Постанова № 75895887, 13.08.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2018 р. Справа № 922/941/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Шило А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1408 Х/1-42) на рішення Господарського суду Харківської області від 12 червня 2018 року у справі № 922/941/18 (м. Харків, суддя Шарко Л.В., повний текст рішення складено 18 червня 2018 року),

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків,

до Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок", м. Харків,

про стягнення 24 892,56 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок", в якому просить стягнути з відповідача на свою користь недоотриманий дохід за користування земельною ділянкою у розмірі 24 892,56 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12 червня 2018 року у справі №922/941/18 позовні вимоги задоволено повністю в порядку статті 22 Цивільного кодексу України; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" (61007, м. Харків, вул. Біблика, 18, код ЄДРПОУ 23916532) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 24 892,56 грн недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою та 1 762,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Приватне акціонерне товариство "Будівельний торговий будинок" з вказаним рішенням не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що:

-приписи Земельного кодексу України не містять таку підставу відшкодування збитків як користування особою земельною ділянкою на умовах договору оренди, розмір орендної плати якого не відповідає вимогам законодавства;

-позивачем не було дотримано процедури стягненні збитків, передбаченої "Порядком визначення та відшкодування територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 р. № 130/09.

У судове засідання, яке відбулось 01 серпня 2018 року, з'явились належні представники сторін.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 12 червня 2018 року у справі № 922/941/18 відповідає вимогам законодавства з огляду на таке.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що на підставі рішення Харківської міської ради від 25.09.2002 "Про надання в оренду земельних ділянок юридичним та фізичним особам" між Харківською міською радою (орендодавець) та Акціонерним товариством "Будівельний торговий будинок" (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки від 22.04.2003 № 699, зареєстрований 29 квітня 2003 року за № 8814/03 у Харківському міському управлінні земельних ресурсів.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 1, загальною площею 0,2768 га, в тому числі: ріллі - га, багаторічних насаджень - га, сіножатей - га, пасовищ - га, лісів - га, під забудовою - 0,0461 га, інших угідь 0,2307 га, згідно з планом земельної ділянки.

Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.06.2027 року для експлуатації та обслуговування нежитлової виробничої будівлі (п. 1.2. договору).

Плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 516,69 грн на визначений сторонами рахунок (п. 2.1. договору).

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн, яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п.1.1 рішення).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п.п. 2, 3 рішення).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.01.2016 у справі № 922/6236/15 було внесено зміни до Договору оренди землі від 22.04.2003 року № 699, зареєстрованого 29 квітня 2003 року за № 8814/03 у Харківському міському управлінні земельних ресурсів, зокрема, в частині зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Достоєвського, 1 у м. Харкові площею 0,2768 га, та розміру орендної плати.

Відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2016 у справі № 922/6236/15 розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою по вул. Достоєвського, 1 у м. Харкові площею 0,2768 га згідно з розрахунком № 758/14 на рік становить 4 % від її нормативної грошової оцінки і складає 30 870,96 грн., або в місяць - 2 572,58 грн.

Вказане вище рішення Господарського суду Харківської області набрало законної сили 08 лютого 2016 року.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач вказує на те, що починаючи з дати отримання додаткової угоди до договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за землю на підставі нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 по 07.02.2016 (день, що передує даті набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/6236/15) Харківська міська рада недотримувала дохід за користування Приватним акціонерним товариством "Будівельний торговий будинок" земельною ділянкою комунальної власності по вул. Достоєвського, 1, що перебуває в оренді відповідача в розмірі 24 892,56 грн (різниця між розміром орендної плати за користування вказаною вище земельною ділянкою відповідно до розміру нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 2013 рік та фактично сплаченою орендною платою з урахуванням строку позовної давності).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого пору пісного права (реальні збитки);

2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1. Протиправної поведінки

2. Шкоди;

3. Причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

4. Вини.

Аналізуючи обставини справи на предмет наявності протиправної поведінки відповідача колегія суддів зазначає таке.

Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність учасника господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного учасника, порушує суб'єктивні права іншого учасника господарських відносин або третіх осіб.

Статтями 2, 3 Земельного кодексу України зазначено, що земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки); земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Орендою землі у відповідності до статті 1 Закону України "Про оренду землі" є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; за статтею 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Земельна ділянка, яка перебуває у користуванні відповідача, відноситься до земель комунальної власності, у зв'язку з чим плата за землю у формі орендної плати, згідно з вимогами Податкового кодексу України є податком на майно, який зараховується до місцевого бюджету (п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, враховуючи положення частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України щодо співвідношення договору з актами цивільного законодавства у випадку, коли обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із їх змісту, право орендодавця отримувати платіж за землю у встановленому розмірі відповідає вимогам статті 3 Цивільного кодексу України щодо існування, зокрема, таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, натомість ухилення (зволікання) орендаря від вчинення дій, які є обов'язковими для сторін, суперечить принципам, закріпленим частиною 1 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України щодо меж здійснення цивільних прав та неможливості зловживання правом у будь-якій формі.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно славляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Підставою для виникнення зобов'язання є зокрема, договори та інші правочини (статті 11, 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються повноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. №1209/13 (з додатками Том 1 а. с. 33) затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 41/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008 р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" (з додатком Том 1, а. с. 31-32) встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 2.2. договору оренди землі орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законодавства України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору оренди.

Таким чином, вимогами законодавства в разі збільшення органом місцевого самоврядування розміру нормативної грошової оцінки передбачено обов'язок орендаря земельної ділянки внести відповідні зміни в договір оренди земельної частини (в частині збільшення розміру орендної плати), шляхом укладення з орендодавцем додаткової угоди.

При розгляді справи № 922/6236/15 господарським судом встановлено направлення Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.04.2003 р. № 8814/03 та розрахунок орендної плати, яка в свою чергу не була підписана з боку орендаря.

Наявність обов'язку у Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" внести відповідні зміни в договір оренди земельної частини (в частині збільшення розміру орендної плати), шляхом укладення з орендодавцем додаткової угоди та встановлений факт ухилення сторони від реалізації відповідних дій слугували підставами задоволення позову судом у справі №922/6236/15.

Отже, господарським судом у справі №922/6236/15 встановлено факт безпідставного ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати.

Відтак, протиправна поведінка Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" полягає у бездіяльності сторони - відсутності жодного реагування на проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.04.2003 р. № 8814/03, безпідставного неукладення додаткової угоди після її отримання орендарем, що зумовило неможливість покладення на орендаря суми плати за користування земельною ділянкою у визначеному законом розмірі.

Досліджуючи наявність безпосередньої шкоди у вигляді недоотриманих доходів колегія суддів враховує наступне.

На підставі Положення про Департамент земельних відносин, затвердженого рішенням Харківської міської ради №7/15 від 20 листопада 2015 року, на Департамент земельних відносин Харківської міської ради покладено повноваження щодо здійснення розрахунків розміру орендної плати за землю.

Згідно із листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 30 березня 2018 року №2090/0/225-18 розмір орендної плати за користування Приватним акціонерним товариством "Будівельний торговий будинок" земельною ділянкою по вул. Достоєвського, 1 у м.Харкові площею 0,2768 га відповідно до договору оренди земельної ділянки від 29.04.2003 р. № 8814/03 згідно із нормативною грошовою оцінкою земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року складає:

За 2015 рік-38557,83 грн (в рік)/3213,15 грн (в місяць);

За 2016 рік-55253,37 (в рік)/4604,45 грн (в місяць).

Виходячи із вищевказаного листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 30 березня 2018 року №2090/0/225-18 Приватне акціонерне товариство "Будівельний торговий будинок" повинно було сплатити за період з 10 квітня 2015 року по 07 лютого 2016 року - 33 670,35 грн.

В той же час з наданої Департаментом земельних відносин Харківської міської ради, що не заперечувалось з боку відповідача, розмір орендної плати, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 29.04.2003 р. № 8814/03 (з урахуванням коефіцієнту індексації) без урахування нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року складає:

За 2015 рік-10052,04 грн (в рік)/837,67 грн (в місяць);

За 2016 рік-144404,56 (в рік)/1200,38 грн (в місяць).

Тобто, Приватне акціонерне товариство "Будівельний торговий будинок" відповідно до договору оренди земельної ділянки від 29.04.2003 р. № 8814/03 (з урахуванням коефіцієнту індексації) без урахування нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року повинно було сплатити за період з 10 квітня 2015 року по 07 лютого 2016 року - 8777,79 грн.

З наведеного вбачається, що розмір орендної плати, яку фактично сплачувало Приватне акціонерне товариство "Будівельний торговий будинок" в період з 10 квітня 2015 року по 07 лютого 2016 року є порівняно меншим від розміру орендної плати, яку відповідач був зобов'язаний сплачувати відповідно до вищевказаного договору згідно нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року. Фактична різниця відповідних сум, як недоотриманий дохід Харківської міської ради, дорівнює 24 892,56 грн.

Оскільки судом встановлено вище обов'язок відповідача сплачувати орендну плату відповідно до вищевказаного договору згідно нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року, Харківська міська рада мала усі законні підстави для її отримання за період з 10 квітня 2015 року по 07 лютого 2016 року саме в розмірі 33 670,35 грн, а не 8777,79 грн, як було сплачено орендарем.

Відтак, вказана різниця в розмірі 24 892,56 грн є коштами, на які Харківська міська рада мала право розраховувати, реально одержати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем, тобто є недоотриманим доходом.

Вина у господарському спорі, як суб'єктивне ставлення правопорушника до прав і законних інтересів потерпілої сторони, передбачає наявність двох обставин, які дають підстави для застосування відповідальності:

а)наявність в особи-правопорушника реальних можливостей для належного виконання;

б)невжиття правопорушником всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення, запобігання збиткам (шкоді) потерпілого.

З матеріалів справи вбачається направлення Департаментом земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.04.2003 р. № 8814/03, та її неукладення з боку відповідача через незгоду з необхідністю збільшення розміру орендної плати. Вказана позиція сторони відображена також у рішенні господарського суду по справі №922/6236/15.

Тобто, відповідач мав усі можливості для своєчасного укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.04.2003 р. № 8814/03 та збільшення розміру орендної плати.

Таким чином, своєчасне неукладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.04.2003 р. № 8814/03, як підстави покладення на орендаря належної суми плати за користування земельною ділянкою, пов'язане лише з його незгодою щодо необхідності збільшення розміру орендної плати та є бездіяльністю особи у вирішенні питання щодо приведення орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2768 га по вул. Достоєвського, 1 у м. Харкові у відповідність до вимог чинного законодавства.

За таких обставин доведено з боку позивача і наявність причинного зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, оскільки саме у зв'язку з безпідставним неукладенням відповідачем додаткової угоди після її отримання стороною, було унеможливлено покладення на орендаря суми плати за користування земельною ділянкою у визначеному законом розмірі, внаслідок чого Харківська міська рада недоотримала кошти в сумі 24 892,56 грн.

Враховуючи все вищенаведене колегія суддів встановила наявність в діях відповідача усіх елементів складу делікту, а саме:

-протиправна поведінка відповідача полягає у відсутності жодного реагування на проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.04.2003 р. № 8814/03, безпідставного неукладення додаткової угоди після її отримання орендарем;

-збитки в розмірі 24 892,56 грн, як кошти, на які Харківська міська рада мала право розраховувати, реально одержати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем та своєчасного покладення на орендаря належної суми плати за користування земельною ділянкою;

-причинний зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що у зв'язку з безпідставним неукладенням відповідачем додаткової угоди після її отримання стороною, було унеможливлено покладення на орендаря суми плати за користування земельною ділянкою у визначеному законом розмірі, внаслідок чого Харківська міська рада недоотримала кошти в сумі 24 892,56 грн;

-вина особи виражена у формі бездіяльністю особи у вирішенні питання щодо приведення орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2768 га по вул. Достоєвського, 1 у м. Харкові у відповідність до вимог чинного законодавства.

З урахуванням встановлених судом обставин суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, щодо наявності всіх елементи господарського правопорушення в порядку статті 22 Цивільного кодексу України, як підстави для задоволення позову.

Правова можливість стягнення з орендаря суми збитків згідно статті 22 Цивільного кодексу України при аналогічних обставинах справи підтверджена Вищим господарським судом у постанові від 26 вересня 2017 року по справі №922/2097/15.

Під час касаційного перегляду спору суд підтвердив правомірність стягнення Харківською міською радою недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою за період з моменту оримання орендарем пропозиції про зміну договору до набрання чинності рішенням суду про внесення відповідних зміндо договору оренди землі.

З приводу доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За твердженням Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" приписи Земельного кодексу України не містять таку підставу відшкодування збитків як користування особою земельною ділянкою на умовах договору оренди, розмір орендної плати якого не відповідає вимогам законодавства, що унеможливлює задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В межах статті 156 Земельного кодексу України визначено підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, перелік яких не містить заявлену позивачем підставу позовних вимог.

Втім позивачем при обгрунтуванні позовної заяви, так і судом при вирішенні даного спору, застосовано саме приписи Цивільного кодексу України, які регулюють питання відшкодування збитків (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Так, згідно з частиною 1 статті 9 Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Оскільки спірні відносини, які виникли у сфері використання природних ресурсів, не врегульовані Земельним кодексом України, правомірним є застосування приписів Цивільного кодексу України.

Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Водночас необхідно враховувати, що можуть мати місце випадки, коли сторони перебувають у договірних відносинах, але заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з цього договору. За таких обставин, незалежно від наявності договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо відшкодування позадоговірної шкоди.

Одночасно колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, що недотримання Харківською міською радою процедури стягненні збитків, передбаченої "Порядком визначення та відшкодування територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 р. № 130/09, унеможливлює задоволення позову.

З метою посилення контролю за використанням земель, створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення розмірів збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства, удосконалення порядку відшкодування збитків, на підставі Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, керуючись ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківською міською радою на підставі рішення від 24.06.2009 р. № 130/09 було затверджено "Порядок визначення та відшкодування територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства".

В межах пункту 5.3 даного положення в якості підстави для стягнення збитків передбачено випадок користування орендарем земельною ділянкою на підставі договору, розмір орендної плати за яким не відповідає вимогам чинного законодавства.

У розділі 6-7 даного Порядку закріплена процедура відповідного відшкодування збитків, яка передбачає:

-необхідність створення комісії по визначенню збитків,

-розгляд останньою матеріалів,

-складання за результатами розгляду акту про визначення збитків,

-направлення акту Департаментом територіального контролю Харківської міської ради суб'єктам з повідомлення про необхідність відшкодування збитків,

-укладення договору про добровільне відшкодування збитків в разі надання стороною згоди на добровільне відшкодування збитків.

В той же час у пункті 7.8 Порядку визначено, що у випадку недосягнення сторонами згоди або неотримання результатів розгляду повідомлення про необхідність відшкодування збитків у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, Департамент територіального контролю Харківської міської ради вживає заходи щодо стягнення завданих територіальній громаді збитків у судовому порядку.

Тобто, визначена Порядком процедура стягнення збитків, є альтернативним позасудовим способом стягнення Харківською міською радою збитків за користування орендарем земельною ділянкою на підставі договору, розмір орендної плати за яким не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист, яке, в свою чергу, не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Як зазначено у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо досудового врегулювання спору викладена також у п. 3.17.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відтак, позивач правомірно скористався конституційним правом на судовий захист та звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 12 червня 2018 року у справі № 922/941/18 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 12 червня 2018 року у справі № 922/941/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 16 серпня 2018 року.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя Р.А.Гетьман

Суддя П.В.Тихий