Ухвала суду № 75898443, 06.08.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

06.08.2018 248/9432/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

при секретарі Харьковій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1,-

В С Т А Н О В И В:

До Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1. В обґрунтування своєї заяви заявник зазначив, що рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 27.11.2013 року позов АТ «Ощадбанк» про стягнення з ОСОБА_1 було задоволено, з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 192/527 від 17.06.2008 року в загальній сумі 119631,81 грн. На теперішній час у заявника виникла необхідність отримати рішення та дублікати виконавчих листів про стягнення заборгованості з відповідача для вирішення питань, пов’язаних із зверненням судового рішення до виконання. У зв’язку з тим, що судове провадження знаходилося на території проведення АТО, АТ «Ощадбанк» не має можливості отримати зазначені вище документи, у зв’язку з чим заявник просить відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 248/9432/13-ц від 27.11.2013 року за позовом акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованості у розмірі 119631,81 грн., рішення по якому було ухвалено Харцизьким міським судом Донецької області. Окрім того, до заяви про відновлення втраченого судового провадження заявником було додано клопотання про поновлення строку звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2018 року клопотання заявника про поновлення строку для звернення до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження було задоволено, зазначений строк судом було поновлено та призначено судовий розгляд заяви Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, жодних заяв до суду не надавали. Суд вважає за можливе розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 за відсутності сторін на підставі матеріалів, які маються в справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення заяви про відновлення втраченого судового провадження, з огляду на наступне:

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від від 7 листопада 2014 р. № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", м. Харцизьк є населеним пунктом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження і знаходиться в зоні проведення АТО. Відповідно до розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Харцизькому міському суду Донецької області, здійснюється Добропільським міськрайонним судом Донецької області.

Цивільна справа № 248/9432/13-ц (провадження № 2/248/3130/2013) за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, що перебувала в провадженні Харцизького міського суду Донецької області, і яка на підставі розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року щодо зміни територіальної підсудності справ повинна бути передана до Добропільського міськрайонного суду Донецької області, на зберігання до Добропільського міськрайонного суду Донецької області не надходила, про що свідчить долучена до матеріалів справи довідка Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.07.2018 року, видана зав.архівом Добропільського міськрайонного суду Донецької області (а.с. 17).

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок заявника про втрату судового провадження в цивільній справі № 248/9432/13-ц (провадження № 2/248/3130/2013) за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Згідно ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Статтею 489 ЦПК України встановлено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Відповідно до ч.1ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Відповідно до положень ч.ч.1-2 ст.3 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740.

Згідно з абз.4 п.3 Порядку, електронна копія судового рішення - складений в суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму. Пунктами 12-13 Порядку передбачено, що суди надсилають адміністраторові Реєстру копії всіх судових рішень виключно в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, що передує видачі копії судового рішення. Електронні копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду не пізніше дня, що настає після ухвалення (постановлення) судового рішення.

Шляхом повного доступу до інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень», судом було отримано копію ухвали Харцизького міського суду Донецької області від 11.11.2013р. про відкриття провадження по справі за позовом ПАТ " Державний ощадний банк України" ТВБВ № 10004/0169 філії- Донецьке обласне управління АТ " Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення забогованості за кредитним договором, копію рішення Харцизького міського суду Донецької області від 27 листопада 2013 року по справі № 248/9432/13-ц. відповідно до якої позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволено, копію рішення Харцизького міського суду Донецької області від 31.03.2014р.(вступну та резолютивну частини), копію рішення Харцизького міського суду Донецької області від 31.03.2014р та копію ухвали Харцизького міського суду Донецької області від 14.05.2014 року про виправлення описки, і тому будь-яких сумнівів в достовірності змісту вказаних рішень суд не має.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе відновити зміст зазначених судових рішень по справі № 248/9432/13-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, використавши електронні копії вищезазначених судових рішень, які підписани електронним цифровим підписом судді та внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, шляхом повного доступу до інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень».

