Рішення № 75897973, 16.08.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/9208/18

Провадження № 2-о/219/1131/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В :

15 серпня 2018 року ОСОБА_1, місце проживання якої: 84507, АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серії ВА 780365, виданий Микитівським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області 09 липня 1997 року, звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити той факт, що її дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 03 серпня 2018 року у місті Горлівка Донецької області. В обґрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що померла є її донькою, яка 03 серпня 2018 у місті Горлівка Донецької області померла, про що медичним закладом видано відповідне лікарське свідоцтво про смерть. Після смерті дочки заявник звернулась до ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про державну реєстрацію смерті померлої, на що заінтересована особа відмовила заявнику в реєстрації смерті. Встановлення даного юридичного факту заявнику необхідно для отримання свідоцтва про смерть, яке є підставою для виникнення певних цивільних прав та обов’язків, у зв’язку з чим вона вимушена звернутись до суду з зазначеною заявою.

В судове засідання заявник не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, звернулась до суду з заявою, в якій просить справу розглядати за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з’явився за невідомою суду причиною, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв’язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України), фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дістається висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території Україниє обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що встановлення факту, якого вимагає заявник, породжує правові наслідки. Встановити такий факт іншим шляхом неможливо.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії ІІ-НО № 434801 (а.с. 7).

В суді встановлено, що 03 серпня 2018 року у місті Горлівка Донецької області померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підтвердження чого заявником надано до заяви копію лікарського свідоцтва про смерть № 1681 від 03 серпня 2018 року, яке видане Республіканським бюро судово-медичної експертизи, згідно якого дочка заявника померла від інтоксикації, злоякісного новоутворення вульви з розладом та метастазами до внутрішніх органів (а.с. 8).

Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується частиною 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі за текстом – ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v. Turkev», «Cyprusv.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

В матеріалах справи мається відмова у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 15.14.96-5154 від 15 серпня 2018 року, згідно якої заявнику відмовлено у державній реєстрації смерті (а.с. 11).

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.

Як вбачається зі змісту наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» відділам державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Донецької області, зокрема, міста Горлівка, тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

За наведених обставин, вимоги заявника є обґрунтованими, оскільки надані заявником докази достовірно свідчать про смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у певний час і за певних обставин.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.

Також суд вважає за доцільне роз’яснити заявнику положення частини 2 статті 319 ЦПК України, згідно якої рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10,259, 265, 315, 317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити заяву ОСОБА_1, місце проживання якої: 84507, АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серії ВА 780365, виданий Микитівським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області 09 липня 1997 року, заінтересована особа: ОСОБА_2 міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження якого: 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Незалежності, буд. 62, код ЄДРПОУ 22034637, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Встановити юридичний факт того, що громадянка України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Горлівка Донецької області, померла 03 серпня 2018 року на тимчасово окупованій території України, а саме: у місті Горлівка Донецької області.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя О.С. Конопленко