Постанова № 75887137, 10.08.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Максименко О.Ю.

Доповідач -Орлов І.В.

Справа № 409/543/17

Провадження № 22ц/782/652/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року місто Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Орлова І.В.,

суддів: Авалян Н.М., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання: Подрябінкіна Я.Г.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 07 червня 2018 року (суддя Максименко О.Ю.) у цивільній справі № 409/543/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 07 червня 2018 року позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 257 Цивільно процесуального кодексу (ЦПК) України.

Процесуальне рішення мотивоване тим, що до 16 травня 2018 року ОСОБА_2 не надав квитанцію про сплату судового збору, який ухвалами суду від 01 серпня 2017 року та від 17 квітня 2018 року було відстрочено позивачу до стадії розгляду справи по суті.

Також, ухвалою від 07 червня 2018 року місцевий суд на підставі частини 3 статті 39 ЦПК України залишив без розгляду заяву ОСОБА_2 про відвід судді Максименко О.Ю..

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права, просив: ухвалу від 07 червня 2018 року скасувати. Направити справу до Білокуракинського районного суду Луганської області для продовження розгляду в іншому складу суду. Постановити окрему ухвалу щодо притягнення до дисціплінарної відповідальності судді Максименко О.Ю..

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Матеріалами справи встановлено, що у березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом про стягнення з ОСОБА_3 частини боргу за договором іпотеки (а.с.1).

05 квітня 2017 року ухвалою Білокуракинського районного суду (суддя Третяк О.Г.) позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку з невиконанням ухвали суду від 16 березня 2017 року про надання документів на підтвердження сплати судового збору.

04 травня 2017 року Апеляційний суд Луганської області скасував ухвалу Білокуракинського районного суду від 05 квітня 2017 року та передав вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_2 на новий розгляд до суду першої інстанції (а. с. 24-25).

13 травня 2017 року ухвалою Білокуракинського районного суду (суддя Максименко О.Ю.) позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху через ненадання документів на підтвердження сплати судового збору. Цією ухвалою суд відмовив позивачу у клопотанні про звільнення або відстрочення судового збору (а. с. 38-39).

01 серпня 2017 року ухвалою Білокуракинського районного суду було відкрите провадження у справі з призначенням попереднього судового засідання о 14-00 годині 10 серпня 2017 року. Зазначеною ухвалою суд частково задовольнив клопотання ОСОБА_2 від 12 червня 2017 року та надав відстрочку для сплати судового збору до початку розгляду справи по суті (а. с. 43, 45-46).

Проведення призначених на 10 серпня 2017 року, 31 серпня 2017 року, 21 вересня 2017 року, 05 жовтня 2017 року, 26 жовтня 2017 року, 16 листопада 2017 року, 28 грудня 2017 року, 13 лютого 2018 року попередніх судових засідань у справі відкладалося. Причини відкладення цих засідань у Журналах судових засідань не зазначені (а. с. 48; 61; 65; 66; 69; 72; 81; 88).

06 березня 2018 року ухвалою Білокуракинського районного суду попереднє судове засідання у справі відкладене на 17 квітня 2018 оку о 14-00 години. Ухвалою суду з Міністерства соціальної політики України витребувано інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно відповідача ОСОБА_3 ( а. с. 103-104).

17 квітня 2018 року ухвалою Білокуракинського районного суду було закрите підготовче провадження з призначенням справи до розгляду по суті на 16 травня 2018 року о 14-00 годині. Зазначеною ухвалою суд зобов'язав ОСОБА_2 сплатити судовий збір до початку розгляду справи по суті, тобто до 16 травня 2018 року та надати суду оригінал квитанції ( а. с. 112-113).

Позивач отримав копію ухвали 07 травня 2018 року та 08 травня 2018 року направив до місцевого суду заяву про відвід судді Максименко О.Ю. з передбачених пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України підстав (а. с. 118-120).

Процесуальне рішення від 07 червня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції обґрунтовував тим, що ухвалою від 01 серпня 2017 року позивачу надавалася відстрочка по сплаті судового збору до стадії початку розгляду справи по суті. Ухвалою від 17 квітня 2018 року суд визначив конкретну дату - 16 травня 2018 року до настання якої позивач мав надати суду документ на підтвердження сплати судового збору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 257 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Аналогічні за змістом положення процесуального закону містили частини 1, 2 статті 82 ЦПК України в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року на час прийняття місцевим судом ухвали від 01 серпня 2017 року.

Отже, закон передбачає можливість відстрочення (розстрочення) сплати судового збору: 1) на певний строк, визначений календарною датою або 2) до ухвалення судового рішення.

Відстрочка сплати судового збору до стадії початку розгляду справи по суті, як це зробив місцевий суд в ухвалі від 01 серпня 2017 року, процесуальним законом не передбачена. Така відстрочка надається лише до ухвалення судового рішення, у резолютивній частині якого суд зазначає про розподіл судових витрат. Ухвалою від 17 квітня 2018 року ОСОБА_2 неправильно зобов'язано сплатити судовий збір до 16 травня 2018 року, оскільки місцевий суд посилався на ухвалу від 01 серпня 2017 року, яка не відповідає вищенаведеним нормам процесуального закону.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Отже, суд першої інстанції помилково, без урахування вимог процесуального закону, зобов'язав позивача надати документальне підтвердження сплати судового збору до початку строку розгляду справи по суті, замість того, щоби відстрочити сплату такого збору до ухвалення судового рішення. В подальшому зазначена помилка призвела до неправильного висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду.

Ухвалою від 07 червня 2018 року місцевий суд також залишив без розгляду заяву ОСОБА_2 про відвід судді Максименко О.Ю.

Відповідно до частини 5 статті 39 ЦПК України, заява про відвід судді залишається без розгляду судом, який розглядає справу, тільки якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше.

Порядок вирішення заявленого відводу визначається статтею 40 ЦПК України.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_2 про відвід судді Максименко О.Ю., зазначеного порядку не дотримався.

Доводи апеляційної скарги про порушення місцевим судом норм процесуального права при постановленні ухвали від 07 червня 2017 року знайшли своє підтвердження. Висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду з причини несплати позивачем у встановлений строк судового збору, а також про залишення без розгляду заяви позивача про відвід судді, є незаконними та підлягають скасуванню.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує увалу від 07 червня 2018 року, яку постановлено з порушенням норм процесуального права та направляє зазначену справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 33 ЦПК України, в изначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Суд апеляційної інстанції не має процесуальних повноважень, щодо визначення нового складу суду у разі направлення справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги у зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 262 ЦПК України постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду апеляційної інстанції. Реалізація цього права можлива у випадку виявлення порушення вимог законодавства при вирішенні спору по суті. Втім, Апеляційний суд Луганської області по суті спір за позовом ОСОБА_4 не вирішував. За таких обставин, вимоги апеляційної скарги щодо постановлення окремої ухвали про притягнення судді Максименко О.Ю. до дисціплінарної відповідальності, також задоволенню не підлягають.

Через порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного висновку про залишення заяви про відвід, та позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду, ухвала Білокуракинського районного суду Луганської області від 07 червня 2018 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 07 червня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Дата складання повного тексту постанови - 15 серпня 2018 року.

Головуючий: Орлов І.В.

Судді: Авалян Н.М.

Лозко Ю.П.