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що наразі суд достоменно не може визначити які саме документи були в справі № 248/9432/13-ц на момент ухвалення судового рішення, суд вважає, що заява Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме є підстави для відновлення втраченого судового провадження в частині ухвалених по справі судових рішень, які знаходяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Керуючись ст. ст. 258-261, 353-354, 488, 493-494 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Відновити втрачене судове провадження в частині ухвалених судових рішень по цивільній справі № 248/9432/13-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Вважати встановленим зміст відновленої ухвали Харцизького міського суду Донецької області від 11.11.2013 року по цивільній справі № 248/9432/13-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в наступній редакції:

248/9432/13-ц

2/248/3130/2013

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

« 11» листопада 2013 р.

Суддя Харцизького міського суду Донецької області Мурашова Наталія Анатоліївна розглянувши матеріали позовної заяви ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Вказаний позов відповідає вимогам, встановленим ст. 119 ЦПК України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження немає.

Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного провадження і вона підсудна Харцизькому міському суду Донецької області.

З метою забезпечення всебічного та об’єктивного вирішення справи суд вважає необхідним провести попереднє судове засідання.

Керуючись ст. 122 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Попереднє судове засідання по справі призначити на 20.11.2013 р. на 09:00 годин в приміщенні Харцизького міського суду з викликом сторін.

Запропонувати відповідачу подати до цієї дати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються. Роз’яснити, що сторони зобов’язані подати свої докази до суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням встановлених вимог, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі, відповідачу направити копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Харцизького міського суду Донецької області від 27.11.2013 року по цивільній справі № 248/9432/13-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в наступній редакції:

" 248/9432/13-ц

2/248/3130/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р. Харцизький міський суд Донецької області у складі

головуючого судді – Мурашової Н.А.

при секретарі – Омельяненко Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, який мотивує тим, що між ними 17.06.2008 р. було укладено іпотечний кредитний договір № 192/527, відповідно до якого банк надав, а відповідач отримав в кредит грошові кошти в сумі 189000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23 % на рік строком на 240 місяців для придбання квартири. Відповідно до розрахунку, відповідач зобов’язаний здійснювати щомісячне погашення кредиту у сумі 788,00 грн та сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним. Відповідач у строки, встановлені договором, погашення кредиту не здійснює, у зв’язку з чим станом на 21.10.2013 р. утворилась заборгованість за кредитом в сумі 119631,81 грн, та складається з прострочених відсотків в сумі 118690,83 грн, пені в сумі 940,98 грн. Просять стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1196,32 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув за невідомими причинам, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав.

Суд, враховуючи згоду представника позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ст. 224 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд встановив, що між сторонами 17.06.2008 р. було укладено іпотечний кредитний договір № 192/527, відповідно до якого банк надав, а відповідач отримав в кредит грошові кошти в сумі 189000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23 % на рік строком на 240 місяців для придбання квартири.

Відповідач у строки, встановлені договором, погашення кредиту не здійснює, у зв’язку з чим станом на 21.10.2013 р. утворилась заборгованість за кредитом в сумі 119631,81 грн, та складається з прострочених відсотків в сумі 118690,83 грн, пені в сумі 940,98 грн.

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач порушив умови кредитного договору, оскільки не виконав свого зобов’язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором, яку суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача.

Таким чином, даний позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 526, 530, 610, 1054 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. м. Харцизьк Донецької області, ІІН НОМЕР_1, на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором від 17 червня 2008 року в розмірі 119631,81 (сто дев’ятнадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня 81 копійка) та в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1196,32 грн (одна тисяча сто дев’яносто шість гривень 32 копійки) (м. Харцизьк, вул. Пролетарська, 39, р/р 3739100301169 в філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», код банку 335106, ЄДРПОУ 09334702).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Харцизьким міським судом за письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя:

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Харцизького міського суду Донецької області від 31.03.2014 року (вступна та резолютивна частини) по цивільній справі № 248/9432/13-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в наступній редакції: 248/9432/13-ц

2/248/228/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

31 березня 2014р. Харцизький міський суд Донецької області в складі :

головуючого судді – Мурашової Н.А.

при секретарі – Омельяненко Є.Є.

