Рішення № 75885438, 09.08.2018, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/794/18 Провадження № 2/358/505/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області, третя особа: державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Васильєва Ольга Вікторівна, про встановлення права власності в порядку спадкування-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить встановити факт, що правовстановлюючі документи на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, а саме: рішення та виконавчий лист Миронівського районного народного суду Київської області по справі № 2-666-80 від 19.12.1980 року, які видані на ім'я «ОСОБА_5», ІНФОРМАЦІЯ_1, в дійсності належать ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також просить визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_4.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем за законом після смерті матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 24.03.2013 року відділом реєстрації смерті у м. Києві серії НОМЕР_1. Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3, відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, але при оформленні спадщини за законом на його ім'я на 4/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на 1/8 частину вищезазначеного нерухомого майна на ім'я померлої ОСОБА_3, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.01.2018 року.

Згідно копії свідоцтва про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Богуславі народилася ОСОБА_5. В свідоцтві про одруження, виданому 02.12.1959 року Сталінським бюро ЗАГС, актовий запис № 2212 зазначено, що 02.12.1959 року одружилися ОСОБА_6 та ОСОБА_3, і після реєстрації шлюбу присвоєно дружині прізвище: ОСОБА_6. Також, в свідоцтві про народження позивача в графі мати записана: ОСОБА_3.

Вказана 1/8 частина житлового будинку належала дійсно спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі рішення та виконавчого листа Миронівського районного народного суду Київської області по справі № 2-666-80 від 19.12.1980 року. Однак, позовна заява про визнання права власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 була подана до Миронівського районного суду Київської області від імені ОСОБА_4, тому рішення та виконавчий лист суду були винесені на ім'я ОСОБА_4, а стороною по справі згідно наявних копій документів справи була ОСОБА_3.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Богуславської міської ради народних депутатів за № 70 від 29.04.1981 року, було надано дозвіл ОСОБА_3 на проведення капітального ремонту будинку по АДРЕСА_1.

Тому, чому саме його мати ОСОБА_3 до Миронівського районного суду звернулася і вказала ім'я ОСОБА_4, позивачу не відомо, оскільки вона вже була ОСОБА_3, але по життю її близькі та рідні називали ОСОБА_4, та вважали, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 це одне і те саме ім'я.

Також, згідно відповідей Богуславського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Київській області та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві вбачається, що актового запису про зміну імені ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, не виявлено.

В зв'язку з цим право на дане спадкове майно позивач не може оформити у нотаріальній конторі і це є перешкодою для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, що явилось підставою звернення із даним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на вищевказані факти та докази.

Відповідач - Богуславська міська рада Київської області свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає за наявності належним чином завірених рішення Миронівського районного суду Київської області від 19.12.1980 року та протоколу судового засідання за вересень 1980 року, та просить його задовольнити і розглянути справу без участі представника.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилася.

Суд, заслухавши позивача та дослідивши письмові докази по справі вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по- батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючих документів можуть подавати спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав.

Факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючих документів на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, а саме: рішення та виконавчого листа Миронівського районного народного суду Київської області по справі № 2-666-80 від 19.12.1980 року, які видані на ім'я «ОСОБА_5», ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується копіями документів доданих до матеріалів справи, а саме: копією свідоцтва про народження позивача (а.с. 12), копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с. 13), копією Договору дарування за № 2534 від 17.10.1989 року на 3/8 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 Київської області на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 58, 59), копією рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради народних депутатів № 70 від 29.04.1981 року про надання дозволу ОСОБА_3 на проведення капітального ремонту будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 60), копією акту державної прийомки в експлуатацію особистого домоволодіння № 156 від 16.08.1989 року від ОСОБА_3 (а.с.61).

Тому, в рішенні та виконавчому листі Миронівського районного народного суду Київської області по справі № 2-666-80 від 19.12.1980 року про визнання права власності на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 помилково зазначено ім'я позивача: «ОСОБА_4», оскільки ОСОБА_3 невірно у позовній заяві до суду вказала своє ім'я: «ОСОБА_4»

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовстановлюючі документи, а саме: рішення та виконавчий лист Миронівського районного народного суду Київської області по справі № 2-666-80 від 19.12.1980 року про визнання права власності на 1/8 частину житлового будинку АДРЕСА_1 за «ОСОБА_4», в дійсності належать «ОСОБА_3».

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 у відповідності до ч. 2 ст.1223, ст.1261 ЦК України є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть спадкодавця та копією свідоцтва про народження позивача.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 та отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,0769 гектарів, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Постановою державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Васильєвої О.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на його ім'я на 4/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на 1/8 частину вищезазначеного нерухомого майна на ім'я померлої ОСОБА_3.

Часом відкриття спадщини згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи, а тому спадкоємцю ОСОБА_1 з дня смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, належить спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця.

ОСОБА_3 є власником 1/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням та виконавчим листом Миронівського районного народного суду Київської області по справі № 2-666-80 від 19.12.1980 року, однак які видані помилково на ім'я «ОСОБА_5», ІНФОРМАЦІЯ_1, а в дійсності належать ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Інша частина спадщини, а саме: 3/8 частина житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно копії Договору дарування за № 2534 від 17.10.1989 року належить ОСОБА_3.

Таким чином, оскільки на 1/8 частину спадкового будинку є правовстановлюючі документи, які ніким не оспорені та судом встановлено факт належності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючих документів на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, а саме: рішення та виконавчого листа Миронівського районного народного суду Київської області по справі № 2-666-80 від 19.12.1980 року, які видані на ім'я «ОСОБА_5», ІНФОРМАЦІЯ_1, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1220, 1223 ч. 2, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що правовстановлюючі документи на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, а саме: рішення та виконавчий лист Миронівського районного народного суду Київської області по справі № 2-666-80 від 19.12.1980 року, які видані на ім'я «ОСОБА_5», ІНФОРМАЦІЯ_1, в дійсності належать ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_4.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 серпня 2018 року.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов