Постанова № 75895896, 16.08.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. Справа № 920/1157/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу відповідача (вх. №1208 С/1-42) на рішення Господарського суду Сумської області від 14 травня 2018 року у справі № 920/1157/17,

за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України", м. Київ,

до ТОВ "Сумигаз Збут", м. Суми,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

До господарського суду звернулось ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з позовом до ТОВ "Сумигаз Збут" про стягнення 30996,20 грн. заборгованості за договірними зобов’язаннями по договору купівлі-продажу природного газу від 30.06.2015 СМЗ/2015-Н, мотивуючи свої вимоги порушення відповідачем строків оплати за переданий газ, внаслідок чого позивачем було нараховано на прострочену заборгованість 3% річних у розмірі 30996,20 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 14 травня 2018 року у справі № 920/1157/17 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" (40000, м. Суми, вул. Олексія Береста, 21; ід. код 39586236) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6; ід. код 20077720) заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу від 30.06.2015 СМЗ/2015-Н у сумі 26626,77 грн 3% річних; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у розмірі 1374,45 грн; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області в частині задоволення позовних вимог. В обгрунтуванні апеляційної скарги ТОВ "Сумигаз Збут" вказує на неприпустимість задоволення позову, оскільки Спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків було змінено строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору СМЗ/2015-Н на купівлю - продаж природного газу від 30.06.2015, а своєчасне перерахування ними коштів за даними рішення унеможливлює застосування до боржника наслідків неналежного виконанням ним грошового зобов’язання.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення їм ухвали про відкриття провадження у справі. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено учасників справи, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи – за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом).

Згідно з ч.13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення зв’язку, копію вищевказаної ухвали суду від 20 червня 2018 року позивачем та відповідачем отримано 25 червня 2018 року.

Однак станом на 16 серпня 2018 року клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 14 травня 2018 року у справі № 920/1157/17 відповідає в повній мірі вимогам законодавства з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" (покупець) 30.06.2015 укладено договір СМЗ/2015-Н купівлі -продажу природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

На виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 453954615,05 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного Кодексу України).

За приписами ст. 692, ст. 693 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Пунктом 6.2 Договору в редакції додаткової угоди № 3 від 31.12.2015 передбачено, що кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором або якщо погашення такої заборгованості передбачено спільними протокольними рішеннями організацію розрахунків за природний газ та теплопостачання, підписаними сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20.

У пункті 6.5 Договору визначено, що сторони погоджуються, що сума, яка була сплачена покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується сторонами як погашення заборгованості покупця перед продавцем за минулі періоди за Договором, а у випадку понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, зараховується продавцем, як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

З матеріалів спрви вбачається, що на виконання умов Договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 453954615,05 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування Деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 №20, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області, Департаментом фінансів Сумської облдержадміністрації, ТОВ "Сумигаз Збут" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підписані Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 та проведені відповідні оплати, а саме:

-Спільне протокольне рішення № 1979 від 18.09.2015 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на суму 13237082,64 грн. (призначення платежу за липень - серпень 2015р.);

-Спільне протокольне рішення № 2142 від 19.10.2015 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на суму 9294649,00 грн. (призначення платежу за вересень 2015р.);

-Спільне протокольне рішення № 2358 від 17.11.2015 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на суму 3000000,00 грн. (призначення платежу за жовтень 2015р.);

-Спільне протокольне рішення № 2357 від 17.11.2015 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на суму 77000000,00 грн. (призначення платежу за жовтень 2015р.);

-Спільне протокольне рішення № 3076 від 21.12.2015 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на суму 150000000,00 грн. (призначення платежу за листопад 2015р.);

-Спільне протокольне рішення № 3103 від 22.12.2015 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на суму 10000000,00 грн. (призначення платежу за листопад 2015р.);

-Спільне протокольне рішення № 3102 від 22.12.2015 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на суму 9000000,00 грн. (призначення платежу за листопад 2015р.);

-Спільне протокольне рішення № 3104 від 22.12.2015 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на суму 4012446,00 грн. (призначення платежу за листопад 2015р.);

-Спільне протокольне рішення № 216 від 21.01.2016 про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на суму 33763963,43 грн. (призначення платежу за грудень 2015р.).

Так, за умовами вищевказаних Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків передбачалося надання державою коштів на погашення заборгованості, а також змінювалися строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору СМЗ/2015-Н на купівлю - продаж природного газу від 30.06.2015.

Пунктом 3 Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків визначено, що сторони зобов'язалися перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до Спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на рахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою Спільним протокольним рішенням.

Отже, сторони, в тому числі, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (сторона остання по Спільних протокольних рішеннях), підписавши дані протокольні рішення, узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору СМЗ/2015-Н на купівлю - продаж природного газу від 30.06.2015.

Позивачем у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем за природний газ, на підставі Договору, статті 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення 30996,20 грн 3 % річних.

Крім того, позивач та відповідач, укладаючи вказані спільні протокольні рішення також керувалися спеціальними нормативно-правовими актами: наказом Міністерства палива та енергетики України, НАК "Нафтогаз України", Державного казначейства України від 03.02.2009 № 55/57/43, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, та наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ теплопостачання і електроенергію.

Підписання спільних протокольних рішень свідчить, що сторони даного спору фактично змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ та погодились, що заборгованість за отриманий природний газ за договором СМЗ/2015-Н на купівлю - продаж природного газу від 30.06.2015 підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків в тому числі і на підставі спільних прокольних рішень.

Разом з тим, для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 статті 625 ЦК України необхідно щоб оплата за природний газ була здійснена поза межами порядку, встановленого спільними протокольними рішеннями.

В той же час, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що своєчасне перерахування ним коштів за даними рішення унеможливлює застосування до боржника наслідків неналежного виконанням ним грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що відповідні обмеження щодо нарахування наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 статті 625 ЦК України внаслідок укладення спільних протокольних рішень не відносяться до суми боргу, погашеної відповідачем за рахунок власних коштів, яка не була врегульована договорами про організацію взаєморозрахунків.

З наданого позивачем розрахунку, що не заперечувалось з боку відповідача, сума загального боргу за отриманий природний газ за договором СМЗ/2015-Н на купівлю - продаж природного газу від 30.06.2015 перевищувала суму коштів, яка складала предмет спільних протокольних рішень.

Так, починаючи з серпня 2015 року по листопад 2015 року відповідачем вже після укладення спільних протокольних рішень в самостійному порядку було погашено залишкову заборгованість за отриманий природний газ за договором СМЗ/2015-Н на купівлю - продаж природного газу від 30.06.2015, яка не була врегульована договорами про організацію взаєморозрахунків.

У зв'язку з цим колегія суддів робить висновок про наявність підстав для стягнення 3% річних внаслідок несвоєчасної сплати заборгованості за отриманий природний газ за договором СМЗ/2015-Н на купівлю - продаж природного газу від 30.06.2015, яка не була врегульована договорами про організацію взаєморозрахунків.

Оскільки згідно частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не надається правова оцінка обраним позивачем періодам прострочення заборгованості та періодам, які були визнані судом першої інстанції правомірними до заявлення з боку кредитора.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Сумської області від 14 травня 2018 року у справі № 920/1157/17 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Сумигаз Збут" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 14 травня 2018 року у справі № 920/1157/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя Р.А.Гетьман

Суддя О.В.Ільїн