Рішення № 75887164, 15.08.2018, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2645/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

за участю заявника ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа – Київський районний відділ у м. Полтаві Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, Управління ДМС України у Полтавській області, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 10 травня 2018 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

В своїй заяві посилався на те, що народився 24 березня 1987 року в смт. Юр’ївка Лутугинського району Луганської області, з батьками постійно проживав в смт. Юр’євка, навчався до 2002 року в Біленській середній школі Лутугинського району, паспорт громадянина України не отримував.

Також вказував, що 07 жовтня 2004 року був засуджений та згідно з вироком суду відбував покарання, звільнений 31 травня 2012 року та з цього часу проживає в м. Полтава.

З метою встановлення його належності до громадянська України в своїй заяві просив суд встановити факт його, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійного проживання на території України з дати народження та станом на 24 серпня 1991 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 11.05.2018 року відкрито провадження в даній справі та залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи Управління ДМС України у Полтавській області.

В судовому засіданні заявник свою заяву підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини, та просив суд її задовольнити. Зазначив, що встановлення відповідного факту є необхідним з метою встановлення його належності до громадянства України та можливості отримання паспорта громадянина України.

Представники заінтересованої особи вважають, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження факту проживання на території України станом на момент проголошення незалежності України.

Суд, заслухавши обґрунтування заявника, представників заінтересованої особи, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився 24 березня 1987 року в смт. Юр’ївка Лутугинського району Луганської області, актовий запис про народження № 32 від 09 червня 1987 року.

Його батьки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Також судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 постійно проживав з батьками за адресою: смт. Юр'ївка, Лутугинського району, Луганської області, вул. Садова, 19, з дати народження, навчався в Біленській середній школі Лутугинського району, Луганської області, паспорт громадянина України не отримував.

За вироком апеляційного суду Луганської області від 07 жовтня 2004 року заявник ОСОБА_1 засуджений за ст.115 ч. 2 п.4,12 КК України, покарання відбував у Божківській виправній колонії УДДУПВП у Полтавській області за адресою с. Божківське, Полтавського району, прибув до установи – 25 червня 2005 року із Перевальської виховної колонії, звільнений 31 травня 2012 року.

Цей факт підтверджує довідка про звільнення від 31.05.2012 року серія ПОЛ № 08496, згідно даних якої заявник 31.05.2012 року звільнений умовно-достроково з УДДУПВП у Полтавській області на підставі постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 23 травня 2012 року.

Станом на час постановлення вироку апеляційного суду Луганської області 07 жовтня 2004 року заявнику ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилося 17 років, під вартою перебував з 18 травня 2004 року, паспорт громадянина України не отримував.

Згідно свідоцтва про базову загальну середню освіту (ТА № 40747432 від 18.06.2011 року) ОСОБА_1 закінчив у 2011 році Божківський навчально-виховний комплекс Полтавської районної ради Полтавської області.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Центрі адаптації для бездомних осіб та звільнених з місць позбавлення волі за адресою м. Полтава, пров. Шевченка, 5А, 31 травня 2012 року звернувся з проханням в допомозі в наданні ночівлі, соціально-побутових послуг, харчуванні та відновлення документів, 29 березня 2014 року повторно звернувся до Центру з подібним проханням.

Дослідженими в справі доказами встановлено, що заявник з 31.05.2012 року проживає у м. Полтава, неодноразово звертався до Київського у РВ м. Полтаві УДМС України в Полтавській області зі зверненнями для отримання паспорту громадянина України та отримав письмову відповідь про необхідність встановлення факту проживання на території України станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991 року в судовому порядку.

Відповідно до ч 2 ст. 315 ЦПК України судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Відповідно до п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року N 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року N 588/2006), громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України.

У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що заявник не має можливості отримати паспорт громадянина України, оскільки не може підтвердити належність до громадянства України, так як не має документів підтверджуючих в тому числі і його реєстрацію на території України станом на 24.08.1991 року.

Разом з тим, факт проживання заявника на території України станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Вказаний факт має для заявника юридичне значення, іншим шляхом зазначений факт встановити неможливо.

При вирішенні справи судом також враховується та обставина, що станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) заявник ОСОБА_1 був малолітнім, відповідно постійним його місцем проживання в силу норм ст. 17 Цивільного кодексу 1963 року, який діяв станом на 24 серпня 1991 року, було місце проживання його батьків, тобто, смт. Юр’ївка Лутугинського району Луганської області, тобто, територія України.

Особливий правовий режим цієї території, яка є тимчасово окупованою територією, позбавляє заявника можливості надати інші докази його постійного проживання на території України станом момент проголошення незалежності України.

За таких обставин вимоги заявника обґрунтовані і суд вважає за необхідне встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 294, 319 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_6) про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересовані особи – Київський районний відділ у м. Полтаві Управління державної міграційної служби в Полтавській області (місцезнаходження м. Полтава, провул. Шкільний, 4), Управління ДМС України у Полтавській області (місцезнаходження вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, 36039), задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) і по даний час.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 серпня 2018 року.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_5

Суддя Н.Л.Яковенко

15.08.2018