Рішення № 75885937, 14.08.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/969/18

Провадження № 2-944/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2018 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

за участю секретаря: Авсюкевич Н.В.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу у спрощеному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення суми страхового відшкодування, пені та відсотків інфляції,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів провідшкодування шкоди, в якій зазначив, що 08.11.2017 сталося ДТП за участі його автомобіля та трактора під керуванням ОСОБА_3 Відповідно до постанови суду вина в вказаному ДТП визнана за ОСОБА_3, відповідальність якого була застрахована у відповідача. Так як відповідачі добровільно не відшкодовують завдані збитки, позивач просить стягнути їх в судовому порядку, а саме з відповідача 1 -13174,24 грн. матеріальну шкоди, з відповідача - 100000 грн. матеріальної шкоди, 3524 гр., пені 1900 грн., індекс інфляції, 259,89 грн. 3% річних за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, 16000 грн. витрат на правничу допомогу, 1000 грн. за проведення оцінки, 612 грн. за поштові відправлення.

04.06.2018 відповідачем ОСОБА_2 акціонерним товариством «Київський страховий дім» надано відзив на позовну заяву відповідно до якого, фактично визнали факт та обставини ДТП та наявність страхового полісу між відповідачами, заперечили проти задоволення в повному обсязі та зазначили, що розмір страхового відшкодування за завданий матеріальний збиток та мінусом франшизи відповідно до розрахунків становить 43695,24 грн. Щодо стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних то відповідач зазначає, що дані вимоги також не можуть бути задоволенні, оскільки не застосуються до правовідносин пов’язаних з виплатою страхового відшкодування. Щодо витрат на правову допомогу, то позивач не надав належних та допустимих доказів їх розміру.

04.06.2018 позивачем надано пояснення до позовної заяви, де позивачем надано розрахунок сум позовних вимог.

05.06.2018 відповідач ОСОБА_3 направив відзив на позовну заяву, відповідно до якого, заперечив проти задоволення позову в частині позовних вимог до нього, оскільки застрахував свою відповідальність, а від так, за завдані ним збитки, відшкодування повинне бути покладено на страхову компанію.

07.06.2018 представником позивача подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої, просить стягнути з відповідача 2 - 43694,24 грн. матеріальної шкоди , 4059,19 грн. пені, 1179,75 грн. індекс інфляції, 359,13 грн., 3% річних за несвоєчасну виплату страхового відшкодування 16000 грн. - витрат на правничу допомогу, 1000 грн. - за проведення оцінки, 612 грн. - за поштові відправлення та виключено з числа відповідачів ОСОБА_3

25.06.2018 відповідачем ОСОБА_2 акціонерним товариством «Київський страховий дім» надано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечили проти задоволення в повному обсязі та зазначили, щодо стягнення та 3% річних та індексу інфляції, що дані вимоги також не можуть бути задоволенні, оскільки не застосуються до правовідносин пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, а розмір пені вирахуваний невірно. Щодо витрат на правову допомогу, то позивач не надав належних та допустимих доказів їх розміру.

04.06.2018 відповідачем подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

07.06.2018 ухвалою суду в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено як безпідставного.

В судове засідання представник позивача не з’явився, правив до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Київський страховий дім» в судове засідання не з’явився, направили до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову заперечують в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до постанови Обухівського районного суду Київської області від 17.11.2017 та листа Обухівського районного суду Київської області від 23.11.2017 встановлено, що 08.11.2017 ОСОБА_3 в місті Обухові керуючи трактором «ФОТОН» ФТ-454 д.н.з. 11625АІ з напівпричепом, що належить ДП «Добробут» ТОВ «МЖЦ» під час руху заднім ходом не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, не переконався, що це буде безпечно та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_3 порушив п.п.2.3.(б),10.9 ПДР, чим скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с.17,18).

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є винною особою у вчиненні ДТП у якій автомобіль НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Відповідно до технічного паспорту власником автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_1

Відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1792408 від 06.09.2017 ДП «Добробут» ТОВ «МЖЦ» застрахувало у ПАТ «Київський страховий дім» відповідальність трактор «ФОТОН» ФТ-454 д.н.з. 11625АІ. Термін дії з 09.09.2017 до 08.09.2018. Розмір відшкодування за шкоду заподіяну майну 100000 грн., франшизи 500 грн. (а.с.16)

28.12.2017 позивач подав до ПАТ «Київський страховий дім» заяву в якій зазначив, що у відповідача на розгляді знаходиться його заява про виплату страхового відшкодування від 29.11.2017, справа №1207, та просить повідомити про суму відшкодування та порядок виплати (а.с. 19).

27.02.2017 позивач подав до ПАТ «Київський страховий дім» заяву щодо добровільного врегулювання спору та вигою про сплату страхового відшкодування (а.с.21).

Як вбачається з матеріалів справи, відповіді позивач по вказаним заявам не отримав.

Відповідно до звіту про визначення вартості майна від 02.04.2018 №32-03/18 вартість матеріального збитку «Мерседес-Віто» д.н.з. НОМЕР_2 становить 113174,24 грн. (а.с.29-48).

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт ФОП Череднічено від 02.04.2018 та квитанцій про оплату, вартість робіт з оцінки автомобіля НОМЕР_1 становить 1000 грн. (а.с.48-51).

Відповідно до акту здачі-передачі робіт СПД ОСОБА_4 та квитанції №5 від 06.04.2018 отримав від ОСОБА_1 на підставі договору від 03.02.2018 кошти за надання професійної допомоги у розмірі 16000 грн. (а.с.52,53).

Відповідно до звіту №319-ф/18 ФОП ОСОБА_5 від 13.02.2018 виконаного на замовлення ПАТ СК «Київський страховий дім» ринкова вартість автомобіля НОМЕР_1 пошкодженого внаслідок ДТП становить 68980 грн.

Згідно ст. 30 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на

відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної

пригоди.

Відповідач у своїх відзивах зазначив, що страховиком була порахована сума страхового відшкодування, яка становить 43694,24 грн., яка вирахувана як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП та франшизою, що становить 43694,24 грн., а отже саме вказану суму страхового відшкодування визнав відповідач 2 та саме таку суму страхового відшкодування в уточненому позові вказав позивач.

Згідно п.22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно ч.1 ст.37 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком необхідних документів.

Згідно п.36.2. ст. 36 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Згідно ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, з дня звернення до страховика, тобто з 29.11.2017 настав обов’язок відповідача 2 виплатити страхове відшкодування, граничний термін якого становить 90 днів, тобто до 27.02.1018.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач вчасно звернувся до страховика про виплату страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування як і право на отримання його позивачем, сторонами не оспорюється, строк виплати настав, а від так, сума страхового відшкодування у розмірі 43694,24 грн. повинна бути стягнута з відповідача ПАТ «Київський страховий дім» на користь позивача.

Щодо стягнення пені, за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, суд виходить з наступного.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву від 04.06.2018 заперечив проти задоволення вимоги про стягненні пені, оскільки зобов’язання з стягнення пені не розповсюджується на вказані правовідносини.

Разом з тим, у запереченнях на відповідь на відзив від 15.06.2018 поданої відповідачем після уточнення позовних вимог, страховиком право позивача на стягнення пені визнано, проте вказано, що пеня може бути нарахована з наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання та нараховуватись до дня подачі позову до суду, тобто з 28.02.2018 по 06.04.2018 та з суми з 43694 грн. становить 1541,86 грн.

Позивачем нарахована пеня з 27.02.2018 (граничний термін виплати) по 07.06.2018 (заява про уточнення позову) з суми 43694,24 грн. та становить 4059,19 грн.

Відповідач визнав право позивача на отримання пені за невиконання грошового зобов’язання, проте заперечується строк за який вона нарахована та сума.

Згідно п.37.2 ст. 37 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування третій особі, повинен сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, страхове відшкодування у розмірі 43694,24 грн. до 07.06.2018 не виплачено а від так пеня підлягає розрахунку та стягненню за період визначений позивачем з 28.02.2018 по 07.06.2018 у сумі 4059,19 грн. Заперечення відповідача 2, що пеня нараховується до дня подачу позову до суду не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Позивач також просить стягнути з відповідача індекс інфляції та 3% річних за період з 27.02.2018 по 07.06.2018 та становить: індекс інфляції -1179,74 грн., 3% річних -359,13 грн.

Відповідач у відзиві та запереченні не визнав вказані вимоги, оскільки вказав, що до даних правовідносин не передбачено стягнення вказаних сум.

Задовольняючи позов в цій частині позов, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у правовому висновку ВСУ від 21.12.2016 № 6-1003цс16: стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов’язання. За частиною другою цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням. Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору – страхову суму. Отже, можна зробити висновок, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті, є грошовим зобов'язанням. Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі, а саме стягненню індексу. інфляції -1179,74 грн., та 3% річних -359,13 грн., а заперечення відповідача в цій частині не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Щодо стягненню з відповідача та користь позивача судових витрат.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт ФОП Череднічено від 02.04.2018 та квитанцій про оплату, вартість робіт з оцінки автомобіля НОМЕР_1 становить 1000 грн. (а.с.48-51).

Відповідно до акту здачі-передачі робіт СПД ОСОБА_4 та квитанції №5 від 06.04.2018 отримав від ОСОБА_1 на підставі договору від 03.02.2018 кошти за надання професійної допомоги у розмірі 16000 грн. (а.с.52,53).

Відповідно до копії товарних чеків від 05.04.2018 та 06.04.2018 вартість виконаних робіт по фото послугах становить 54 та 306 грн. відповідно (а.с.51).

Відповідно до копії чеків, вартість послуг по оплаті поштових відправлень складає 30 грн. (а.с.22).

Як вбачається з наданих письмових доказів, позивачем зазначаються наступні судові витрати: вартість робіт за оцінку автомобіля -1000 грн., вартість відправки поштових повідомлень -252 грн., вартість копіювання – 360 грн., послуги по наданні правової допомоги – 16000 грн.

Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеними наступні судові витрати які підлягають стягненню з відповідача: 1000 грн. за оцінку автомобіля, вартість відправки поштових повідомлень -30 грн.

Вимоги про стягнення інших сум за відправку поштових повідомлень та витрат на копіювання документів не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів таких витрат за подачу позову чи його розгляд в суді.

Враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт і послуг, що стосуються підготовки позову та розгляду справи в суді, час, витрачений адвокатом на надання послуг та обсяг таких послуг, а також значення справи для позивача, поведінку відповідача щодо досудового врегулювання спору, який не виконав свої зобов’язання, хоча отримував вимоги позивача та фактичне визнання ним страхового випадку та обов’язку виплатити страхове відшкодування, суд приходить до висновку, що відшкодування витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення, у розмірі, співмірному з позовними вимогами, а також підтверджене актом виконаних робіт від 06.04.2018 (аюсю52)., а тому слід стягнути з позивача на користь відповідача 8000 грн. судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Таким чином, вимога про відшкодування судових витрат підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 1, 2, 81, 197, 200,263-266 ЦПК України, відповідно ст.ст. 23,625,1187,1167 ЦК України, Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення суми страхового відшкодування, пені та відсотків інфляції – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 43694,24 грн., пені у розмірі 4059,15 грн., індекс інфляції у розмірі 1179,74 грн., три відсотки річних у розмірі 359,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 судові витрати за оцінку автомобіля у розмірі 1000 грн., вартість відправки поштових повідомлень у розмірі 30 грн., витрати пов’язані з наданням правової допомоги у розмірі 8000 грн.

В іншій частині стягнення судових витрат – відмовити.

Позивач: 08701 АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3.

Відповідач: 04053 вул. Артема 37-41, м. Київ, код ЄДРПОУ 25201716.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області, або безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 14 серпня 2018 року.

Суддя О.Б. Тиханський