за участю представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку Донецької області цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов’язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачено значний час, суд вважає необхідним проголосити вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.509,526,530,610,611,1048,1049,1050,1054 ЦК України, ст.3,4,10,11,60,61,88,212-215,218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, 31.01.1988р.н., ур. м. Харцизьк Донецької обл.., ІІН НОМЕР_1, на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (м.Харцизьк, вул..Пролетарська,39, р/р 3739100301169 в філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄРДПОУ 09334702) заборгованість по відсотках за іпотечним кредитним договором №192/527 від 17.06.2008р. за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р. в сумі 118 690,83грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов’язань в сумі 940, 73грн., в рахунок повернення сплати судового збору в сумі 1 196,32грн., усього 120 828,13грн. (сто двадцять тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 13 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя:

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Харцизького міського суду Донецької області від 31.03.2014 року по цивільній справі № 248/9432/13-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в наступній редакції:

248/9432/13-ц

2/248/228/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2014р. Харцизький міський суд Донецької області в складі :

головуючого судді – Мурашової Н.А.

при секретарі – Омельяненко Є.Є.

за участю представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку Донецької області цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 17.06.2008 р. між Банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено іпотечний кредитний договір № 192/527, згідно якого Банк надав, а відповідач отримав кредит в сумі 189 000,00грн. на придбання нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1. під 23% річних строком на 240 місяців. Погашення кредиту повинно було здійснюватися щомісячними платежами в сумі 788,00грн. та нарахованих відсотків не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним. Але відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання за вказаним кредитним договором, у зв’язку з чим Банк поставив питання про дострокове повернення кредиту. Рішенням Харцизького міського суду від 20.07.2009р. з ОСОБА_1 на користь Банка було стягнуто 212 421,11грн. Але проценти за користування кредитними коштами продовжувались нараховуватись включно до 31.12.2011р. За період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р. заборгованість за відсотками становить 118 690,83грн. Пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором становить 940,98грн. Просить стягнути з відповідача вказані суми та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1196,32грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, додатково пояснила, що 17.06.2009р. між банком та ОСОБА_1 будо укладено договір про іпотечний кредит, який був підписаний сторонами. Банк повністю виконав узяті на себе зобов’язання, грошові кошти були видані позичальнику готівкою відповідно до підписаної ним особисто заяви, яка мається в матеріалах справи. Оформлення кредитного договору, складання та підписання усіх необхідних для цього документів та безпосередньо кредитного договору поза приміщенням Банку неможливо. Сторонні особи не мають права доступу до цих документів і їх виніс за межі приміщення Банку неможливий. Ніякими судовими рішеннями не встановлена протиправність дій працівників Банку з приводу надання стороннім особам доступу до банківських документів або інших пов’язаних з оформленням кредитних договорів дій. В липні та серпні 2008р. позичальник виконав своє зобов’язання за договором і сплатив щомісячні платежі, що свідчить про дійсність виникнення між сторонами договірних відносин. В подальшому відповідач перестав виконувати свої зобов’язання, у зв’язку з чим Банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту і звернувся до суду з відповідним позовом. Рішенням Харцизького міського суду від 20.07.2009р. з ОСОБА_1 була стягнута заборгованість, що виникла станом на 01.04.2009р., та залишок основної суми кредиту , усього в сумі 212 421,11грн. Вказане рішенням боржником не оскаржено і ВДВС здійснюється його примусове виконання. З заробітної плати боржника, починаючи з січня 2012р., здійснюється утримання певної суми боргу. Але за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р. Банком продовжувались нараховуватись відсотки за користування кредитом, оскільки рішенням суду кредитний договір не був розірваний і банк в односторонньому порядку не відмовлявся від нього. Також Банком нарахована пеня за несвоєчасність виконання позичальником своїх зобов’язань в сумі 940,73грн. Вважає, що вказані суми повинні бути стягнуті з відповідача. Крім того, пояснила, що договір про іпотечний кредит від 17.06.2008р. є цільовим – кошти видавались на придбання нерухомого майна – квартири в м.Горлівка. При цьому, обов’язок Банку надати кредит за умовами договору виникає з моменту укладання в забезпечення виконання цього договору іпотечного договору з передачею Банку в іпотеку придбаного нерухомого майна, укладання договору страхування предмету іпотеки. 17.06.2008р. було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_2, а також іпотечний договір №7204, згідно з яким ОСОБА_1 передав Банку в іпотеку вказане майно. Ці договори були посвідчені нотаріально, зареєстровані в державному реєстрі правочинів, в реєстрі іпотек, нотаріусом накладено заборону на відчуження предмету іпотек, про що також мається відповідний запис у реєстрі заборон відчуження. Копії цих договорів були надані Банку. Тобто сторонами вчинені усі необхідні дії, що свідчать про виконання ними досягнутих домовленостей. Той факт, що на даний час право власності на вказане нерухоме майно не зареєстровано за позичальником ОСОБА_1, не є підставою для визнання кредитного чи іпотечного договорів недійсними, неукладеними, для їх розірвання чи припинення і не є підставою для звільнення його від обов’язку виконувати прийняті на себе за кредитним договором зобов’язання. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що ОСОБА_1 в червні 2008р. дійсно на пропозицію одного з своїх знайомих заробити грошей підписав якісь банківські документи, які були надані йому цілим пакетом. Після отримання копій документів, доданих до позову, він з’ясував, що на договорі про іпотечний кредит від 17.06.2008р. дійсно міститься його підпис. Але ніяких грошей за цим договором готівкою він не отримував. Ніяких доказів на підтвердження цього факту Банком не надано. Тому з цих підстав вказаний договір є недійсним і він не повинен нести відповідальність за його невиконання. Крім того, він не був присутній у нотаріуса під час укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна та іпотечного договору. Можливо ці договори він підписав разом з усіма іншими документами, що містились у наданому йому пакеті. Достовірно вказати це він не може. На даний час він звернувся до суду з позовом до Банку про визнання недійсним договору про іпотечний кредит від 17.06.2008р. і дій працівників банку по видачі готівкових коштів і вважає необхідним спільно розглядати ці два позови. Ніяких дій на сплату щомісячних платежів за кредитним договором він не вчиняв. Про існування рішення суду від 20.07.2009р. він не знав і дізнався про нього лише в ході розгляду даної судової справи. На виконання цього рішення з нього в примусовому порядку здійснюються щомісячні утримання. Вважає, що при оформленні вказаного кредитного договору малась злочинна домовленість працівників Банку з іншими особами, що містить ознаки шахрайства. З цього приводу він усно звертався до прокуратури м.Харцизька, але ніяких підтверджень цього немає. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу.

