Ухвала суду № 75897321, 08.08.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/3062/14-к

Провадження № 1-в/127/587/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шидловського О.В.,

при секретарі Докійчук С.А.,

за участю прокурора Озерського Е.Е.,

представника Вінницької виправної колонії (№86) ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці клопотання адвоката ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, до засудження не працюючого, до затримання проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 ДК «Садове», вул. Черешня, 14, раніше судимого:

- 25.11.1998 року Літинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнений 03.06.1999 року умовно-достроково на 3 місяця 28 днів;

- 23.07.2003 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 69, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 29.03.2007 року по відбуттю строку призначеного покарання;

- 04.03.2009 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 6 місяців арешту. Звільнений 20.03.2009 року по відбуттю строку призначеного покарання;

- 28.01.2011 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений 06.09.2012 року по відбуттю строку призначеного покарання;

- 11.11.2013 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців;

По дані справі засуджений: 11.07.2014 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 6 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2016 року зараховано строк попереднього ув’язнення з 30.04.2014 року по 12.08.2014 року, в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3

Клопотання мотивоване тим, що на даний час ОСОБА_3 відбуває покарання у Вінницькій виправній колонії (№86) на підставі вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 11.07.2014 року, згідно якого його було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України та у порядку ст.ст. 70, 71 КК України призначено покарання у вигляді шести років чотирьох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2016 року до ОСОБА_3 застосовано ч. 5 ст. 72 КК України, та зараховано строк попереднього ув’язнення з 30.04.2014 по 12.08.2014, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахується з 30.04.2014 року, а закінчується позбавлення волі 17.05.2020 року. Станом на 07.04.2018 року ОСОБА_3 відбув 2/3 строку призначеного покарання, а тому, згідно ст. 81 КК України, має право на розгляд питання щодо звільнення його від подальшого відбування покарання умовно-достроково. Підставою для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_3 від подальшого відбування покарання є те, що своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці він повністю довів своє виправлення.

Так, відповідно до характеристики, наданої Вінницькою ВК (№86), ОСОБА_3 за період відбування покарання фактично характеризується позитивно. Працевлаштований різноробочим дільниці рубки дров, до праці відноситься сумлінно, за що був два рази заохочений адміністрацією установи. За характером врівноважений, цілеспрямований, у відношенні з іншими засудженими не конфліктний, підтримує з ними рівні, дружні відносини. У відношенні до представників адміністрації колонії поводить себе стримано. Дотримується санітарно-гігієнічних норм, спальне місце та приліжкову тумбочку намагається утримувати у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Приймав участь у роботах із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Приймає участь у суспільному житті відділення. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Подолання наркотичної залежності».

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив суд його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.

В судовому засіданні представник установи щодо розгляду клопотання поклався на розсуд суду.

Прокурор Озерський Е.Е. щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_3 шість разів притягувався до кримінальної відповідальності та кожного разу знову вчиняв злочини до закінчення строку погашення судимостей. На даний час ОСОБА_3 відбуває покарання за злочин, який вчинив в період іспитового терміну. Таким чином, на даний час, умовне-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 буде недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали подання, дійшов висновку, що клопотання необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

З особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_3 на даний час відбуває покарання у Вінницькій виправній колонії (№86) за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 11.07.2014 року за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ст. 70, ст. 71 КК України у виді 6 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.07.2016 року ОСОБА_3 зараховано строк попереднього ув’язнення з 30.04.2014 року по 12.08.2014 року, в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

З матеріалів подання та особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_3 після останнього звільнення з місць позбавлення волі, по відбуттю строку призначеного покарання, за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.01.2011 року й надалі продовжив вести антисоціальний спосіб життя, продовжуючи вчиняти нові умисні злочини, за вчинення яких ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності. Зокрема, ОСОБА_3 було засуджено 11.11.2013 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 317, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців. Проте, ОСОБА_3 нехтуючи наданою судом можливістю виправлення, без реального відбування призначеного покарання, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку, продовжив вчиняти ряд нових умисних злочинів, як середньої тяжкості так і тяжких злочинів, за вчинення яких ОСОБА_3 було засуджено вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 11.07.2014 року за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 6 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вищезазначеним вироком суду, ОСОБА_3 призначалось основне покарання у виді позбавлення волі на певний строк, як виключної міри призначеного покарання, задля досягнення мети визначеної ст. 50 КК України.

Згідно характеристики Вінницької виправної колонії (№86) від 07.04.2018 року засуджений ОСОБА_3 характеризується посередньо. Працевлаштований на виробництві установи в цеху рубки дров. Під дію ст. 82 КК України підпадав по відбуттю ? строку покарання, а саме: 17.03.2017 року. Комісією установи прийнято рішення, що засуджений не став на шлях виправлення, тому не заслуговує на заміну невідбутої частини покарання (протокол №6 від 21.03.2017 року).

Згідно витягу з протоколу №8 від 17.04.2018 року засудженому ОСОБА_3 відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, оскільки засуджений не довів своє виправлення.

Таким чином, виходячи з того, що питання про можливість умовно-дострокового звільнення є правом, а не обов’язком суду, не зважаючи на наявне заохочення, суд, враховуючи тяжкість та кількість вчинених ОСОБА_3 злочинів, за які останній відбуває призначене покарання, не вбачає ознак виправлення засудженого та відповідно і підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 395, 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя :