати зазначену постанову у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3 надала до суду відзив на адміністративний позов про скасування постанови, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 329866 від 19.03.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 19.03.2018 року об 11 годині 01 хвилин 26 секунд, по вул. Артема (Куїнджи), біля буд. № 46/54 в м. Маріуполі, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив п. 9.2.б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП. Даною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штраф у розмірі 425,00 гривень.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В частині 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року, № 1395, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (далі Інструкція), зазначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені… частинами першою, другою і третьою статті 122,… КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 8 Розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 Розділу IV Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейській виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до Інструкції.

Пунктом 9.2.б Правил дорожнього руху України передбачено, що перед перестроюванням, поворотом або розворотом водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку.

Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно зі ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.1, 3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом, про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача суб'єктом владних повноважень - інспектором - вчинено низку порушень, а саме, в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винуватість позивача у вчинені порушення, будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем ПДР, який не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення відсутні; крім цього, письмові пояснення позивача, свідків при складанні постанови в справі про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, беручи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, а відповідачем надані не були, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При цьому, наданий представником відповідача диск з фіксацією правопорушення суд вважає неналежним та недопустимим доказом у справі, оскільки оскаржувана постанова взагалі не містить зазначення про технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016) від 30.05.2018 року.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 55, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 73-77, 241-246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 7, 33, 122, 222, 245, 247, 251, 268 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 329866 від 19.03.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.Г. Шатілова