Згідно ст..526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1)припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа й цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 1048 ЦК України, що міститься в параграфі 1 глави 71, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Суд встановив, що 17.06.2008р. між сторонами було укладено договір про іпотечний кредит № 192/527, відповідно до якого Банк надав, а відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 189 000,00грн. на придбання трикімнатної квартири за договором купівлі-продажу від 17.06.2008р., розташованої за адресою м.Горлівка Донецької обл.., вул..Бітумна,13/12, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 23% річних, строком на 240 місяців із терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 16.06.2028р.

Згідно п.1.3 вказаного договору надання кредиту здійснюється одноразово з позичкового рахунку № 22338500110183 у філії –Харцизьке відділення №5373 ВАТ «Ощадбанк» готівкою протягом 1 робочого дня з моменту виконання позичальником умов, визначених в п.1.4. цього договору.

Згідно п.1.4 цього договору сторони погодились з тим, що обов’язок Банку надати кредит протягом 1 робочого дня в повній сумі виникає з моменту виконання всіх та кожної з наведених нижче умов – 1)сплати позичальником комісійної винагороди в розмірі 1889,00грн.; 2) укладання в забезпечення виконання зобов’язань за цим договором іпотечного договору; 3) укладання на користь банку договору страхування предмету іпотеки; 4) сплати позичальником страхових платежів за договором страхування.

Згідно п.1.5 вказаного договору позичальник зобов’язаний був здійснювати погашення кредиту шляхом щомісячного внесення готівкових коштів рівними частинами в сумі 788,00грн. та нарахованих процентів до 30 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.1.6.1.1 договору про іпотечний кредит від 17.06.2008р. проценти нараховуються Банком щомісячно на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано кредит.

