Постанова № 75895993, 15.08.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 6/17-3178-2011Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання Бендерук Є.О.,

за участю представників сторін:

Від Компанія "Kirgan Holding S.A." - ОСОБА_1, довіреність № б/н, дата видачі : 10.08.18;

Керівник ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" - ОСОБА_2, паспорт серія КМ № 568702, дата видачі : 07.10.08;

від ДВС: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги KIRGAN HOLDING S.A. та Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02 липня 2018 року

у справі № 6/17-3178-2011

по розгляду скарги Державного підприємства „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” (вх. № 2-3161/18 від 22.06.2018 року), в порядку ст. 339-345 ГПК України, на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, арешту коштів та майна боржника,

Позивач (стягувач): KIRGAN HOLDING S.A.

Відповідач (боржник): Державне підприємство „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ”

про стягнення 309398,98 доларів США,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.10.2011 року по справі № 6/77-3178-2011 позов KIRGAN HOLDING S.A. до Державного підприємства „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” про стягнення 300995,63 доларів США з яких 240000 доларів США боргу по поверненню кредиту, 14406,15доларів США процентів за користування кредитом, 24734,78долара США штрафних санкцій та 21854,7долара США сплати 3%річних, задоволено частково, а саме, суд вирішив: „стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” (68355, Одеська область, Кілійський район, м.Вилкове, вул..Придунайська, 2, код 01125206) на користь KIRGAN HOLDING S.A (Salduba Building, Top Floor, East 53 Street Urbanizacion Obario, P.O. Box 7284, Panama) боргу 240000 доларів США, процентів 14403,15доларів США , сплати 3% річних 21854,7долара США, держмита 2762доллара 58центів США та витрат на ІТЗ судового процесу 216 гривень 60 коп.”

24.10.2011 року Рішення набрало законної сили та суд видав відповідний наказ.

02.12.2011 року суд надав Державному підприємству „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” (68355, Одеська область, Кілійський район, м.Вилкове, вул..Придунайська, 2, код 01125206) розстрочку виконання Рішення господарського суду Одеської області по справі № 6/17-3178-2011 від 11.10.2011 року, здійснюючи стягнення наступним чином:

- до 01.01.2012 року – 15 500 доларів США та 216 гривень 60 коп.

- до 01.02.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.03.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.04.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.05.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.06.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.07.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.08.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.09.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.10.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.11.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.12.2012 року – 15 500 доларів США

- до 01.01.2013 року – 15 500 доларів США

- до 01.02.2013 року – 15 500 доларів США

- до 01.03.2013 року – 15 500 доларів. США

- до 01.04.2013 року – 15 500 доларів США

- до 01.05.2013 року – 15 500 доларів США

- до 01.06.2013 року – 15 520 доларів 43 центи США

Ухвалою від 09.04.2012 року суд затвердив мирову угоду від 20.02.2012 року по справі № 6/17-3178-2011, укладену між KIRGAN HOLDING S.A (Salduba Building, Top Floor, East 53 Street Urbanizacion Obario, P.O. Box 7284, Panama) та Державним підприємством „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” (68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2, код 01125206), згідно якої Боржник гарантує, що погашення цієї заборгованості він буде здійснювати відповідно до наступного графіку:

2012 рік2013 рік2014 рік2015 рікСічень (до 01.02) -7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. СШАЛютий (до 01.03)7000 дол. США і 27,11 долл. США (як еквівал. 216,6 грн.)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. СШАБерезень (до 01.04.)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. СШАКвітень (до 01.05)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. СШАТравень (01.06)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. СШАЧервень (до 01.07)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. США-Липень (до 01.08)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. США-Серпень (до 01.09)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. США-Вересень (до 01.10)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. США-Жовтень (до 01.11)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. США-Листопад (до 01.12)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. США-Грудень (до 01.01)7000 дол. США7000 дол. США7000 дол. США

22.06.2018 року через канцелярію суд отримав скаргу Боржника (вх. № 2-3161/18), на дії начальника відділу ДВС ГТУЮ в Одеські області ОСОБА_3 ВП № 56621508.

