Ухвала суду № 75894566, 13.08.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі про банкрутство

13 серпня 2018 р. Справа № 902/431/18

Суддя господарського суду Вінницької області Лабунська Т.І. , розглянувши матеріали

за заявою: ОСОБА_1 управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Като-Транс" (код ЄДРПОУ 38309251, 3-й провулок Гніванського шосе,77, с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область, 23233)

про визнання банкрутом

Суддя Лабунська Т.І.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю:

ОСОБА_1 управління ДФС у Вінницькій області: ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

24.07.2018 року до Господарського суду Вінницької області надійшла заява № б/н від 24.07.2018 року ОСОБА_1 управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області (далі по тексту - ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Като-Транс", м. Вінниця.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2018 року, вищевказану заяву передано на розгляд судді Лабунській Т.І. та присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 902/431/18.

Перевіривши вказану заяву та додані до неї письмові докази на відповідність вимогам ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд прийшов до висновку, що остання підлягає прийняттю та призначенню до розгляду в підготовчому засіданні.

Так, 27.07.2018 року судом здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

27.07.2018 року на адресу суду надійшла довідка щодо кандидатури арбітражного керуючого, за змістом якої автоматизованою системою визначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, як кандидатуру для призначення його арбітражним керуючим у справі № 902/431/18.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року у справі № 902/431/18 зазначену вище заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 13.08.2018 року та зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_3, визначеного автоматизованою системою, надати заяву на участь у даній справі.

На визначену дату, в судове засідання 13.08.2018 року з'явився представник ініціюючого кредитора.

Боржник правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, відзиву на заяву не надав, при цьому про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення № 6912/18 від 10.08.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення боржника належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому, неявка представника боржника не перешкоджає розгляду справи по суті.

Окрім того, судом встановлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_3, подано до суду заяву про згоду на участь у справі № 902/431/18 в якості арбітражного керуючого.

В ході розгляду справи по суті, представник ініціюючого кредитора, підтримав в повному обсязі вимоги поданої заяви з підстав та за обставин, вказаних в ній.

Суд, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, встановив наступне.

За змістом заяви, юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Като-Транс" зареєстроване як юридична особа 09.08.2012 року за №11491020000001513, що підтверджується обліковими даними боржника, являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Безспірні вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області до ТОВ Като-Транс" без врахування штрафів та пені по податку на доходи фізичних осіб та військового збору складають 1 848 131,32 грн., що є безспірно більшим ніж 1 116 900,00 грн. та підтверджується (у розумінні Закону про банкрутство) постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року (законної сили набула 01.03.2018 року) по справі № 802/2589/17-a, інкасовими дорученнями: № 13-17 від 22.03.2018 року на суму 1 986 610,96 грн.; № 15-17 від 22.03.2018 року на суму 879 374,97 грн.; № 1417 від 22.03.2018 року на суму 259 929,45 грн.

Дана заборгованість не була задоволена більше трьох місяців та не забезпечена заставою майна.

ОСОБА_4 господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 із змінами внесеними листом від 03.06.2015 р. № 01-06/904/15 визначено, стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження", доказами їх підтвердження є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасовані доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України".

За ТОВ "Като-Транс" офіційно не зареєстровано рухомого та нерухомого майна яке можливо було б реалізувати у рахунок погашення податкового боргу, що підтверджується:

1) листом Територіального сервісного центру № НОМЕР_1 у Вінницькій області зі змісту якого вбачається відсутність зареєстрованих за ТОВ "Като-Транс" транспортних засобів.

2) листом ОСОБА_1 управління Держпродспоживслужби у Вінницької області зі змісту якого вбачається, що за ТОВ "Като-Транс" сільськогосподарської техніки не зареєстровано.

3) запитом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, зі змісту якого вбачається відсутність за ТОВ" Като-Транс" нерухомого майна.

Окрім того, необхідно зазначити, що станом на дату подання даної заяви, загальна заборгованість ТОВ "Като-Транс" перед бюджетом становить 3 125 915,38 грн. з яких: 1 848 131,32 грн. - основний платіж, 1 277 784,06 грн. - штраф та пеня.

Обставини викладені у заяві підтверджуються наданими доказами.

Станом на день розгляду заяви, сума заборгованості боржником не погашена.

Суд, розглянувши заяву ініціюючого кредитора, дослідивши додані до неї письмові докази, проаналізувавши норми діючого законодавства України, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

В силу ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно із приписами абз. 3 п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI)" (із змінами, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 03.06.2015 року № 01-06/904/15), що ж до безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, то враховуючи, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження", доказами їх підтвердження є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасовані доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено поняття грошового зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, сума безспірних кредиторських вимог до боржника, крім штрафних санкцій, на момент подання заяви до суду складає 1 848 131,32 грн., що підтверджується постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року у справі № 802/2589/17-а, податковою вимогою та довідкою про заборгованість по ТОВ "Като-Транс" станом на 18.07.2018 року.

Крім того, виходячи з вищенаведених положень Закону, грошові вимоги ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області в сумі 3 125 915,38 грн. є безспірними та не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, що стверджується наведеними вище доказами.

З урахуванням наведеного та в силу зазначених вище норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнанню підлягають безспірні грошові вимоги ОСОБА_1 управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області до ТОВ "Като-Транс" у розмірі 1 848 131,32 грн..

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що представлені матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі № 902/431/18 про банкрутство ТОВ "Като-Транс" та введення процедури розпорядження майном боржника на 115 календарних днів.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство затверджується Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.

У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 року №1, затверджено Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

Відповідно до п. 4.12.2 наведеного положення, арбітражний керуючий, визначений автоматизованою системою, протягом трьох днів з дня отримання ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство зобов'язаний надати господарському суду заяву про його участь у справі з повідомленням про те, що він не належить до жодної з категорії осіб, зазначених у частині другій статті 114 Закону, на паперовому носії та/або в електронній формі на адресу електронної пошти, з якої він отримав відповідну ухвалу.

Судом встановлено, що станом на дату розгляду справи, від визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого ОСОБА_3 до суду надійшла заява про надання згоди на участь у даній справі.

До заяви додано копію Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1775 від 06.12.2016 року та договір СТД № 3408866 від 27.11.2018 року страхування відповідальності арбітражного керуючого.

Суд, враховуючи приписи ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 4.14 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму ВГС України від 16.01.2013 року № 1, проаналізувавши Єдиний державний реєстр арбітражних керуючих, дійшов до висновку, що арбітражний керуючий ОСОБА_3 відповідає встановленим критеріям, а тому його заява про участь у справі № 902/431/18 та призначення арбітражним керуючим ТОВ "Като-Транс" підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 7, 9, 10, 11, 16, 18, 19, 22, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 3, 12 (ч.6). 42, 73, 74, 76-79, 86, 196, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В :

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Като-Транс" (код ЄДРПОУ 38309251, адреса: 3-й провулок Гніванського шосе, 77, с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область,23233).

2. Визнати вимоги кредитора ОСОБА_1 управління ДФС у Вінницькій області в сумі 1 848 131,32 грн.

3. Ввести процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів до 06.12.2018 року.

4. Призначити розпорядником майна арбітражного керуючого : ОСОБА_3 свідоцтво № 1775 від 06.12.2016 року, ідентиф. № НОМЕР_2, вул. Озерна, 14, с. Лисиничі, Пустомитівський район, Львівська область, 81126).

Встановити грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат (або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати за кожний місяць виконання ним повноважень).

Сплата грошової винагороди в процедурі розпорядження майном здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором) у зазначеному розмірі.

Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Зобов'язати розпорядника майна:

- розглянути вимоги кредиторів про грошові вимоги до боржника;

- вести реєстр вимог кредиторів;

- повідомити кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

- вживати заходів для захисту майна боржника;

- аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;

- виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

- скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;

- надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство;

- надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;

- організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;

- виконувати інші повноваження, що передбачені Законом.

З моменту призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення юридичних осіб або участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника. Рішення про участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна.

Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо: відчуження або обтяження нерухомого майна, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб; одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження у будь-який інший спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).

Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Законом.

5. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів – зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Ухвала про введення мораторію є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Зобов'язати розпорядника майна повідомити органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника та знаходженням його майна про запровадження мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум ( у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

6. Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів:

Заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори); відчужувати предмет застави.

Зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника ( у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника).

7. Розпоряднику майна подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 17.09.2018 року.

Розпоряднику майна скласти реєстр вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду до 17.09.2018 року.

Призначити попереднє засідання на 24 вересня 2018 р. 11:00 год..

Розпоряднику майна провести інвентаризацію майна боржника до 24.09.2018 року.

8. З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.

Оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

9. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 13.08.2018 року.

10. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

11. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 16.08.2018 року.

12. Ухвалу надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028);

3 -Товариство з обмеженою відповідальністю "Като-Транс" (3-й провулок Гніванського шосе,77, с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область, 23233);

4 - Арбітражний керуючий ОСОБА_3 (вул. Озерна, 14, с. Лисиничі, Пустомитівський район, Львівська область, 81126);

5 - Державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації Вінницької РДА (Хмельницьке шосе, 17, Вінниця, Вінницька область, 21000);

6 - Вінницький районний відділ ДВС (вул. Володимира Винниченка, 29, Вінниця, Вінницька область, 21000);

7- Вінницький міський суд Вінницької області (вул. Грушевського, 17, м. Вінниця, 21050).