Вирок № 75897226, 16.08.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 140/3197/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді Саламахи О.В.

за участю: секретаря Носулько К.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження № 12015020240000711 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, уродженця м. Немирів Вінницької області, зареєстрованого, за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого, за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Гаврилюка В.В., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - Грачова А.В., потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

Близько 11.12.2015 17:30 год. ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1, відповідно до висновку експерта № 224а від 20.04.2017, рухаючись дорогою по вул. Соборній у м. Немирів Вінницької області, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким в цей час йшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не прийнявши мір для безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди або своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, яким він рухався, на проїзній частині вул. Соборної м. Немирів, поблизу будинку №39, на смузі руху в напрямку м. Іллінці, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В результаті вказаної дорожньо-транспортної події, відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 65 від 22.03.2016 та № 189 від 16.08.2017, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в тім'яній ділянці голови зліва, гематоми в тім'яній ділянці голови справа, забою головного мозку легкого ступеню, закритого повного розриву акроміально-ключичного з'єднання зліва, закритої травми живота з розривом селезінки та кровотечею в черевну порожнину. Дані ушкодження виникли під час дорожньо-транспортної пригоди 11.12.2015 та відносяться: забійна рана голови, гематоми, забій головного мозку до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Повний розрив лівого акроміально-ключичного з'єднання до середніх тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий, понад 21 день, розлад здоров'я. Закрита травма живота з розривом селезінки та кровотечею в черевну порожнину до тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили загрозливі для життя явища в момент їх заподіяння.

Згідно висновків судово-медичної експертизи № 64 від 05.04.2016 та № 188 від 16.08.2017, ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді садна по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, забою лівого колінного суглобу, розриву внутрішньої бокової зв'язки лівого колінного суглобу. Дані тілесні ушкодження виникли під час дорожньо-транспортної пригоди 11.12.2015 та відносяться до середніх тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий, понад 21 день, розлад здоров'я.

Відповідно до висновків експерта № 264а від 21.04.2016, № 556а від 07.08.2017, №835а від 28.11.2017 в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.12.2 правил дорожнього руху України: «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги» та п. 12.3 правил дорожнього руху України: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди». В даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «ВАЗ 2108» ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішоходів шляхом термінового гальмування з зупинкою автомобіля до смуги руху пішоходів, тобто шляхом виконання вимог п.12.3 правил дорожнього руху України.

Невідповідність дій водія автомобіля марки «ВАЗ 2108» ОСОБА_1 вимогам п.12.3 правил дорожнього руху України знаходяться у причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю і суду надав показання, що 11.12.2015 ввечері він керував технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2108», державний номерний знак НОМЕР_1 та коли їхав на перехресті по вулиці Соборній (Леніна), поблизу будинку № 39, у м. Немирів Вінницької області, в напрямку м. Іллінці Вінницької області, вчасно не зреагував на наявну дорожню обстановку та на пішохідному переході допустив наїзд на пішоходів, як потім з'ясувалося - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 У скоєному щиро кається, матеріальну та моральну шкоду потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відшкодувує.

Потерпіла ОСОБА_4 суду надала показання, які повністю узгоджуються з обставинами, викладеним в обвинувальному акті та показами обвинуваченого. Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили суворо не карати обвинуваченого.

У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги позицію учасників судового розгляду, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілої та характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів провадження.

При цьому, суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, у судовому засіданні доведена у повному обсязі і його дії кваліфіковано вірно - за ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у скоєному, відшкодував частково потерпілим матеріальну та моральну шкоду, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, яка відповідно ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення обвинуваченого, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_1, в межах санкції визначеної ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги позицію обвинувача, думку потерпілих щодо призначення покарання обвинуваченому, суспільну небезпечність вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, добровільно відшкодував завдану матеріальну та моральну шкоду, встановленні у судовому засіданні пом'якшуючі покарання обставини, а також те, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, тобто без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 статті 75 КК України і звільнити останнього від відбуття покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, визначені п. 1, 2 ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню процесуальні витрати на залучення експертів.

Обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на досудовому слідстві не обирався, також відсутні підстави для його обрання до вступу вироку у законну силу.

Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65-67, ч. 2 ст. 286 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. 368- 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 2989 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 28 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу не обирати.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно після набрання вироку законної сили, а саме: на автомобіль марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1, поміщений на спеціальний майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Речовий доказ: автомобіль марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1, поміщений на спеціальний майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області О.В. Саламаха