Скаржник просить визнати незаконними та скасувати постанови начальника відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 15.06.2018 ВП № 56621508 про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.

В обґрунтування скарги Боржник посилається на порушення ДВС вимог Закону України „Про виконавче провадження” при винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження та Постанов про арешт коштів Боржника, оскільки Стягувачем пропущено встановлений законом строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02 липня 2018 року у справі № 6/17-3178-2011 (суддя Демешин О.А.) скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” (вх. № 2-3161/18 від 22.06.2018 року), в порядку ст. 339-345 ГПК України, на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, арешту коштів та майна боржника, по справі № 6/17-3178-2011 – задоволено.

Постанову начальника відділу Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 15.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 56621508– скасовано.

Постанову начальника відділу Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 15.06.2018 року про арешт майна боржника ВП № 56621508– скасовано.

Постанову начальника відділу Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 15.06.2018 року про арешт коштів боржника ВП № 56621508– скасовано.

Ухвала мотивована тим, що з 02.05.2015 року у Стягувача - “KIRGAN HOLDING S.A.” виникло право на пред’явлення мирової угоди на примусове виконання до органів Державної виконавчої служби у строк до 02.05.2018р.

Однак стягувач - «KIRGAN HOLDING S.A.» пред’явив ухвалу суду від 09.04.2012 року до виконання - 15.06.2018 року, тобто після спливу трирічного строку.

Пропуск встановленого строку пред’явлення виконавчого документу до виконання є підставою для повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання.

Суд не прийняв до уваги пояснення представника стягувача про те, що судом була надана розстрочка виконання платежів боржником з останньою датою платежу – 01.06.2015р. і тому, як вважає скаржник, строки пред’явлення ухвали суду про затвердження мирової угоди слід обраховувати з цієї дати, мотивуючи це тим, що ухвала про затвердження мирової угоди з викладеними в ній умовами цієї мирової угоди, винесена судом у відповідності до вимог частини четвертої статті 121 ГПК України, що був чинний на час її прийняття, по своїй правовій суті не розстрочкою виконання судового рішення, надання якої передбачалось частинами 1-3 вказаної статті ГПК України.

Тобто, строк пред’явлення ухвали суду про затвердження мирової угоди від 09.04.2012р. слід обраховувати, починаючи з дати набрання ухвалою законної сили – тобто, з 09.04.2012р. по 09.04.2015р.

При цьому, суд звертає увагу на те, що навіть якщо прийняти до уваги дату останнього платежу по графіку, передбаченому мировою угодою (01.06.2015р.), то стягувачем, при пред’явлення ухвали суду від 09.04.2012р. до виконання (15.06.2018р.) – також пропущено, встановлений 3-річний строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки, вищевказана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2018 ВП № 56621508 є незаконною та підлягає скасуванню - незаконними також є постанови про арешт коштів та майна боржника, прийняті в межах виконавчого провадження відкритого на підставі цієї постанови про відкриття виконавчого провадження.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Стягувач KIRGAN HOLDING S.A. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, і невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 р. у справі №6l17-3178-2011 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги Відповідача від 21.06.2018 р.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт наголошує на процесуальних порушеннях суду, зокрема, ухвала суду від 25.06.2018 р. про прийняття скарги до розгляду та призначення до розгляду на 02.07.2018 р. не була направлена стягувачу - ані за його адресою, ані за адресою його представника у виконавчому провадженні ОСОБА_4, натомість, її було направлено на ім'я адвоката ОСОБА_5 за його адресою проживання (копія поштового конверту додається), при тому, що він взагалі не здійснював представництва Стягувача у виконавчому провадженні. У суду були відсутні жодні підтвердження щодо повідомлення державного виконавця, дії якого оскаржуються, про прийняття скарги до розгляду та призначення розгляду на 02.07.2018 р. Відповідно, в засідання він не з'явився, адже не був повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги.

Таким чином, наведене свідчить про те, що і стягувач, і державний виконавець були позбавлені можливості реалізувати свої законні права - в тому числі надати докази, будь-які пояснення та заперечення щодо скарги Боржника, міркування та доводи щодо скарги.