Згідно п.5.2 цього ж договору за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування ним, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов’язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової відсоткової ставки НБУ, яка діє на день порушення, за кожний день прострочення.

Судом була досліджена кредитна справа на ім’я ОСОБА_1, надана позивачем, з якої встановлено, що 17.06.2008р. приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 був посвідчений договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_5 (до шлюбу ОСОБА_6), від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_7, продала, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_3 загальною вартістю 272 983,00грн.

Вказаний договір купівлі-продажу зареєстрований в державному реєстрі правочинів за № 2963791, що підтверджується відповідним витягом.

17.06.2008р. приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 був посвідчений іпотечний договір № 7204, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ВАТ «Державний ощадний банк України» в іпотеку в забезпечення виконання ним своїх зобов’язань за договором про іпотечний кредит № 192/527 від 17.06.2008р. квартиру АДРЕСА_3 загальною вартістю 272 983,00грн. На вказане нерухоме майно накладено заборону відчуження.

Відповідна інформація внесена до Державного реєстру іпотек та Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що підтверджується витягами з цих реєстрів.

17.06.2008р. між ОСОБА_1 як страхувальником та ЗАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» як страховиком на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» як вигодонабувач укладено договір № 000215 страхування нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 загальною вартістю 272 983,00грн.

Згідно розпорядження операційного відділу філії – Харцизьке відділення №5373 ВАТ «Ощадбанк» від 17.06.2008р. дозволено видачу ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 192/527 від 17.07.2008р. готівкою 189 000,00грн.

Згідно заяви на видачу готівки № 46271 ОСОБА_1 17.06.2008р. в 10.48год в філії – Харцизьке відділення №5373 ВАТ «Ощадбанк» видані готівкою 189 000,00грн.

Заочним рішенням Харцизького міського суду від 20.07.2009р. з ОСОБА_1 на користь Банку була стягнута заборгованість за кредитним договором, що утворилась станом на 01.04.2009р., та залишок основної суми кредиту, усього 212 421,11грн.

Вказане судове рішення виконується в примусовому порядку органами державної виконавчої служби і, починаючи з січня 2012р., з ОСОБА_1 щомісячно утримуються суми на погашення стягнутої цим рішенням суми.

В матеріалах кредитної справи також маються щомісячні висновки фінансового стану позичальника ОСОБА_1 та акти перевірки заставного майна, згідно з якими кредит віднесений до категорії безнадійного, заставне майно знаходиться в незадовільному стані і не забезпечує виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором.

Згідно інформаційної довідки № 17908772 від 18.02.2014р. квартира АДРЕСА_3 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстрована на праві власності за ОСОБА_6.

Згідно наданого суду розрахунку станом на 01.04.2009р. залишок заборгованості за кредитом становить 187 419,00грн. і на цю суму Банком щомісячно в період з 01.04.2009р. нараховувались відсотки, виходячи з відсоткової ставки 23% річних.

Нарахування відсотків по кредитному договору від 17.06.2008р. припинено Банком самостійно з 01.01.2012р. на підставі протоколу №31 від 12.12.2012р. засідання кредитного комітету Банку.

Позичальником ОСОБА_1Л нараховані відсотки не сплачувались. Заборгованість за відсотками за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р. становить 118 690,83грн.

Також Банком нарахована пеня у зв’язку з несвоєчасністю виконання зобов’язань в сумі 940,73грн., яка позичальником не сплачена.

Крім того, з наданого суду розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором вбачається, що 28.07.2008р. та 29.08.2008р. позичальником було сплачено щомісячний платіж в рахунок погашення кредиту відповідно у розмірі 790,10грн та 790,00грн., а також відсотки за користування кредитом 17.06.2008р. – 1662,79грн., 28.07.2008р. – 3679,90грн., 29.08.2008р. – 3665,00грн.

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами на підставі договору про іпотечний кредит виникли договірні відносини, в силу яких Банк надав, а відповідач ОСОБА_1 отримав у кредит кошти в сумі 189000,00грн зі сплатою за користування ними 23% річних і прийняв на себе зобов’язання повернути їх шляхом здійснення щомісячних платежів.

При цьому суд встановив, що сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору і вчинені усі передбачені договором дії на його виконання, зокрема, укладено іпотечний договір, договір страхування предмету іпотеки, видані грошові кошти і позичальник частково сплатив основну суму кредиту та нараховані проценти, що свідчить про доведеність факту виникнення договірних зобов’язань між сторонами.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 фактично не отримував грошові кошти в сумі 189000,00грн. і це є підставою для визнання кредитного договору недійсним, є безпідставними і спростовуються наданими суду матеріалами кредитної справи, що були досліджені в судовому засіданні, згідно яких вбачається, що 17.06.2008р. операційним відділом позивача на підставі відповідного розпорядження за заявою відповідача про видачу готівки ОСОБА_1 видані готівкою кредитні кошти в сумі 189000,00грн., що засвідчено його підписом. Підстав не довіряти цим доказам у суду немає.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували факт отримання відповідачем цих коштів, підтверджували неналежність йому підпису на цій заяві та наявність будь-яких протиправних дій працівників банку при оформленні кредитного договору та видачі готівкових коштів, а також підтверджували відсутність між сторонами договірних зобов’язань і виключали відповідальність відповідача за їх порушення, суду відповідачем не надано.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ОСОБА_1 дійсно підписував ряд банківських документів в червні 2008р., тому можливість підписання ним і заяви про видачу готівки від 17.06.2008р. не виключається.

Суд враховує, що договір про іпотечний кредит від 17.06.2008р., та ні договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17.06.2008р., ні іпотечний договір від 17.06.2008р., надання яких було однією з умов для видачі позичальнику ОСОБА_1 кредитних коштів за кредитним договором, на даний момент недійсними з будь-яких підстав не визнані.

До розгляду даної справи по суті, незважаючи на роз’яснення сторонами їх процесуальних прав, відповідач та його представник із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору не звернулись. В судовому засіданні 31.03.2014р. представник відповідача заявив клопотання про об’єднання в одне провадження даної справи із справою за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору від 17.06.2008р. та дій працівників Банку з видачі готівкових коштів, який нібито поданий ним до суду 27.03.2014р. і який знаходиться в провадженні судді Лутай А.М.. При цьому, ні копії позову ОСОБА_1, ні ухвали суду про прийняття його до провадження суду не надав. Ухвалою суду від 31.03.2014р. в задоволенні клопотання представника відповідача про об’єднання справ в одне провадження відмовлено.

При постановленні рішення суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо відсутності на даний час реєстрації права власності за ОСОБА_1 на придбану ним квартиру АДРЕСА_4, яка є предметом іпотеки в забезпечення виконання договору про іпотечний кредит від 17.06.2008р., оскільки суд вважає, що відсутність зареєстрованого права власності на предмет іпотеки не впливає на обов’язок позичальника повернути кредитні кошти, отримані на придбання цієї квартири. За умовами кредитного договору кредит надавався на придбання нерухомого майна і цей факт був підтверджений наданим Банку нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу цього майна. Виконання обов’язків як Банком, так і позичальником за кредитним договором не ставилось в залежність від реєстрації позичальником свого права власності на нерухоме майно, на яке видавались кредитні кошти і яке потім передано в іпотеку Банку.

Виходячи з обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідач неналежним чином виконував узяті на себе зобов’язання по поверненню кредитних коштів шляхом щомісячного внесення платежів по погашенню кредиту та нарахованих процентів, що свідчить про порушення ним зобов’язання.

Факт порушення відповідачем своїх зобов’язань підтверджується матеріалами кредитної справи, наданим суду розрахунками заборгованості та фактично не оспорюється сторонами. Так, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідачем не здійснено жодного щомісячного платежу відповідно до умов кредитного договору.

Крім того, порушення зобов’язання з боку відповідача встановлено і рішенням Харцизького міського суду від 20.07.2009р., яке на даний час є чинним, відповідачем воно не оскаржено, заява про перегляд заочного рішення ним не подавалась і судом не розглядалась. Сторони не оспорювали, що на даний час здійснюється примусове виконання вказаного судового рішення шляхом утримання стягнутої суми з заробітної плати відповідача.

При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що згідно наданого розрахунку такі утримання здійснюються з січня 2012р., але ніяких дій з боку відповідача щодо оскарження дій державного виконавця, незгоди з проведеними утриманнями, оскарження судового рішення, на підставі якого здійснюються ці утримання, вчинено не було, що свідчить про визнання ним свого обов’язку по поверненню кредитних коштів.

Рішенням Харцизького міського суду від 20.07.2009р. з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість, що утворилась станом на 01.04.2009р. та залишок кредитних коштів, тобто Банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту у зв’язку з порушенням позичальником своїх зобов’язань.

На даний момент позивач ставить питання про стягнення з відповідача процентів, нарахованих за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р. в сумі 118 690,83грн., та пені за несвоєчасність виконання позичальником своїх зобов’язань в сумі 940,73грн.

Суд вважає необхідним стягнуті ці кошти з відповідача, оскільки вони нараховані відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору, не були предметом розгляду справи, за якою постановлено рішення суду від 20.07.2009р.

З урахуванням роз’яснень Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ (п.17 постанови №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин») суд також вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог Банку про дострокове повернення кредиту і стягнення з ОСОБА_1 залишку основної суми боргу не припиняє правовідносин сторін і не звільняє останнього від обов’язку сплачувати ці проценти, оскільки в зазначений період він продовжував фактично користуватися кредитними коштами. Кредитний договір рішенням суду розірваний не був, в силу односторонньої відмови Банку від нього не припинявся.

При постановленні рішення суд приймає за основу розрахунок заборгованості про процентам та пені, що наданий позивачем. Доказів, які б спростували цей розрахунок, відповідачем та його представником не надано.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1196,32грн.

Керуючись ст.509,526,530,610,611,1048,1049,1050,1054 ЦК України, ст.3,4,10,11,60,61,88,212-215,218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/0169 філілї – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, 31.01.1988р.н., ур. м.Харцизьк Донецької обл.., ІІН НОМЕР_1, на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (м.Харцизьк, вул..Пролетарська,39, р/р 3739100301169 в філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄРДПОУ 09334702) заборгованість по відсотках за іпотечним кредитним договором №192/527 від 17.06.2008р. за період з 01.04.2009р. по 31.12.2011р. в сумі 118 690,83грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов’язань в сумі 940, 73грн., в рахунок повернення сплати судового збору в сумі 1 196,32грн., усього 120 828,13грн. (сто двадцять тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 13 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 02 квітня 2014р.

Суддя:

Вважати встановленим зміст відновленої ухвали Харцизького міського суду Донецької області від 14.05.2014 року по цивільній справі № 248/9432/13-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в наступній редакції:

248/9432/13-ц

2-во/248/31/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 р. Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

при секретарі – Омельяненко Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку заяву ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», про виправлення описки в рішенні суду за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, яку мотивує тим, що 31.03.2014 р. Харцизьким міським судом Донецької області винесено рішення в цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В судовому рішенні допущено описку, а саме сума пені за несвоєчасність виконання зобов’язань вказана в розмірі « 940,73 грн», в той час як дана сума складає « 940,98 грн». Просять виправити допущену судом описку.

Згідно з ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Заінтересовані особи в суд не прибули за невідомими суду причинами, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст. 219 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність заінтересованих осіб.

Суд встановив, що відповідно до рішення суду від 31.03.2014 р. в цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнута сума пені за несвоєчасність виконання зобов’язань в сумі 940,73 грн, в той час як відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором сума пені складає 940,98 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним виправити допущену в судовому рішенні описку, вказавши суму пені за несвоєчасність виконання зобов’язань « 940,98 (дев’ятсот сорок гривень 98 копійок)».

Керуючись ст. 219 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Виправити описку в рішенні Харцизького міського суду Донецької області від 31.03.2014 р. у цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10004/0169 філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В резолютивній частині рішення Харцизького міського суду від 31.03.2014 р. замість слів «стягнути пеню за несвоєчасність виконання зобов’язань в сумі 940,73 грн» вказати «стягнути пеню за несвоєчасність виконання зобов’язань в сумі 940,98 грн».

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 5 днів з дня ї постановлення.

Суддя:

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Корнєєва