Щодо порушень норм матеріального права, апелянт зазначає, що пунктом 7 ОСОБА_4 угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2012 р., було встановлено право Стягувача пред'явити виконавчий документ до примусового виконання до органів ДВС щодо частини зобов'язання, невиконаної Боржником: «... у випадку порушення Боржником умов погашення заборгованості (п. 2 цієї мирової угоди) або настання скасувальних обставин, передбачених п. 5 цієї мирової угоди, може бути пред 'явлена...».

Таким чином: а) право (не обов'язок!) на пред'явлення до примусового виконання виникає у випадку, передбаченому ОСОБА_4 угодою, в тому числі при настанні тієї чи іншої скасувальної умови; б) вибір застосування тієї чи іншої скасувальної умови або іншої підстави для звернення до органу ДВС залишене за Стягувачем.

Однією із скасувальних умов є «закінчення дії одного, декількох або всіх договорів бербоут-чартеру, та їх не подовження на новий термін до моменту виконання Боржником усіх зобов'язань за ОСОБА_4 угодою» (п. 5). Як слідує із змісту ОСОБА_4 угоди (п. 3), до таких договорів віднесено бербоут-чартер буксиру «Витязь» «Беркон-89» від 12.06.2007 р., що був укладений між Стягувачем (фрахтувальник) та Боржником (судновласник).

В результаті настання форс-мажорних обставин (належним чином підтверджених сертифікатом ТПП України) Стягувач був позбавлений можливості використання буксиру «Витязь» на підставі даного договору. Виник спір щодо припинення договору. Рішенням Морської арбітражної комісії при ТПП України від 25.05.2016 р. у справі № 1у/2016 була затверджена Угода від 31.03.2016 р. про врегулювання спору про розірвання договору бербоут-чартеру «Беркон-89» буксиру «Витязь», дію цього бербоут - чартеру достроково припинено.

Після настання цієї скасувальної обставини, а саме - закінчення дії договору бербоут-чартеру «Беркон-89» буксиру «Витязь» від 12.06.2007 р. та подальшого не поновлення чартеру до моменту сплати заборгованості Боржником, у Стягувача виникло відповідне право на пред'явлення ухвали суду до примусового виконання у відповідності до п. 7 ОСОБА_4 угоди. Таке право виникло у Стягувача з 25.05.2016 р., а відтак почався відлік строку для пред'явлення до примусового виконання ухвали Господарського суду Одеської області gil 09.04.2012 p.

Згідно із п. 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 р., виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим законом. Ч. 1 ст. 12 цього закону передбачає строк пред'явлення виконавчих документів до виконання - 3 роки. Отже, строк пред'явлення ухвали Господарського суду Одеської області від 09.04.2012 р. до примусового виконання сплине лише 25.05.2019 р. (З роки з 25.05.2016 р.). Навіть якщо обраховувати відлік строку пред'явлення ухвали до виконання від 31.03.2016 р. (дата укладення Угоди про врегулювання спору), цей строк також не закінчився (до 31.03.2019 р. - 3 роки з 31.03.2016 р.). Відтак, пред'явлення ухвали Господарського суду Одеської області від 09.04.2012 р. здійснене Стягувачем у повній відповідності до умов ОСОБА_4 угоди, а також в межах строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, передбаченого законодавством.

Крім того, до Одеського апеляційного господарського суду також надійшла апеляційна скарга Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій ДВС просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду Одеської області від 02.07.2018, по справі прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відповідача відмовити у повному обсязі.

ДВС зазначає, що суд першої інстанції свідомо розглянув справу з порушенням норм процесуального права, свідомо не надав можливості начальнику відділу ДВС надати відзив на скаргу відповідача, внаслідок чого ухвалив однобоку ухвалу лише з позиції скаржника.

Ухвалу суду від 25.06.2018 року про призначення скарги відповідача до розгляду ДВС отримав лише 03.07.2018 року, що є порушенням ст.ст.120, 202 ГПК України.

Також апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зазначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2012 у справі було затверджено мирову угоду між ДП "МТП Усть-Дунайськ" та Компанією KIRGAN HOLDING S.A.

У пункті 2 вищевказаної вказаної мирової угоди було зазначено погашенню заборгованості рівними частками в розмірі 7000 доларів США щомісячно відповідно до наступного графіку: з лютого 2012 до 01 червня 2015 року, усього 40 щомісячних платежів в розмірі 7000 доларів США щомісячно. Останній платіж по зазначеній мировій угоді від 09.04.2012 мав відбутись до 01 червня 2015 року.

Таким чином суд затвердив мирову угоду сторін, умовами якої була фактично розстрочка виплати заборгованості Боржника ДП "МТП Усть-Дунайськ" перед стягувачем Компанією KIRGAN HOLDING S.A., у розумінні цього слова „розстрочка", та останній платіж відповідно до зазначеної мирової угоди мав відбутись до 01 червня 2015 poку.

Отже, ухвала Господарського суду Одеської області від 09.04.2012 у справі № 6/17-3178-2011 може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років - з 02.06.2015 року стягувач Компанія KIRGAN HOLDING S.A. відповідно до ч.1 ст.12 Закону України „Про виконавче провадження", мав право протягом трьох років пред'явити ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.04.2012 у справі № 6/17-3178-2011 до примусового виконання - до 04.06.2018 року, враховуючи вихідні дні.

Проте стягувачем пред'явлено виконавчий документ до примусового виконання вчасно, а саме 01.06.2018 року.

Отже, на думку апелянта ДВС, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність порушеного стягувачем строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та як наслідок помилково дійшов висновку про незаконність постанови начальника відділу ДВС від 15.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 56621508.

03.08.18 до суду від Компанії KIRGAN HOLDING S.A. надійшов відзив на апеляційну скаргу ДВС, в якому стягувач підтримує вимоги апеляційної скарги Кілійського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області.

07.08.2018 року від Державного підприємства „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” до суду надійшли заперечення на апеляційні скарги , в яких відповідач заперечує проти доводів апеляційних скарги, вважає їх необґрунтованими, а ухвалу суду першої інстанції – законною та правомірною, просить залишити її без змін, апеляційні скарги позивача та ДВС – без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 року відкрито апеляційне провадження по справі №6/17-3178-2011 за апеляційною скаргою Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02 липня 2018 року. Призначено розгляд апеляційної скарги Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до сумісного розгляду зі скаргою KIRGAN HOLDING S.A. по справі №6/17-3178-2011. В судовому засіданні 07.08.2018 року на вимогу суду ДВС надано копії матеріалів виконавчого провадження ВП№56621508.

Також в судовому засіданні директором ДП „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для отримання відповіді Одеської дирекції ПАТ «Укрпошта» та Центру поштового зв’язку №5 м. Ізмаїл на запит відповідача.

Судовою колегією оголошено перерву в судовому засіданні до 15.05.2018 року.

В судове засідання 15.08.2018 року не з’явився представник ДВС, хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить підпис уповноваженого представника Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у розписці від 07.08.18.

Враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, а також те, що явка сторін не визнавалась обов’язковою, зважаючи, що ДВС не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону визначено, що держаний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2011 року Рішенням господарського суду Одеської області по справі № 6/77-3178-2011 позов KIRGAN HOLDING S.A. до Державного підприємства „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” про стягнення 300995,63оларів США з яких 240000 доларів США боргу по поверненню кредиту, 14406,15доларів США процентів за користування кредитом, 24734,78долара США штрафних санкцій та 21854,7долара США сплати 3%річних, задоволено частково, а саме, суд ухвалив: „стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” (68355, Одеська область, Кілійський район, м.Вилкове, вул..Придунайська, 2, код 01125206) на користь KIRGAN HOLDING S.A (Salduba Building, Top Floor, East 53 Street Urbanizacion Obario, P.O. Box 7284, Panama) боргу 240000 доларів США, процентів 14403,15доларів США , сплати 3% річних 21854,7долара США, держмита 2762доллара 58центів США та витрат на ІТЗ судового процесу 216 гривень 60 коп.”

24.10.2011 року Рішення набрало законної сили та суд видав відповідний наказ.

Ухвалою від 09.04.2012 року суд затвердив мирову угоду від 20.02.2012 року по справі № 6/17-3178-2011, укладену між KIRGAN HOLDING S.A (Salduba Building, Top Floor, East 53 Street Urbanizacion Obario, P.O. Box 7284, Panama) та Державним підприємством „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” (68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2, код 01125206).

Згідно умов укладеної між сторонами та затвердженої судом мирової угоди, боржник визнає, що його заборгованість перед Стягувачем на момент укладення цієї ОСОБА_4 угоди складає 279 020 (двісті сімдесят дев'ять тисяч двадцять) доларів США 43 центи і 216 (двісті шістнадцять) гривень 60 копійок, та пунктом 2 мирової угоди гарантує, що погашення цієї заборгованості він буде здійснювати відповідно до графіку.

Пунктом 5 мирової угоди, в порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Боржник і Стягувач встановлюють три скасувальні обставини для розстрочення платежів відповідно до п. 2 мирової угоди, а саме:

-порушення Боржником умов пункту 3 цієї ОСОБА_4 угоди;

-дострокове розірвання (припинення) з ініціативи Боржника одного, кількох або усіх договорів бербоут-чартеру, зазначених у пункті 3 цієї Угоди;

-якщо дія одного, декількох або усіх договорів бербоут-чартеру закінчується до моменту виконання Боржником усіх зобовязань за цією ОСОБА_4 угодою, та дію таких бербоут-чартерів не буде продовжено на термін не менш ніж до повного виконання Боржником своїх зобов’язань за цією угодою та на умовах, які діють на момент укладання цієї ОСОБА_4 угоди.

У випадку, якщо одна з цих скасувальних обставин настає або Боржник допускає прострочення погашення чергової частини заборгованості в порушення умов, передбачених графіком, п. 2 цієї ОСОБА_4 угоди втрачає чинність. Інші умови цієї ОСОБА_4 угоди залишаються чинними, непогашена на момент настання обставин заборгованість за рішенням Господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2011 р. у справі № 6\17-3178-2011 підлягає сплаті Боржником на користь Стягувана єдиноразово в повному обсязі протягом 3 (трьох) банківських днів з дати настання зазначених обставин.

Згідно п.7 мирової угоди, боржник і Стягувач розуміють, що ухвала Господарського суду Одеської області про затвердження цієї мирової угоди с виконавчим документом і у випадку порушення Боржником умов погашення заборгованості (п. 2 цієї ОСОБА_4 угоди) або настання скасувальних обставин передбачених п. 5 цієї мирової угоди, може бути пред'явлена Стягувачем до органів Державної виконавчої служби на примусове виконання на загальних підставах щодо частини зобов'язання, невиконаної Боржником на той момент.

Згідно затвердженого графіку погашення заборгованості, останній платіж повинен бути проведений до 01.06.2015 року.

22.06.2018 року до суду звернулось ДП „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” зі скаргою на дії начальника відділу ДВС ГТУЮ в Одеські області ОСОБА_3 ВП № 56621508, в якій просив визнати незаконними та скасувати постанови начальника відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 15.06.2018 ВП № 56621508 про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.

В обґрунтування скарги відповідач зазначав про пропущення стягувачем строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, який розпочався з 01.05.2015 року та закінчився 01.05.2018 року.

Також посилався на те, що начальником КРВ ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 накладений арешт на рахунок ДП „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ”, через який проходять кошти на виплату заробітної плати, податків та обов’язкових платежів на заробітну плату, тому арешт цього рахунку призведе до невиплати заробітної плати працівникам боржника.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №56621508, 15.06.2018 у відділі Кілійського РВ ДВС ГТУЮ Одеської області зареєстровано заяву про примусове виконання виконавчого документа – ухвалу господарського суду Одеської області від 06.04.2012 року у справі № 6\17-3178-2011.

Постановою начальника відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження № 56621508 відкрито виконавче провадження з виконання ухвали суду від 09.04.2012 року.

Постановою начальника відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 про арешт коштів боржника від 15.06.2018 ВП № 56621508 накладено арешт на грошові кошти в усіх видах валют, що містяться на всіх рахунках в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

Постановою начальника відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна боржника від 15.06.2018 ВП N° 56621508 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику.

Згідно ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України - виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що стягувачем пропущено строк на пред’явлення мирової угоди на примусове виконання до органів Державної виконавчої служби, який закінчився 02.05.2018р виходячи з прострочення відповідачем чергового платежу 01.05.2015 року.

До апеляційної скарги KIRGAN HOLDING S.A додано рішення Морської арбітражної комісії від 25.05.2016 року по справі МАК №1у/2016 та зазначено, що суд не врахував це при розгляді скарги, оскільки представником позивача було заявлено клопотання про відкладення розгляду скарги для надання додаткових доказів. Судом було клопотання відхилено, чим позбавлено позивача та представника Державної виконавчої сулжби надати свої пояснення та додаткові докази.

Також і представником Державної викогнавчої служби надано копії матеріалів виконавчого провадження, з посиланням на несвоєчасне отримання ухвали суду про призначення скарги до розгляду, вже після розгляду скарги по суті.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає поважними причини ненадання позивачем KIRGAN HOLDING S.A рішення Морської арбітражної комісії від 25.05.2016 року по справі МАК №1у/2016, та представником ДВС - копій матеріаілів виконавчого провадження.

За таких обставин, апеляційний суд приймає додаткові докази на стадії апеляційного перегляду у відповідності до ст.269 ГПК України.

Судова колегія приймає до уваги підстави звернення виконавчого документа до примусового виконання, а саме:

у заяві зазначено, що виконавчий документ пред’являється до примусового виконання відповідно до п.7 мирової угоди у зв’язку із настанням скасувальної обставини, передбаченої її п.5, зокрема, закінчення дії договору бербоут-чартеру «Беркон-89» буксиру «Витязь» від 12.06.2007 р згідно рішення МАК при ТПП України від 25.05.2016 року.

Так, відповідно до рішення Морської арбітражної комісії від 25.05.2016 року по справі МАК №1у/2016, Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України у складі одноосібного арбітра ОСОБА_6 розглянула справу за позовом KIRGAN HOLDING S.A. (ОСОБА_7) до Державного підприємства "Морський торговий порт Усть-Дунайськ" (Україна) про розірвання Стандартного бербоутного чартеру Балтійського і та Міжнародного морського комітету (БИМКО) "Бэркон 89" від 12 червня 2007 г, по фрахтуванню буксира "Витязь".

У засіданні приймали участь представники обох сторін - представник позивача - ОСОБА_8, представник відповідача - ОСОБА_9.

Рішенням Морської арбітражної комісії від 25.05.2016 року по справі МАК №1у/2016 затверджено угоду від 31 березня 2016 року про врегулювання спору про розірвання Стандартного бербоутного чартеру Балтійського і Міжнародного морського комітету (БИМКО) "Бэркон 89", укладеного 12 червня 2007 р. між KIRGAN HOLDING S.A. і Державним підприємством "Морський торговий порт Усть-Дунайськ".

Рішення вступило у законну силу з 25 травня 2016 року.

Отже, приймаючи до уваги умови пунктів 5 та 7 мирової угоди, затвердженої судом 09.04.2012 року, сторони домовились про три окремі скасувальні обставини для розстрочення платежів , які не залежать одна від одної.

У випадку, якщо одна з цих скасувальних обставин настає або Боржник допускає прострочення погашення чергової частини заборгованості в порушення умов, передбачених графіком, п. 2 цієї ОСОБА_4 угоди втрачає чинність.

Таким чином, судова колегія зазначає, що сторони узгодили, що для припинення дії розстрочки виконання рішення достатньо настання лише однієї із скасувальної обставин.

Такою обставиною стягувач визначив розірвання Стандартного бербоутного чартеру Балтійського і Міжнародного морського комітету (БИМКО) "Бэркон 89", укладеного 12 червня 2007 р. між KIRGAN HOLDING S.A. і Державним підприємством "Морський торговий порт Усть-Дунайськ", а не прострочення чергового платежу відповідачем.

Судова колегія погоджується з апелянтом, що розірвання договору бербоут-чартеру підпадає під ознаки третьої скасувальної обставини пункту 5 мирової угоди: якщо дія одного, декількох або усіх договорів бербоут-чартеру закінчується до моменту виконання Боржником усіх зобов’язань за цією ОСОБА_4 угодою, та дію таких бербоут-чартерів не буде продовжено на термін не менш ніж до повного виконання Боржником своїх зобов’язань за цією угодою та на умовах, які діють на момент укладання цієї ОСОБА_4 угоди.

Таким чином, з моменту винесення рішення Морської арбітражної комісії від 25.05.2016 року по справі МАК №1у/2016 почав діяти пункт 7 мирової угоди, і стягувач отримав право на пред’явлення ухвали суду від 09.04.2012 року про затвердження мирової угоди до органів Державної виконавчої служби на примусове виконання на загальних підставах щодо частини зобов'язання, невиконаної Боржником на той момент (позивачем визначено у заяві 62 047,54 дол.США).

Таке право виникло у стягувача з 25.05.2016 р., а відтак почався відлік строку для пред'явлення до примусового виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 09.04.2012 p.

Згідно із п. 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 р., виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим законом.

Ч. 1 ст. 12 цього закону передбачає строк пред'явлення виконавчих документів до виконання - 3 роки.

Отже, судова колегія доходить висновку, що строк пред'явлення ухвали Господарського суду Одеської області від 09.04.2012 р. до примусового виконання сплине лише 25.05.2019 р. (3 роки з 25.05.2016 р.)..

Як вбачається з оригіналу поштового повідомлення, опису вкладення та квитанції, досліджених судовою колегією в судовому засіданні, заяву про примусове виконання рішення направлено до відділу ДВС Кілійського РУЮ в Одеській області 01.06.2018 року – тобто в межах трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Також судова колегія вважає безпідставними доводи заявника скарги на дії Державної виконавчої служби про арешт рахунків, які призначені для виплати заробітної плати працівникам підприємства, оскільки у постанові ДВС від 15.06.2018 р. про арешт коштів Боржника зазначено, що арешт накладається на всі кошти боржника, крім коштів, що знаходяться на рахунках, накладення арешту та / або звернення стягнення на які заборонено законом.

Посилання заявника скарги про неможливість виплати заробітної плати працівникам не доведено належними та допустимими доказами, та є його припущенням, оскільки у постанові зазначено що арешт накладається на кошти боржника крім коштів, звернення стягнення на які заборонено законом, що передбачено ст.48 ЗУ "Про виконавче провадження".

Таким чином, судова колегія доходить висновку про те, що судом першої інстанції помилково зазначено про наявність порушеного стягувачем строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки підставою для пред’явлення виконавчого документу до примусового виконання стягувачем зазначено настання скасувальної обставини 25.05.2016 року а не прострочення боржником чергового платежу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини щодо обов'язковості судових рішень, яка полягає в тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу-у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про незаконність постанови начальника відділу ДВС від 15.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 56621508, постанову начальника відділу ДВС від 15.06.2018 року про арешт майна боржника ВП № 56621508 та постанову начальника відділу ДВС від 15.06.2018 року про арешт коштів боржника ВП № 56621508.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області від 02 липня 2018 року у справі № 6/17-3178-2011 та відмову у задоволенні скарги Державного підприємства „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” на дії державного виконавця.

Керуючись статтями 270, п.2 ч.1 ст. 275, ст.277, 282-284, 343 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги KIRGAN HOLDING S.A. та Кілійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 02 липня 2018 року у справі № 6/17-3178-2011 скасувати.

У задоволенні скарги Державного підприємства „Морський торговельний порт Усть-Дунайськ” (вх. № 2-3161/18 від 22.06.2018 року) на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, арешту коштів та майна боржника – відмовити.

Постанова в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.287-288 Господарського кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.08.2018 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська